Рішення

від 22.05.2013 по справі 908/1296/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/37/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.13 Справа № 908/1296/13

Господарський суд Запорізької області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г) в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 48)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнопілля» (70216, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Рівнопілля, вул. Нова, 1)

про стягнення з відповідача заборгованості за кредитором, відсотків та розірвання договору,

Суддя М.В.Мірошниченко

Секретар судового засідання Ю.І. Хильки

за участю представників:

від позивача: Мерліч П.В. довіреність від 04.04.2013р.;

від відповідача: Зінченко Ю.О. - арбітражний керуючий (ліквідатор), протокол загальних

зборів учасників від 21.03.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнопілля» суми 53300,84грн. заборгованості за кредитом та суми 69994,36грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, а також про розірвання договору невідновлювальної кредитної лінії № 6 від 05.02.2003року із змінами та доповненнями.

В обґрунтування заявленого позову позивач послався на наступні обставини. На виконання договору невідновлювальної кредитної лінії № 6 від 05.02.2003р. позивач надав відповідачу кредит у сумі 300000грн. В порушення умов договору та додаткових угод до нього відповідач з 01.12.2006р. не виконує зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів. Станом на 01.03.2013р. заборгованість відповідача становить суму 53300,84грн. - основного боргу та 69994,36грн. - за процентами.

Істотне порушення відповідачем умов кредитного договору є підставою для розірвання останнього з додатковими угодами в судовому порядку.

Посилаючись на приписи норм ст. ст. 11, 526, 629, 651, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечив проти викладених у ній доводів і проти факту існування заборгованості у заявленому позивачем розмірі, проте повідомив, що на підприємстві працює ліквідаційна комісія. В ході проведення ліквідаційної процедури встановлено, що на підприємстві відсутні будь-які активи, а тому сплатити заявлені до стягнення майнові вимоги позивача відповідач не має змоги.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2013р. розгляд справи призначено на 22.05.2013 р.

Присутній в судовому засіданні 22.05.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Присутній в судовому засіданні 22.05.2013р. представник відповідача не заперечив проти заявлених позивачем позовних вимог та підтвердив існування заборгованості.

За клопотанням представників позивача та відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 22.05.2013 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 05.02.2003 р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (Банк) в особі начальника Гуляйпільського відділення та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнопілля» (Позичальник) був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 6, за яким Банк зобов'язується надавати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит в сумі 200000грн. (п.1.1).

Згідно з п. 1.2 кредитного договору кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії з остаточним терміном повернення не пізніше 05.02.2004р.

У відповідності до п.п.1.5, 1.5.1.1, 1.5.1.2, 1.5.1.3 кредитного договору, сторони обумовили наступні умови. За користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти). Проценти за користування кредитом розраховуються на основі процентної ставки 22 % річних, яка може бути змінена. Проценти нараховуються методом факт/365 на фактично отриману Позичальником суму кредиту та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до дня повернення кредиту. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування кредитом, а день повернення кредиту до розрахунку не включається. Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з останнього числа звітного місяця по останнє число звітного місяці або по останній день повернення Позичальником кредиту (його частини) проценти повинні бути сплачені Позичальником не пізніше передостаннього робочого дня звітного місяця. Перший раз Позичальник сплачує проценти не пізніше 28.02.2003р., а останній раз - одночасно з погашенням кредиту, але не пізніше 05.02.2004р.

Пунктом 3.3.3 договору Позичальник зобов'язався точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання своїх зобов'язань по цьому договору, на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції та інші платежі, а також відшкодувати спричинені збитки.

Подальшому, сторонами були укладені Додаткові угоди №№ 1 - 7 до договору від 05.02.2003р., якими змінювались умови кредитування.

Так, додатковою угодою № 3 від 17.11.2003р. сторони узгодили зміст п.1.1.3 а саме, що у випадку незабезпечення відшкодування процентів, передбачених п.1.1, за рахунок коштів державного бюджету, погашення процентів здійснювати власними коштами у терміни, передбачені п.1.1.

Додатковою угодою № 6 від 13.12. 2004р. сторони змінили назву договору - на Договір невідновлювальної кредитної лінії № 6 від 05.02.2003р. Цією ж додатковою угодою сторони змінили умову п.1.5.1.1 договору і встановили, що проценти за користування кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 25,0% відсотків річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному цим договором.

