Рішення

від 14.05.2013 по справі 145/711/13-ц

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/711/13-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"14" травня 2013 р. Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого Ратушняка І. О.

за участю секретаря Тихої О.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що 17 січня 2003 року між ним та ОСОБА_3 в простій письмовій формі було укладено договір міни, відповідно до якого він поміняв належну йому на праві власності земельну ділянку НОМЕР_1 площею 3, 53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сальницької сільської ради Калинівського району Вінницької області на земельну ділянку ОСОБА_3 НОМЕР_2, площею 3,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Тиврівського району.

На виконання умов даного договору він передав ОСОБА_3 оригінал державного акта, який посвідчував його право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 3,53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сальницької сільської ради, а вона в свою чергу передала йому оригінал державного акта, яким посвідчувалося її право на земельну ділянку НОМЕР_2, площею 3, 33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Тиврівського району.

ОСОБА_3 також зобов'язалася оформити договір міни земельних ділянок у встановленому законодавством порядку, однак від нотаріального посвідчення договору ухилилася, посилаючись на хворобу.

В подальшому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт від 30.10.1998 року, посвідчений секретарем Василівської сільської ради Гуменною Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 34, яким усе своє майно заповіла ОСОБА_2 . На час відкриття спадщини даний заповіт не змінено і не відмінено.

Відповідно до чинного на той час законодавства, зокрема ст. 549 Цивільного кодексу України 1963 року Відповідач прийняв спадщину, так як на час її відкриття постійно проживав разом із спадкодавцем однією сім'єю та вступив у фактичне володіння спадщиною.

Однак, будучи спадкоємцем майна ОСОБА_3, відповідач від оформлення необхідних документів ухиляється. Внаслідок цього він не має можливості зареєструвати земельну ділянку за собою та розпоряджатись нею.

Частиною 1 ст. 81 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни України можуть набувати права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором міни. До кола прав власників земельних ділянок за ч. 1 ст. 90 Земельного Кодексу України входить продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її у спадщину. Громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, успадкування, укладання таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог ЗК України, як то передбачено ст.131 ЗК України. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються, угоди повинні містити назву сторін; вид угод предмет угоди; документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку; відомості про відсутність заборони на відчуження земельної ділянки; відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням; зобов'язання сторін. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення, як передбачено ст. 132 ЗК України.

Так як вони з ОСОБА_3 домовилися щодо усіх істотних умов договору міни земельних ділянок, та відбулося повне його виконання, проте нотаріальному посвідченню договору міни перешкодила її смерть, вважає зазначений договір дійсним.

Згідно пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилученню (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Таким чином, відповідно до ст. 131 та п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, дозволено обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку

На підставі викладеного вважає, що він правомірно набув право власності на спірну земельну ділянку внаслідок обставин, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0524580800-01-004-0208. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 28386,94 грн.

Земельна ділянка вільна від обмежень, обтяжень та земельних сервітутів.

Просить визнати за ним право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 3,33 га, кадастровий номер 0524580800-01-004-0208, нормативно-грошовою оцінкою 28386,94 гри., яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, позов визнає.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни України можуть набувати права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором міни.

Відповідно до ст.131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, ренти, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що 17 січня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в простій письмовій формі було укладено договір міни, відповідно до якого ОСОБА_1 поміняв належну йому на праві власності земельну ділянку НОМЕР_1 площею 3, 53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сальницької сільської ради Калинівського району Вінницької області на земельну ділянку ОСОБА_3 НОМЕР_2, площею 3,33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

На виконання умов даного договору позивач передав ОСОБА_3 оригінал державного акта, який посвідчував його право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 3,53 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Сальницької сільської ради, а вона передала йому оригінал державного акта, яким посвідчувалося її право на земельну ділянку НОМЕР_2, площею 3, 33 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Тиврівського району.

ОСОБА_3 також зобов'язалася оформити договір міни земельних ділянок у встановленому законодавством порядку, однак від нотаріального посвідчення договору ухилилася, посилаючись на хворобу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Відповідач ОСОБА_2 - її спадкоємець за заповітом, відповідно до чинного на той час законодавства (ст. 549 Цивільного кодексу України 1963 року) прийняв спадщину, що стверджується довідкою Василівської сільської ради №412 від 25.10.2010 р. .

Однак, будучи спадкоємцем ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2 від оформлення необхідних документів ухиляється, внаслідок чого позивач не має можливості зареєструвати земельну ділянку за собою та розпоряджатись нею.

Так як вони з ОСОБА_3 домовилися щодо усіх істотних умов договору міни земельних ділянок, та відбулося повне його виконання, проте нотаріальному посвідченню договору міни перешкодила її смерть, вважає зазначений договір дійсним.

Спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 0524580800:01:004:0208, площа її становить 3,33 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельна ділянка розташована на території Василівської сільської ради Тиврівського району, що стверджується довідкою про правовий статус земельної ділянки (а.с.9)

Згідно витягу від 18.07.2011 р. нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 28386,94 грн.

Заборони на вказану земельну ділянку немає, що стверджується довідкою Василівської сільської ради Тиврівського району №527 від 28.10.2011 р.

Відбулося повне виконання договору від 17.01.2003 року, оскільки сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, однак ОСОБА_3, не виконавши зобов'язання оформити договір міни земельних ділянок у встановленому законодавством порядку, померла, а її спадкоємець ОСОБА_2 від оформлення документів ухиляється, тому суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, придбану у ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.220, 328, 334 ЦК України, ст.ст.81, 90, 131 Земельного Кодексу України, -

вирішив:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 3,33 га, кадастровий номер 0524580800-01-004-0208, нормативно-грошовою оцінкою 28386,94 гри., яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти діб з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засідання під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ратушняк І. О.