Постанова

від 16.05.2013 по справі 5023/420/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р. Справа № 5023/420/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В.,

при секретарі Новіковій Ю.В.,

за участю прокурора - Здор Т.А.

представників :

позивача за первісним позовом - не з'явився

відповідача за первісним позовом - не з'явився

Харківської міської ради - не з'явився

Інспекції ДАБК - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області (вх. № 611 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 07 лютого 2012 року по справі № 5023/420/12

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність", м. Харків

про стягнення коштів,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність", м. Харків

до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

2. Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність", в якій з урахуванням уточнень позовних вимог просив визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.10.2011 р. дійсним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Харківської міської ради, в якій просило визнати за ним право власності на реконструйовану нежитлову будівлю АДРЕСА_1 загальною площею 493,9 кв. м., з яких основна площа 325 кв. м.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 лютого 2012 року по справі № 5023/420/12 (суддя Тихий П.В.) у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Співдружність" право власності на реконструйовану нежитлову будівлю АДРЕСА_1, загальна площа якої складає - 493,9 кв. м., з яких основна площа 325 кв. м.

Заступник прокурора Харківської області з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області 07.02.2012р. повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник прокурора посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Крім того, зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Співдружність" провело реконструкцію нежитлових приміщень без відповідного дозволу на реконструкцію та не дотрималось вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Позивач, відповідач, Харківська міська рада та Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області письмових відзивів на апеляційну скаргу заступника прокурора не надали, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників у призначене судове засідання.

Враховуючи те, що явка представників сторін, Харківської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи заступника прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, Товариством з обмеженою відповідальністю "Співдружність" самовільно реконструйовано нежитлову будівлю АДРЕСА_1.

Із технічних паспортів, виготовлених КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" станом на 01.08.2006 р. та на 09.11.2011 р. вбачається, що позивач за зустрічним позовом здійснив реконструкцію нежитлової будівлі літ. «И-2», загальна площа якої складає - 493,9 кв. м., з яких основна площа 325 кв. м., яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 27-35, 40-44).

Згідно з технічним висновком про стан будівельних конструкцій і можливості подальшої експлуатації самовільно реконструйованої 2-х поверхової нежитлової будівлі літ. «И-2» з підвалом, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, виконаного ПП "Спецбудпроект-1" на замовлення ТОВ "Співдружність", всі основні будівельні конструкції деформацій не мають та знаходяться в нормальному технічному стані, відповідають існуючим архітектурним, будівельним, санітарним та пожежним нормам та придатні для подальшої експлуатації за призначенням (а.с. 15-25).

Як стверджує позивач за зустрічним позовом, у зв'язку з тим, що будівництво виконано без розробки проекту та отримання дозволу на початок будівельних робіт, він не має можливості зареєструвати право власності на самочинно реконструйовану нежитлову будівлю належним чином, що є підставою для захисту його прав в судовому порядку.

Місцевий господарський суд при прийнятті рішення про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Співдружність" права власності на вищезазначене нежитлове приміщення з урахуванням приписів статей 16, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з вищевикладеними висновками місцевого господарського суду та вважає їх такими, що не повністю відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а також нормам чинного законодавства, їм не надана правильна та належна правова оцінка. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на наступному.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

За приписами до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

З огляду на ці приписи законодавчих актів та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Харківської області визнав право власності за ТОВ "Співдружність" на нежитлову будівлю літ. «И-2», загальною площею 493,9 кв. м., яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, без врахування процедури будівництва та прийняття в експлуатацію об'єкту нерухомого майна, без відповідних документів на об'єкт нерухомого майна, наявність яких необхідна для визнання права власності в установленому законом порядку.

За приписами статті 375 Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

В матеріалах справи відсутні висновки державних служб нагляду відносно відповідності об'єкту вимогам санітарних, пожежних та екологічних норм і правил.

Наданий позивачем технічний висновок про стан будівельних конструкцій, виконаний ПП "Спецбудпроект-1", в якому зазначено, що всі основні будівельні конструкції деформацій не мають та знаходяться в нормальному технічному стані, відповідають існуючим архітектурним, будівельним, санітарним та пожежним нормам та придатні для подальшої експлуатації за призначенням, колегія суддів не приймає до уваги як доказ відповідності об'єкта нерухомого майна відповідним державним будівельним нормам і правилам, оскільки із даного висновку не вбачається яким саме державним будівельним, санітарним, екологічним та протипожежним нормам відповідає об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомості регулюється Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 р., відповідно до якого прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката. Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (п.11 Порядку).

Позивач за зустрічним позовом, в порушення цих приписів законодавства, не надав до суду декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи сертифіката, в матеріалах справі їх також не міститься.

Таким чином, здійснюючи реконструкцію об'єкту, позивачем за зустрічним позовом не дотримано вимоги Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Надані ТОВ "Співдружність" технічні паспорти, складені КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" є лише етапом процедури будівництва об'єкту нерухомого майна, а не підтверджують право власності на реконструйований об'єкт у встановленому порядку.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті рішення про визнання за ТОВ "Співдружність" на нежитлову будівлю літ. «И-2», загальною площею 493,9 кв. м., яка знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, не врахував вимоги Цивільного кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", стосовно того, що будівництво об'єкту нерухомого майна вимагало розробки і затвердження у встановленому порядку компетентними органами проектної документації на будівництво об'єкту і прийняття об'єкту нерухомості в експлуатацію. Крім того, суд першої інстанції не з'ясував наявність відповідних висновків державних служб нагляду відносно відповідності побудованої нежитлової будівлі вимогам санітарних, пожежних та екологічних норм і правил, не надав їм належну правову оцінку відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 07 лютого 2012 року по справі № 5023/420/12 прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню в частині задоволення зустрічного позову, а апеляційна скарга заступника прокурора підлягає задоволенню частково.

Стосовно первісного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Співдружність" про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.10.2011 р. дійсним., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 лютого 2012 року по справі № 5023/420/12 в позові ФОП ОСОБА_1 до ТОВ "Співдружність" відмовлено.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні первісного позову, оскільки позивач за первісним позовом не надав суду належних доказів в підтвердження своїх вимог.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 07 лютого 2012 року по справі № 5023/420/12 в частині відмови у задоволенні первісного позову необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 07 лютого 2012 року по справі № 5023/420/12 скасувати в частині задоволення зустрічного позову.

В цій частині прийняти нове рішення.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Повна постанова складена 17 травня 2013 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О.В.