Постанова

від 05.03.2009 по справі 6086-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6086-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05.03.2009Справа №2-26/6086-2008А

За позовом ТОВ «Парфумерно-виробничий комбінат «Авалон», м. Сімферополь, вул. Ларіонова, 40а; м. Сімферополь, вул. Глінки, 65.

До відповідача ДПІ у м. Сімферополі, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9.

Про скасування податкових повідомлень-рішень.

                                                                                                Суддя  О.Л. Медведчук

                                                             при секретарі Малашенко К.І.

У судовому засіданні брали участь представники:

від позивача – Кардончик В.Г., предст., дов. від 13.06.08р.

від відповідача –  не з'явився     

Сутність спору: Позивач - ТОВ «Парфумерно-виробничий комбінат «Авалон» у травні 2008р. звернувся до господарського суду АРК із адміністративним позовом до ДПІ у м. Сімферополі про скасування податкових-повідомлень рішень ДПІ у м. Сімферополі № 0014142301/0 від 04.09.2007р.; № 0014142301/1 від 14.11.2007р.; № 0017652301/1 від 14.11.2007р.; № 0014142301/2 від 25.01.2008р.; № 0017652301/2 від 25.01.2008р.; № 0014142301/3 від 28.03.2008р. та № 0017652301/3 від 28.03.2008р.

          Вимоги обґрунтовано посиланням на те, що висновки акту перевірки від 21.08.2007р. за № 5417/23-7/23191698 на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають положенням діючого законодавства та фактичним обставинам, а як наслідок податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

          Відповідачем позовні вимоги не визнавались по мотивах наведених у наданих запереченнях на позов.

          Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.09.2008р. по справі було призначено судову бухгалтерську експертизу, провадження у справі зупинялось.

          По надходженню до суду висновку експерта, судом 27.01.2009р. постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі, із призначенням справи до розгляду.

Розгляд справи відкладався.

          У судовому засіданні яке відбулося 05.03.2009р. позивачем вимоги підтримано повністю.

          Відповідач у судове засідання повторно не прибув, про причини неявки суду не повідомлялося.

У зв'язку з наведеним суд вважає за можливе розгляд справи за відсутності відповідача.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представника позивача, суд  

                                                                              встановив:

          ДПІ у м. Сімферополі була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Парфумерно-виробничий комбінат «Авалон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірки було складено акт за № 5417/23-7/23191698 від 21.08.2007р.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп..5.3.9. п. 5.3., п.5.9 ст.5, п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.1997р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в період з 01.07.2005р. по 31.03.2007р. платником податку, занижені валові доходи підприємства на суму 144326 гривен, завищені валові витрати підприємства на суму 3933 грн., що привело до заниження податку на прибуток підприємства у сумі 37016 гривен., а саме по періодам: 3 квартал 2005 року у сумі 4700 гривен, 4 квартал 2005 року у сумі 1200 гривен, 1 квартал 2006 року у сумі 349 гривен, 2 квартал 2006 року у сумі 349 гривен,3 квартал 2006 року у сумі 18974 гривен, 4 квартал 2006 року у сумі 12449 гривен, 1 квартал 2007 року у сумі 544 гривен.

ДПІ в м. Сімферополі 4 вересня 2007р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0014142301/0, яким ТОВ «ПВК «Авалон» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 33516,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 16242,50 грн., загальна сума становить  49758,50грн.

За результатами розгляду відповідачем поданої позивачем скарги в порядку адміністративного оскарження, прийнято рішення № 68427/10/25-023  від 08.11.2007р., згідно з   яким зазначене податкове повідомлення - рішення скасовано в частині застосованої штрафної санкції у сумі 619,00 грн. та донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 561,00 грн.

14.11.2007р. ДПІ у м. Сімферополі прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0014142301/1 на суму 49139,50 грн. у тому числі - основний платіж - 33516,00 грн., штрафна санкція - 15623,50 грн.; №  0017652301/1  на  суму 561,00  з  податку на прибуток.