Додатковою угодою № 7 від 01.03.2005р. сторони змінили умови Розділу 1 «Предмет договору» і п.1.2, встановивши, що Кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з остаточним терміном повернення не пізніше ніж 01.11.2005р. Сторони погодили суму Ліміту кредитування і визначили його в розмірі 300000грн. Також цією додатковою угодою сторони обумовили змінити умову п.1.5.1.3 договору та визначили, що нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення Позичальником кредиту (його частини) проценти (з урахуванням положень п.1.1.3 цього договору), повинні бути сплачені Позичальником не пізніше передостаннього робочого дня звітного місяця. Перший раз Позичальник сплачує проценти не пізніше 28.02.2003року, а останній раз - одночасно з погашенням кредиту, але не пізніше 31.10.2005року.

В силу ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти в кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України: цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України.

Приписом ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов кредитного договору, Банк надав позичальнику (відповідачу у справі) кредитні кошти з лімітом кредитування 300000грн. Позичальник (відповідач у справі) погасив кредит частково, однак з 01.12.2006р. не виконує договірні зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів, внаслідок чого станом на 01.03.2013р. заборгованість відповідача за кредитом склала суму 53300, 84грн., а заборгованість за процентами суму 69994,36грн. (період нарахування з 01.12.2006р. по 28.02.2013р.). Вказана обставина підтверджується Випискою про обіг коштів по рахунку № 2067731201355 ТОВ «Рівнопілля» за період з 01.01.1999р. по 01.01.2013р., наданою ВАТ «Ощадбанк» до суду та іншими матеріалами справи.

На час розгляду справи в суді відповідач суму заборгованості по поверненню 53300,84грн. кредитних коштів та заборгованість за процентами 69994,36грн. не сплатив, доказів до суду не надав.

Представник відповідача не заперечив проти наявності заборгованості по кредиту та процентах у заявленому позивачем до стягнення розмірі.

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 53300,84 грн. заборгованості за кредитом та суми 69994,36грн. заборгованості за процентами.

Відносно позовної вимоги про розірвання договору невідновлювальної кредитної лінії № 6 від 05.02.2003р. та додаткових угод до нього, суд зазначає наступне.

Пунктом 8.1 договору № 6 від 05.02.2003р. встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Стаття 651 Цивільного кодексу України містить підстави для розірвання договору.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 651).

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору(ч.2 ст 651).

Оскільки, починаючи з 01.12.2006р. відповідач не виконує обов'язку щодо повернення кредитних коштів та не сплачує проценти, тим самим він істотно порушив умови договору невідновлювальної кредитної лінії № 6 від 05.02.2003р., що є підставою для розірвання останнього в судовому порядку.

Вимога позивача про розірвання договору невідновлювальної кредитної лінії № 6 від 05.02.2003р. та додаткових угод № 1 від 18.03.2003р., № 2 від 02.06.2003р., № 3 від 17.11.2003р., № 4 від 01.10.2004р., № 5 від 30.11.2004р., № 6 від 13.12.2004р., № 7 від 01.03.2005р. є законною та підлягає задоволенню.

При цьому суд зауважує, що у відповідності до ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. В спорі у справі № 908/1296/13 відповідачем у справі не було зроблено заяви про застосування строку позовної давності за позовними вимогами.

Відповідно до 49 ГПК України судовий збір в сумі 3612,90 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнопілля» (70216, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Рівнопілля, вул. Нова, 1, код ЄДР 13639040, р/рахунки в установі банку невідомі) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г, код ЄДР 00032129) в особі філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (69063, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 48, код ЄДР 02760363, р/рахунок № 351909270470 в Запорізькому обласному АТ Ощадбанк, МФО 313957) суму 53300 (п'ятдесят три тисячі триста) грн. 84 коп. заборгованості за кредитом, суму 69994 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 36коп. заборгованості за процентами та суму 3612 (три тисячі шістсот дванадцять) грн. 90 коп. судового збору.

Видати наказ.

Розірвати договір невідновлювальної кредитної лінії № 6 від 05.02.2003р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнопілля» (70216, Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Рівнопілля, вул. Нова, 1) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-г) і додаткові угоди до нього № 1 від 18.03.2003р., № 2 від 02.06.2003р., № 3 від 17.11.2003р., № 4 від 01.10.2004р., № 5 від 30.11.2004р., № 6 від 13.12.2004р., № 7 від 01.03.2005р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України - 24.05. 2013 р.

Суддя М.В. Мірошниченко