Рішення

від 08.12.2008 по справі 12/592-33/439

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/592-33/439

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  12/592-33/439

08.12.08

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом    державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості     

                      підприємств агропромислового комплексу»

до                     державної акціонерної компанії «Хліб України»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відкрите акціонерне товариство "Затишанське ХПП"

про                    стягнення 100 500,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:         Чижов В.А., представник за довіреністю № 328д від 25.06.2008 р.;

від відповідача:   Кліновська Н.В., представник за довіреністю № 02-14/211 від 30.10.2008 року;

від третьої особи:  не зявились.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу»звернулася до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до державної акціонерної компанії «Хліб України»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відкрите акціонерне товариство "Затишанське ХПП" про стягнення 100 500,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 р. № 690 “Про утворення державного підприємства “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” шляхом виділення зі складу Державної акціонерної компанії “Хліб України” утворено позивача –ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

На виконання п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 р. № 690 між позивачем та відповідачем підписано розподільчий баланс станом на 31.07.2003 р. та акт приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.2003 р., що були погоджені протоколом від 02.09.2003 р. № 5 урядової комісії з реструктуризації ДАК “Хліб України”, відповідно до яких до позивача переходить право вимоги до дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до Постанови КМ України від 03.09.1997 р. № 977. В тому числі, до позивача перейшло право вимоги до ВАТ “Затишанське ХПП” у сумі 100 500 грн.

В процесі стягнення заборгованості позивачем з'ясовано, що право вимоги до ВАТ “Затишанське ХПП”є недійсним, тому, що відповідно до постанови КМУ № 83 між компанією та товариством був укладений договір поставки тракторів № 119 від 21.05.1998 р., згідно якого компанія зобов'язалась поставити товариству трактор ХТЗ-17221 за ціною 96 900 грн.

ВАТ “Затишанське ХПП” зобов'язалося розрахуватися за трактор шляхом поставки зерна до 01.11.1998 р. на суму 48 450 грн., а решту - до 01.11.1999 р.

На виконання своїх зобовязань ВАТ “Затишанське ХПП” був проведений частковий розрахунок за отриманий трактор шляхом поставки пшениці 3-го класу у кількості 220 227 кг на суму 48 451, 7 грн., підтвердженням чого є довідка до прибуткової квитанції № 000570 від 02.12.1998 р. отже, залишок по розрахунках за отриманий товар склав 48 448, 3 грн.

Відповідно до акту прийому-передачі векселя від 28.10.1999 р. товариством емітовано простий вексель на користь ДАК “Хліб України” № 753283510433 номінальною вартістю 48 450 грн. зі строком оплати –за пред'явленням. На думку позивача. Даний акт є підтвердженням повного розрахунку за укладеним договором і отже, відсутності заборгованості за отриману продукцію згідно Постанови КМ України  № 83.

Між сторонами був складений акт звірки проведення розрахунків станом на 01.05.2000 р., згідно якого заборгованість ВАТ “Затишанське ХПП” перед ДАК “Хліб України” відсутня.

Згідно ч. 1 п. 2 акту приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.2003 р. в разі виявлення факту проведення повного або часткового розрахунку дебіторів з відповідачем, що зменшує суму дебіторської заборгованості, переданої позивачу за розподільчим балансом, відповідач зобов'язаний перерахувати протягом одного місяця отримані суми на рахунок позивача.

Таким чином, відповідачем передано позивачу недійсну вимогу і відповідач несе  відповідальність згідно ст. 519 ЦК України.

Позивач 06.04.20004 р. надіслав відповідачу вимогу  № 589 про оплату боргу, яка залишилась без відповіді та без задоволення.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.01.2008 року позов задоволено частково, стягнуто з державної акціонерної компанії “Хліб України” на користь позивача заборгованості в розмірі 48 451,70 грн., 484,52 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформайно-технічне забезпечення, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, державна акціонерна компанія “Хліб України” подала апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 року апеляційну скаргу державної акціонерної компанії “Хліб України” залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2008 року у справі № 12/592 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2008 року касаційну скаргу  державної акціонерної компанії “Хліб України” залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 року у справі № 12/592 - без змін.

Постановою Верховного суду України від 30.09.2008 року касаційну скаргу державної акціонерної компанії “Хліб України” задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 09.07.2008 року  у справі № 12/592, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 року та рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2008 року скасовані. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.  

Враховуючи викладені обставини, та керуючись ст.ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд м. Києва ухвалою від 17.11.2008 р. прийняв справу до свого провадження та присвоїв їй № 12/592-33/439 та призначив до розгляду на 08.12.2008 року.

У судове засідання 8.02.2008 року представники сторін з'явились. Представник відповідача надав письмові пояснення у справі, відповідно до яких просить відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку з тим, що між позивачем та відповідачем зобов'язання виникли на підставі адміністративного акта внаслідок реструктуризації, а не на підставі договору про відступлення права вимоги.

Представник позивача надав пояснення по  справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 100 500,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 005 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 р. № 690 “Про утворення державного підприємства “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” шляхом виділення зі складу Державної акціонерної компанії “Хліб України” утворено ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” та віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

На виконання п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2003 р. № 690 між позивачем та відповідачем підписано розподільчий баланс станом на 31.07.2003 р. та акт приймання-передачі дебіторської заборгованості до розподільчого балансу від 31.07.2003 р., що були погоджені протоколом від 02.09.2003 р. № 5 урядової комісії з реструктуризації ДАК “Хліб України”, відповідно до яких до позивача переходить право вимоги до дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до постанов Кабінету Міністрів України..

Постановою Кабінету Міністрів України України від 15.05.2003 р. № 690 передбачалася передача відповідачу абсолютно всієї заборгованості без виключень, оскільки в постанові не зазначено ніяких умов передачі боргу.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази фактичного отримання коштів за векселем щодо суми боргу у розмірі 48 448, 3 грн., на яку ВАТ “Затишанське ХПП” емітовано вексель.  Сама по собі передача векселя в рахунок погашення заборгованості розрахунком не є. Передача векселя свідчить лише про те, що між сторонами припинилися відносини щодо заборгованості за договором поставки тракторів № 119 від 21.05.1998 р., і виникли відносини щодо стягнення вексельного боргу.

Таким чином, враховуючи що між позивачем та відповідачем зобов'язання виникли на підставі адміністративного акта внаслідок реструктуризації, а не на підставі договору про відступлення права вимоги, то до спірних правовідносин не можуть застосовуватись положення закону, що регулюють правовідносини стосовно правочинів про відступлення права вимоги, а позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при відмові в позові покладаються на позивача.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 та ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

         Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

       Суддя                                                                                                         С.М.Мудрий