В подальшому після розгляду повторних скарг позивача, відповідачем прийняті однакові за змістом повідомлення-рішення: від 25.01.2008р., № 0014142301/2, від 25.01.2008р., № 0017652301/2 від 28.03.2008р., № 0014142301/3 від 28.03.2008р., № 0017652301/3 від 28.03.2008р. про донарахування податку на прибуток та штрафної санкції у наведених сумах.

          Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню по наступних обставинах.

          Як вбачається з акту перевірки, у 3 кварталі 2005 року позивачем не включені до складу валового доходу отримані від замовників кошти у вигляді авансів, які відображені по дебету бухгалтерського рахунку № 361 «Розрахунки з покупцями» в розмірі 4800 грн.; чим порушено пп. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (том 1 а.с. 29).

В ході судової бухгалтерської експертизи, експертом було проведено дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку на підставі первинних документів та регістрів балансового рахунку 361. Дослідженням визначення валового доходу (загальної суми доходу платника податку від усіх видів діяльності) за період, що перевірявся, встановлено, що сума скоригованого валового доходу, відображена у рядку 03 Декларації про прибуток підприємства, яка заповнена відповідно до Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.01.98 р. № 37 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.98 р. № 94/2534, та Наказу ДПА України від 29.03.2003р. №1,43 „Про затвердження форми декларації по податку на прибуток підприємства і Порядку її складання», достовірна.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. за № 291, по дебету рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, а "сальдо рахунку відображає заборгованість покупців за отриману продукцію. Записом по дебету вказаного рахунку визнано дохід та дебіторську заборгованість при відвантаженні продукції, а не отримання   авансу. Отримання авансу призводить до виникнення кредиторської, а не дебіторської заборгованості.

Таким чином, зроблені висновки у акті перевірки, що у 3 кварталі 2005 року позивачем не включені до складу валового доходу отримані від замовників кошти у вигляді авансів, які відображені по дебету бухгалтерського рахунку № 361 «Розрахунки з покупцями» в розмірі 4800 грн.; чим порушено пп. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відповідають первинним документам бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «Парфумерно-виробничий комбінат «Авалон» не відносило до приросту (убутку) товарів залишки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів у незавершеному виробництві, в результаті чого занизило валові доходи на 139526 грн., порушивши п. 5.9. ст. 5 вказаного вище Закону у наступних періодах (том 1 а.с. 32): 3 квартал 2005р. - 13836 грн.; 3 квартал 2006р. - 75895 грн.; 4 квартал 2006р. - 49795 грн.

Згідно висновку експерта, по призначеній судом бухгалтерській експертизі, розбіжностей за даними первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку підприємства з показниками, які відображені у Декларації з податку на оприбуткування прибутку підприємств, не встановлено.

Дослідженням встановлено, що оборотно-сальдових відомостей за ці періоди за рахунком 23 «Виробництво» свідчать про відсутність матеріальної складової в залишках незавершеного виробництва, які складаються з витрат на амортизацію, заробітну плату та розподілених загальновиробничих витрат.

ДПІ визначає таку складову, виходячи зі співвідношення суми матеріалів, переданих у виробництво, до загального обороту по рахунку № 23 (табл. № 30, том 1 а.с. 31).

Ст.   8   Закону   України   «Про  бухгалтерський   облік  та   фінансову   звітність   в   Україні» встановлено, що підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням  єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

На підставі цього Закону ТОВ «ПВК «Авалон» затверджена наказами облікова політика, якою передбачено, що з урахуванням технології парфумерного виробництва, сировина та матеріали, відпущені у виробництво та не використані до кінця звітного періоду, повертаються на склад, їх вартість у цілях податкового обліку згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обліковується в залишках запасів за балансовим рахунком 201 «Сировина та матеріали», у залишках за рахунком 23 «Виробництво» обліковуються амортизація основних засобів та нематеріальних активів, заробітна плата персоналу, які під конкретне замовлення списуються по калькуляції на собівартість готової продукції. (Накази «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства від 05.01.2005р., № 1/4-р, від 10.01.2006р., № 1/2, від р.).

