Постанова

від 11.02.2009 по справі 13730-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

13730-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.02.2009Справа №2-31/13730-2006А

12 годин 48 хвилин

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Привалової А.В.

суддів:                       Мокрушина В.І.

                                   Чонгової С.І.

при секретарі судового засідання Лауман Ю.С.

за участю представників сторін:

від позивача – Вольченко В.Н., дов. у справі.; Міронов В.С. дов. у справі

від відповідача – Євсікова О.В., дов. у справі; Сімонова Є.В., дов. у справі; Антонова Л.Ю., дов. у справі;

від прокуратури АРК – Кулібаба С.Є., посв. №07121

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – ТОВ «Будконтакт» (98400, АР Крим, м.Бахчисарай, вул.Будівельна, 23)

до відповідача –  Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (98403, АР Крим, м.Бахчисарай, вул.Сімферопольська,3)

за участю прокуратури АРК (95000, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 21)

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Будконтакт» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до відповідача -ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №00038323/0 від 07.08.2006р., яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 10650112грн., у тому числі  5325956грн. за основним платежем, 5325056грн. за штрафними санкціями.

Ухвалою господарського суду АРК від 15.08.2006р. відкрито провадження за даним позовом суддею Цикуренко А.С.

В порядку ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України   прокуратура АРК відповідним листом повідомила суд про вступ до даної справи (а.с.93, т.1).

Ухвалою господарського суду АРК від 102.11-03.11.06р. провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи.

Ухвалою господарського суду АРК від 18.07.07р. провадження по справі поновлено, у зв'язку з поверненням матеріалів справи без проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду АРК від 04.09.2007р.  провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи.

На підставі резолюції голови господарського суду АРК від 11.03.2008р. справу передано на розгляд судді господарського суду АРК Приваловій А.В.  Справі привласнено №2-31/13730-2006А.

Ухвалою господарського суду АРК від 09.07.2008р. справу прийнято до свого провадження суддею Приваловою А.В., провадження по справі поновлено та призначено до судового розгляду.

Ухвалою голови господарського суду АРК від 23.09.2008р. призначено колегіальний розгляд справи №2-31/13730-2006А у складі колегії суддів: головуючий суддя Привалова А.В., судді Мокрушин В.І., Чонгова С.І.

У ході судового розгляду справи позивач відповідною заявою змінив позовні вимоги і просить  податкове повідомлення-рішення  №00038323/0 від 07.08.2006р. частково скасувати за виключенням 156,0грн. – основного платежу і 78,0грн. штрафних санкцій (а.с.66, т.13).

Позивач мотивує свої вимоги тим, що висновки акту перевірки від 25.07.06р. №164/27/23/23894282  не відповідають дійсним обставинам, є неправомірними, внаслідок чого відповідачем спірнім рішенням незаконно  донараховано податкове зобов'язання з ПДВ, про  що свідчить постанова господарського суду АРК у справі №2-19/13458-2006А , якою визнані протиправними дії відповідача по проведенню планової перевірки за період з 01.04.05р. по 31.03.06р., а також знайшло своє підтвердження у  висновку судової економічної експертизи по даній справі.

Представники позивача позовні вимоги з урахуванням заявлених змін підтримали, просять спірне рішення частково скасувати  з наведених у позові та уточненнях до нього підстав.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позов. Просить в позові відмовити посилаючись на документальне встановлення факту  виявлених порушень податкового законодавства і правомірного нарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ і штрафних санкцій за встановлені порушення відповідно до закону.

Представники відповідача наполягали на відсутності підстав для задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  дослідивши надані сторонами докази, висновки судової бухгалтерської експертизи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З 19.06.2006р. по 18.07.2006р. ДПІ у Бахчисарайському районі АРК була  проведена виїзна планова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Будконтакт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2006р., про що складений відповідний акт №164/27/23/23894282  від 25.07.2006р.  

