Постанова

від 24.05.2013 по справі 813/2799/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 24 травня 2013 року                                                                                       № 813/2799/13-а о 09 год., 05 хв.         м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова до ПАТ фірми «Нафтогазбуд» про стягнення заборгованості в сумі 18526,37 грн.     Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані вимогами ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України». Ухвалою суду від 12.04.2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 03971239, у зазначений в ухвалі строк відповідач заперечень на адміністративний позов або заяви про визнання позову не подав. Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив: В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду копії: - Розрахунку боргу з відшкодування виплачених пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень 2012 року; - корінця повідомлення УПФ України в Франківському районі м. Львова № 91 від 04.03.2013 року, згідно якого загальна сума за платежем - відшкодування за платежем п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за платежем, за березень 2012 року, становить 18526,37 грн.; - Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених згідно п.п. «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень 2013 року, визначено список осіб, яким надано право на призначення пільгової пенсії; - Списків осіб, яким призначено пенсію відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за січень – лютий 2013 року. Докази які б підтверджували, що вказане повідомлення відповідачем оскаржувалось в справі відсутні, відповідно визначене у ньому зобов'язання є узгодженим. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року з наступними змінами та доповненнями, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ з подальшими змінами та доповненнями, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за N 64/8663 з наступними змінами та доповненнями).        Згідно ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.    Згідно ст. 23 цього ж Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим же Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку. Згідно ч. 2 Прикінцевих положень цього ж Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього ж Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього ж Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим же Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим же Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього ж Закону. Згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:   а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам. б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам      Відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 цього ж Закону, підприємство відповідача повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.  Згідно п. 6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.   Згідно п. 6.8. «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.    Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими  обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. Заборгованість відповідача – Публічного акціонерного товариства фірми «Нафтогазбуд» по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пільгових умовах, станом на час розгляду справи, за період березень 2013 року в сумі 18526,37 грн., підтверджується вищевказаними доказами, а також розрахунком боргу з відшкодування виплачених пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за березень 2013 року, така є узгодженою. Докази сплати відповідачем вказаної суми заборгованості станом на час розгляду справи відсутні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.     Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень. Таким чином, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених пільгових умовах за березень 2013 року в розмірі 18526,37 грн. підлягають задоволенню повністю. Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».   Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -                                         В И Р І Ш И В:             1. Адміністративний позов задоволити повністю. 2. Стягнути з ПАТ фірми «Нафтогазбуд» (ЄДРПОУ 04788966, вул. Стрийська, 144, м. Львів) на користь Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова (ЄДРПОУ 20847402, вул. П. Мирного, 24а, м. Львів) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2013 року в сумі 18526,37 грн.   3. Зобов'язати ПАТ фірму «Нафтогазбуд» виконати постанову негайно.           Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.            Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.            Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.            Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.            Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.            Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.              Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.                            Постанова складена у повному обсязі 24.05.2013 року.                      Суддя                                                                                                                   Гавдик З.В.