Постанова

від 09.02.2009 по справі 560-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

560-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.02.2009Справа №2-31/560-2008А

10 годин 10 хвилин

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Лауман Ю.С.

за участю представників сторін :

від позивача – Потапенко Б.П., дов. у справі

від відповідача – Щербіна Д.С., дов. у справі

від третьої особи – не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Приватного підприємства "Агроконсалтинг", (95013, м.Сімферополь, вул. Севастопольська,59)

До відповідача – Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРК, (95053, м.Сімферополь, вул.М.Залки, 1/9)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акішевої Світлани Євгеніївни, (95005, м.Сімферополь, вул.М.Залки, 1/9)

про визнання недійсною другої податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агроконсалтинг" звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до відповідача – Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРК за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Акішевої Світлани Євгеніївни  з позовними вимогами про визнання недійсною другої податкової вимоги Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРК №2/3578 від 16.11.2005р.

Ухвалою господарського суду АРК від 09.01.2008р. відкрито провадження за даним позовом суддею Омельченко В.А.

Ухвалою господарського суду АРК від 20.03.2008 р. зупинено провадження по справі до набрання законної сили рішенням господарського суду АРК по пов'язаній справі №2-4/3995-2006А.

Ухвалою господарського суду АРК від 15.10.2008 р. залучено до розгляду адміністративної справи  замість судді господарського суду АРК Омельченко В.А. суддю господарського суду АРК Привалову А.В., привласнивши справі номер №2-31/560-2008А.

Ухвалою господарського суду АРК від 30.12.2008р. справу прийнято до свого провадження суддею Приваловою А.В., провадження по справі поновлено  та призначено до розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що друга податкова вимога №2/3578 від 16.11.2005 р. винесена необґрунтовано, так як податкове повідомлення-рішення, на підставі якого прийнята вказана податкова вимога, не було узгодженим і судовим рішенням визнано нечинним.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечує проти позову, вказує у запереченнях на позов про те, що податкові зобов'язання ПП «Агроконсалтинг» на час винесення оскаржуємої вимоги були узгодженими, відображені в особистій картці платника податків з податку на прибуток і є податковим боргом, що передбачає застосування заходів стягнення згідно з Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Також вказує, що відповідно до пп.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону №2181 податкова вимога є відкликаною, оскільки  рішення податкового органу про нарахування суми податкового зобов'язання з податку  на прибуток скасовано судом. З зазначених підстав просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією в м.Сімферополь була  проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП «Агроконсалтінг» за період з 08.08.2003 р. по 31.03.2005 р., якою встановлено порушення п.п.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», про що складений акт перевірки №526/23-1/32624932 від 15.06.2005 р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0009002301/0 від 17.06.2005 р.

За наслідками апеляційного узгодження скарга ПП «Агроконсалтінг» залишена без задоволення, вказане податкове повідомлення-рішення – без змін.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем було направлено позивачу першу податкову вимогу №1/3053 від 05.10.2005р. і другу податкову вимогу №2/3578 від 16.11.2005р.

В порядку пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем прийнято рішення  №299/24-0 від 29.12.2005р. про стягнення коштів і продажу інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Незгода  позивача із винесеною другою податковою вимогою  стала підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства  є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку  органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення  яких спрямоване це рішення.

В обгрунтовання  правомірності винесення другої податкової вимоги відповідач посилається на те, що на момент прийняття спірної податкової вимоги податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток було узгодженим, відображено у картці особового рахунку платника податків, що передбачає заст. Осування заходів стягення згідно із Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Судом встановлено, що постановою господарського суду АРК від 23.06.2008 р. у справі №2-4/3995-2006А, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.09.2008р.,  визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополі №0009002301/0 від 17.06.2005р. про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 75048 грн., у тому числі 68225 грн. за основним платежем, 6823 грн. штрафних санкцій.

Також господарським судом АРК розглянута адміністративна справа №2-29/457-2008А за позовом ПП «Агроконсалтинг» до відповідача – ДПІ в м.Сімферополі АРК про визнання недійсною першої податкової вимоги №1/3053 від 05.10.2005 р.

Постановою господарського суду АРК від 24.11.2008р. по справі №2-29/457-2008А визнана недійсною перша податкова вимога ДПІ в м.Сімферополі АРК №1/3053 від 05.10.2005 р. Постанова суду не оскаржена відповідачем і набрала законної сили.

Підставою для визнання недійсною першої податкової вимоги №1/3053 від 05.10.2005р. стало те, що суд дійшов висновку,  що податкове зобов'язання ПП «Агроконсалтинг» за податковим повідомлення-рішенням №0009002301/0 від 17.06.2005 р. не було узгодженим. А відтак, відсутні підстави для винесення першої податкової вимоги.

Відповідно до п.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки факт узгодження податкового зобов'язання з податку на прибуток ПП «Агроконсалтинг» спростований  судовим рішенням по справі №2-29/457-2008А, яке набуло законної сили і є обов'язковим для виконання, суд приходить до висновку, що передбачені законом підстави для винесення другої податкової відсутні.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п.п.в) п.п.6.4.1 п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо, рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом.

У зв'язку з прийнятими судовими рішеннями, якими визнано нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м.Сімферополі АРК №0009002301/0 від 17.06.2005р. та визнана недійсною перша податкова вимога ДПІ в м.Сімферополі АРК №1/3053 від 05.10.2005 р., на підставі яких винесена спірна друга податкова вимога, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення  суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач просив суд  визнати недійсною спірну другу податкову вимогу, суд враховуючи викладене вище, вважає  можливим в цій частині вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі, і визнати протиправною та скасувати другу податкову вимогу ДПІ в м.Сімферополі АРК №2/3578 від 16.11.2005 р.

Судом враховано, що вихід за межи позовних вимог у такий спосіб також не суперечить правилу, визначеному пунктом 1 частини 3 статті 105, пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовуються виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судові витрати, понесені позивачем,  підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч.1 ст.94 КАС України.

      У судовому засіданні 09.02.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови підписано 13.02.2009р.

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,11,17,70,71,72,86,94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати протиправною та скасувати другу податкову вимогу ДПІ в м.Сімферополі АРК від 16.11.2005 р. №2/3578.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Агроконсалтинг" (95013, м.Сімферополь, вул. Севастопольська,59, ОКПО №32624932) 3,40грн. державного мита.

      Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України.

     У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст..160 КАСУ – з дня складення у повному обсязі).

     Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Копію постанови надіслати на адресу сторін та третьої особи рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.