На підставі вказаного акту перевірки, ДПІ в Бахчисарайському районі АРК було винесено податкове повідомлення-рішення №00038323/0 від 07.08.2006р., яким визначено позивачу податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 10650112грн., у тому числі 5325056,00грн. за основним платежем,  5325056,00грн. за штрафними санкціями, застосованими  відповідно до пп.17.1.3, 17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Перевіркою встановлені порушення п.4.1, п.4.7. ст.4, п.п7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податку на додану вартість у розмірі 5325125грн., у тому числі по періодах: травень 2005р. – 17,00грн., червень 2005р. – 63,00грн., липень 2005р. – 69,00грн., листопад 2005р. – 5324929,00грн., грудень 2005р. – 24,00грн., січень 2006р. – 23,00грн.

Зазначене у акті перевірки заниження ПДВ виникло внаслідок включення до податкового кредиту ПДВ, не пов'язаного з господарською діяльністю на суму 76грн. (листопад 2005р. – 29грн., грудень 2005р.- 24грн., січень 2006р. – 23грн.), не включення в податкове зобов'язання ПДВ сум отриманих від робітників ТОВ «Будконтакт» відшкодування компенсації за неслужбові переговори в розмірі 149,00грн. (травень2005р. – 17,00грн., червень 2005р. – 63,00грн., липень 2005р. – 69,00грн.). Дані порушення не оспорюються позивачем і в цієї частині позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення обґрунтованим.

Заниження ПДВ в сумі  5318869,00грн. виникло внаслідок  не включення позивачем  у податкову декларацію з ПДВ за листопад 2005 року операції по факту передачі витрат на  об'єкт незавершеного будівництвом «Еколого-туристичного центру в с.Паркове» АР Крим від ТОВ «Будконтакт» ТОВ «РИССКО», оскільки договір доручення був достроково розірваний за ініціативою ТОВ «РИССКО» згідно листа №13 від 15.08.2005р., а тому при припиненні договору позивач зобов'язаний був негайно передати довірителю об'єкт незавершеного будівництва і сформувати податкові зобов'язання за п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також перевіркою встановлено заниження ПДВ в розмірі 6031,00грн. за листопад 2005р., яке виникло внаслідок подання позивачем уточнюючого розрахунку №8868 від 16.06.2006р. де уточнені показники рядків 20-26 декларації по рядку 6.2, яка  відповідає даним первинних бухгалтерських документів податкового обліку в сумі 5916,00грн., але у рядку 8.2 платником занижена сума ПДВ за листопад 2005р. у розмірі 11947,00грн., у зв'язку з чим неправомірно завищено податкове зобов'язання на суму 6031,00грн.

Незгода  позивача із винесеним податковим повідомленням-рішенням в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 5318869,00грн. і 6031,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 5318869,00грн. і 3015,50грн відповідно стала підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення  яких спрямоване це рішення.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність зазначених порушень з боку позивача  через те, що відповідачем не враховано усіх обставин  при проведенні перевірки,  що призвело до помилкових висновків і необґрунтованого донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в спірній частині.

Судом встановлено, що 05.12.2003р. між позивачем та  ТОВ «РИССКО» м.Москва був укладений договір доручення на виконання функцій Дирекції підприємства Еколого-туристичного центру в смт.Паркове, яке будується,  згідно якому Товариство з обмеженою відповідальність «РИССКО» доручило Товариству з обмеженою відповідальністю «Будконтакт» виконувати функції Дирекції підприємства «Еколого-туристичний центр у смт.Паркове». Строк дії договору встановлений до закінчення будівництва.

Пунктом 1.5 договору ТОВ «Будконтакт» по закінченню будівництва передає об'єкт ТОВ «РИССКО» по акту прийому-передачі.

Відповідно до підпункту 2.1.4  Договору по закінченню  строку договору повірений зобов'язаний передати довірителю усе одержане від нього або придбане  за його рахунок у зв'язку із закінченням доручення.

Із змісту договору слідує, що  сторони договору визначили момент передачі об'єкту будівництва датою підпису акту прийому-передачі, після чого доручення вважається виконаним.

Згідно пункту 3 статті 1006 Цивільного кодексу України повірений  зобов'язаний негайно передати довірителю все отримане у зв'язку з виконанням доручення.

На момент перевірки роботи з будівництва об'єкту закінчено не було, акт прийому-передачі не підписано, у зв'язку з чим доручення не може вважатись виконаним, внаслідок чого у повіреного    було відсутнє зобов'язання з передачі довірителю всього отриманого у зв'язку  з виконанням  доручення.