Наявність матеріальної складової у залишках незавершеного виробництва підприємством заздалегідь виключена. Усі залишки матеріалів та готової продукції враховані при обчислені податку на прибуток. Зміна їх вартості відображена у відповідних додатках до декларацій з податку на прибуток.

Таким чином, матеріальна складова у залишках незавершеного виробництва ТОВ ПВК «Авалон» за третій квартал 2005 року , третій квартал 2006 р., четвертий квартал 2006р., відсутня.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем пп. 5.3.1, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає в завищені валових витрат внаслідок - віднесення до складу валових витрат за послуги мобільного зв'язку у роумінгу та переплати добових на відрядження за одну добу, на суму 3933 грн.(том 1 а.с. стор. 34), а саме по періодам: 3 квартал 2005 року у сумі 313 гривен; 4 квартал 2005 року у сумі 47 гривен; 1 квартал 2006 року у сумі 1398 гривен; 1 квартал 2007 року у сумі 2175 гривен.

Експертним висновком встановлено, що при проведені дослідження документів первинного бухгалтерського обліку та їх регістрів (рахунки - фактури ЗАТ «Київстар Дж. Ес. Ем», оборотні - сальдові відомості по валовим витратам, розшифровки до Декларацій), фактично ТОВ «Парфумерно-виробничий комбінат «Авалон» не включало до складу валових витрат послуги роумінгу, що підтверджується розшифровкою валових витрат у податковому обліку за 3 та 4 кв. 2005р., 1 кв. 2006р. та 1 кв. 2007р.

Таким чином, ТОВ ПВК «Авалон» до складу валових витрат послуги роумінгу згідно з рахунками оператора мобільного зв'язку «Київстар» у третьому кварталі 2005р.. четвертому кварталі 2005р., першому кварталі 2006р., першому кварталі 2007р. не включало.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому суд виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення, тому повинен містити вичерпні елементи його складу і підтверджуватись первинними документами. Інші докази, окрім акту перевірки, що підтверджували б факти вчинення позивачем зазначених порушень, відповідачем суду не надані через їх відсутність.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначена норма кореспондується із приписами частини 2 статті 19 Конституції України.

Статтею 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що посадові особи  органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних  законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової  служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно частині 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається  на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності, законності, обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано. Висновки перевіряючих, що викладені у акті перевірки, не підкріплені ніякими доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

За таких умов факти вказаних порушень слід вважати неналежно встановленими.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у  разі  задоволення  адміністративного  позову  суд  може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і  про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих  його  положень  із зазначенням способу його здійснення, перелік постанов, які може прийняти суд, не є виключним, оскільки суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі відповідно до задоволених вимог на підставі ч. 3 ст. 94 КАС  України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                                      ПОСТАНОВИВ:

           1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0014142301/0 від 04.09.2007р.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0014142301/1 від 14.11.2007р.

4. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0017652301/1 від 14.11.2007р.

5. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0014142301/2 від 25.01.2008р.

6. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0017652301/2 від 25.01.2008р.;

7. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0014142301/3 від 28.03.2008р.

8. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0017652301/3 від 28.03.2008р.

9. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Парфумерно-виробничий комбінат «Авалон» (м. Сімферополь, вул. Ларіонова, 40а; м. Сімферополь, вул. Глінки, 65; код ЄДРПОУ 22298000) судовий збір у сумі 3,40 грн.

 Виконавчий документ видати після вступу постанови в законну силу у разі надання відповідної заяви позивачем.

У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

   Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову складено у повному обсязі 10.03.2009р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Медведчук О.Л.