Ухвала

від 18.05.2013 по справі 5011-10/2405-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"18" травня 2013 р. Справа №5011-10/2405-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні транспортні системи"

на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012

у справі № 5011-10/2405-2012 (суддя: Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні транспортні системи"

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.05.2012 (повний текст рішення виготовлено та підписано 17.05.2012) у справі № 5011-10/2405-2012 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні транспортні системи" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма Телеком" грошові кошти: основного боргу за договором про надання телекомунікаційних послуг (Телефонія) № 137146 від 01 червня 2009 року - 11268,00 грн. та основного боргу за договором про надання телекомунікаційних послуг № 478734/10 від 05 березня 2010 року - 5305,01 грн. і судові витрати - 1609,50 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародні транспортні системи" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012 у справі № 5011-10/2405-2012 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) надано право сторонам у справі подати апеляційну скаргу, на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга на оскаржуване рішення була подана скаржником до господарського суду міста Києва 29.04.2013 майже через рік після винесення оскаржуваного рішення, тобто з порушенням строків подання апеляційної скарги.

Частиною 2 ст. 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно ст. 50 ГПК України процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Заява про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ч.1 ст. 53 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності пропуску цього строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються скаржником апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Заява скаржника про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012 у справі № 5011-10/2405-2012 мотивоване тим, що скаржник не був жодного разу повідомлений про призначення, розгляд справи, а про наявність оскаржуваного рішення дізнався у квітні 2013 шляхом телефонного повідомлення від виконавця Печерського РУЮ у місті Києві про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому у нього була відсутня можливість вчасно подати апеляційну скаргу, в зв'язку з чим пропустив строк встановлений ст. 93 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

Колегія суддів відмічає, що в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 4) (отримано Редько) з якого вбачається, що 05.03.2012 скаржник вже знав про наявність в проваджені суду справи № 5011-10/2405-2012.

В матеріалах справи (а.с. 55-56) наявна ухвала суду від 13.03.2012 у справі № 5011-10/2405-2012 про відкладення розгляду справи.

Зазначена ухвала була направлена на адресу скаржника 16.03.2012, а отримана ним 20.03.2012, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 57).

Крім цього, в матеріалах справи (а.с. 62-63) наявна ухвала суду від 24.04.2012 у справі № 5011-10/2405-2012 про відкладення розгляду справи.

Зазначена ухвала була направлена на адресу скаржника 04.05.2012, а отримана ним 07.05.2012, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 64).

До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 64) зазначену ухвалу було безпосередньо отримано Коновка О.М. директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні транспортні системи" (скаржником).

Отже, матеріали справи спростовують твердження скаржника, що про наявність оскаржуваного рішення він дізнався у квітні 2013 шляхом телефонного повідомлення від виконавця Печерського РУЮ у місті Києві про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи та матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.

З матеріалів справи вбачається, що рішення у справі № 5011-10/2405-2012 набрало чинності 28.05.2012 та виконується.

Таким чином, в діях скаржника вбачається зловживання судовими процедурами, наслідком чого є порушення ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод 1950 року, щодо права позивача на справедливий судовий розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги та які могли б бути підставою для відновлення строку на подання апеляційної скарги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Форма і зміст апеляційної скарги встановлені ст. 94 ГПК України. Даною статтею також встановлено, що до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Колегією суддів встановлено, що апеляційну скаргу подано з порушенням вимог ст. 94 ГПК України, оскільки до скарги не додано доказів сплати судового збору в належному розмірі.

Пунктом 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Закон, ВР України, від 06.12.2012, № 5515-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік" установлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1147 гривні.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з апеляційною скаргою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

З апеляційної скарги вбачається, що скаржник оскаржує рішення повністю.

З огляду на викладене вище, сума сплаченого судового збору при поданні скаржником даної апеляційної скарги повинна становити 860,25 грн. = (16573,01 грн. (сума майнової вимоги, що оскаржується)*2%:100%= 331,46 грн. (сума є менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, а тому за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми розраховується з 1,5 розмірів мінімальних заробітних плат*1147 грн. :2(50%) = 860,25 грн.), а не 805,00 грн.

Пунктом 3 ст. 97 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

З урахуванням вище зазначеного, сплачена скаржником сума судового збору згідно з квитанцією № ПН546292Р від 25.04.2013 року, яке було додано до матеріалів апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012 у справі № 5011-10/2405-2012 у сумі 805,00 грн., підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародні транспортні системи" у задоволені заяви про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012 у справі № 5011-10/2405-2012 з доданими до неї матеріалами не приймати до розгляду та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародні транспортні системи".

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні транспортні системи" (01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 39, код ЄДРПОУ 34298482) 805 (вісімсот п'ять) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції № ПН546292Р від 25.04.2013 року.

4. Матеріали справи № 5011-10/2405-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Шевченко Е.О.