Таким чином,  відповідач необґрунтовано дійшов висновку про зобов'язання позивача передати одержане за договором доручення довірителю  до закінчення строку договору, а відтак у позивача не виникає обов'язку з нарахування податкових зобов'язань з ПДВ.

Висновки відповідача щодо дострокового розірвання договору на підставі листа ТОВ «РИССКО» №13 від 15.08.05р. не є обґрунтованими, оскільки на момент здійснення перевірки дане питання вирішувалось сторонами за договором в судовому порядку господарським судом АРК у справі №2-25/5642-2006 і не роз'яснено до теперішнього часу.

Крім того, з акту перевірки вбачається, що донарахування ПДВ у сумі 5318869,00грн. здійснено у повному обсязі за період з 01.01.2004р. по 30.11.2005р., на підставі даних попередньої перевірки, що викладені у акті №139/27/23894282/23-1 від 30.06.05р.  

Проте таке донарахування неправомірно, оскільки на момент перевірки у даній справі, донарахування суми податкових зобов'язань з ПДВ  за результатами попередньої перевірки податковими повідомленнями-рішеннями від 04.07.05р. №0001242331/0, №0001232331/0 було визнано недійсним судовими рішеннями у справі №2-25/11550-2005 з підстав відсутності податкових зобов'язань позивача за договором доручення від 05.12.03р.

Крім того, постановою господарського суду АРК від 01.02.2007р. у справі №2-19/13458-2006А, що набрала законної сили, були  визнані протиправними  дії ДПІ у Бахчисарайському районі  АРК в частині  проведення планової перевірки, результати якої оформлені актом від 25.07.06р. №164/27/23/23894282, документів  бухгалтерського обліку ТОВ «Будконтакт» за період, попередній 01.04.2005р.

Отже, ДПІ у Бахчисарайському районі в АРК не мала законних підстав знов донараховувати позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням податкові зобов'язання з ПДВ за попередній період.

Наведене дає підстави для висновку щодо необґрунтованості висновків відповідача про порушення позивачем пункту 4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого у разі коли платник податку здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням  та за рахунок  іншої особи, датою збільшення податкового кредиту такого платника податку є дата перерахування коштів (поставки в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг), а датою  збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (робіт, послуг) довірителю.  

Посилання відповідача на  довідки про вартість виконаних робіт (форма №КБ-3), як на доказ передачі об'єкту будівництва довірителю визнається судовою колегією необгрунтованим.

Згідно з пунктом 2.1.4 договору доручення, по закінченню оговореного даним договором строку, повірений зобов'язаний передати довірителю усе отримане від нього  або придбане за його рахунок у зв'язку із закінченням виконання доручення.

Пунктом 5 додаткової угоди №2 від 28.07.2004р.  до договору, визначено, що щомісячне фінансування здійснюється за наданими повіреним документами, актами виконаних робіт довідки КБ-3. Зазначене стосується умов договору щодо сплати виконаних робіт, і не змінює умов основного договору, що стосуються строку передачі об'єкта будівництва.

Таким чином, відсутність актів прийому-передачі робіт, об'єктів будівництва свідчить про відсутність факту передачі майна або робіт (послуг), а відтак об'єкт оподаткування на додану вартість  визначений відповідачем помилково.  

Згідно висновку експерта №82 від 04.07.08р. по даній адміністративній справі  не встановлено не донарахування  ПДВ за період з квітня 2005р. по березень 2006р., станом на 18.07.2006р. за позивачем числиться переплата в сумі 48622021,50грн.  Податкове зобов'язання з ПДВ у повіреного-замовника  ТОВ «Будконтакт», виходячи з предмету та кінцевої мети договору доручення від 05.12.03р., наступить після акту прийому-передачі незавершеного будівництвом об'єкту доверителю ТОВ «РИССКО».

З наведеного вбачається, що визначення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5318869,00грн. основного платежу є неправомірним через відсутність податкового зобов'язання позивача. Відтак неправомірно й застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 5321962,50грн. на підставі пп.17.1.3, пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, судом зазначається, що відповідач безпідставно застосував штрафну санкцію в сумі 2662528,00грн. на підставі пп.17.1.6 п.17.ст.17 вказаного Закону.

Відповідно до пункту 17.1.6 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у   разі   коли  платника  податків  (посадову  особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення  від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти  оподаткування,  що  призводить  до  заниження податкового   зобов'язання   у  великих  розмірах,  такий  платник податків   додатково   до  штрафів,  визначених  цим  пунктом,  за наявності  підстав  для  їх  накладення  сплачує  штраф  у розмірі п'ятдесяти   відсотків  від  суми  недоплати,  але  не  менше  ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже наведена норма закону надає права податковому органу застосувати штрафну санкцію за цим пунктом тільки за наявністю вказаних умов. Наявність лише одного факту заниження податкового  зобов'язання   у   великих   розмірах  не є тією умовою, що встановлена наведеною нормою закону.

Щодо  висновків відповідача, викладених у акті планової виїзної документальної перевірки від 25.07.2006р. №164/27/23/23894282,  про порушення позивачем п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» відносно заниження ПДВ за листопад 2005 року в розмірі 6031,00грн., судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки, у ході перевірки правомірності надання уточнюючих розрахунків, у розрахунку №8868 від 16.06.2006р. за листопад 2005р. встановлено уточнення показників рядків 20-26 декларації по рядку 6.2, яка відповідає даним первинних бухгалтерських документів податкового обліку в сумі 5916,00грн., однак по рядку 8.2 платником неправомірно занижена сума податкових зобов'язань за листопад 2005р. в сумі 11947,00грн., у зв'язку з чим завищено кореговане податкове зобов'язання на суму 6031,00грн.

Отже податковим органом було виявлено в межах проведення  планової виїзної документальної перевірки арифметичну помилку у поданому позивачем уточнюючому розрахунку до декларації, з посиланням при цьому на дані первинних бухгалтерських документів позивача.

Але відповідно до п.в пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, здійснюється за наслідками проведення камеральної перевірки, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних податкових декларацій, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Таким чином, наведені норми закону не надають право податковому органу виявляти арифметичні або методологічні помилки шляхом проведення планових виїзних перевірок.

Проте, відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням донараховано позивачу суму податкового зобов'язання в розмірі 6031,00грн. і застосована штрафна санкція в сумі 3015,50грн. без врахування зазначених положень закону.

При цьому судом враховуються положення  пп..4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про  порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо  конфлікту інтересів, згідно якого у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування    прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів обґрунтованості податкового повідомлення-рішення в спірній частині відповідачем суду не представлено.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Будконтакт»  є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення  суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач просив суд частково скасувати спірне податкове повідомлення-рішення, суд враховуючи викладене вище, вважає  можливим в цій частині вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі, і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.08.2006р. №00038323/0 в частині донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ  в сумі 10649878грн., у тому числі 5324900грн. за основним платежем, 5324978грн. за штрафними санкціями.

Судом враховано, що вихід за межи позовних вимог у такий спосіб також не суперечить правилу, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 105, пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовуються виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судові витрати, понесені позивачем,  підлягають стягненню на його користь на підставі  ч.1 ст.94 КАС України в розмірі 3,40грн. Оскільки витрати на проведення судово-економічної експертизи не підтверджені позивачем документально, відсутні підстави для їх стягнення відповідно до приписів ст.94 КАС України.  

В судовому засіданні 11.02.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови підписано 16.02.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,9,11,17, 70, 71, 86, 94, 158–163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

          1. Позов задовольнити.

          2. Визнати протиправним та скасувати  податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим від 07.08.2006р. №00038323/0 в частині донарахування ТОВ «Будконтакт» податкового зобов'язання з податку на додану вартість  в сумі 10649878,00 грн., у тому числі 5324900,00грн. за основним платежем, 5324978,00 грн. за штрафними санкціями.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  «Будконтакт» ( 98400, АР Крим, м.Бахчисарай, вул.Будівельна, 23, ОКПО23894282) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

  Виконавчий лист видати у встановленому ст.254 КАС України порядку після набрання постановою законної сили.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного  суду через суд першої інстанції в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі  – з дня складення у повному обсязі). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копію постанови направити рекомендованою кореспонденцією на адресу сторін.

Головуючий суддя                                  підпис                               А.В.Привалова

Суддя                                                         підпис                               В.І.Мокрушин    

Суддя                                                         підпис                               С.І.Чонгова         

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.