Рішення

від 21.05.2013 по справі 905/3144/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.2013р. Справа № 905/3144/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник», с.Стила, Старобешівський район, Донецька область

до відповідача 1 Приватного агропромислового підприємства «Вітамир», м.Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», м.Донецьк

про стягнення 20 817,94грн.

за участю представників:

від позивача: Карауш Ю.В. (постанова господарського суду від 26.12.11р. по справі №42/88Б)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник», с.Стила, Старобешівський район, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного агропромислового підприємства «Вітамир», м.Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», м.Донецьк про стягнення 201 524,96грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу від 31.07.09р. та договором поруки від 31.07.09р.; на накладні: №8 від 30.01.10р., №9 від 30.01.10р., №14 від 28.02.10р., №20 від 31.07.09р., №21 від 31.07.09р., №22 від 31.07.09р., №24 від 30.12.09р. №27 від 30.12.09р., №30 від 30.11.10р.; вимогу №162 від 01.03.12р.

Ухвалою від 30.04.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/3144/13.

20.05.13р. через канцелярію господарського суду відповідач-1 надав відзив на позов, в якому ПАПП «Вітамир» просить суд у позові відмовити.

20.05.2013р. відповідач-2 надав відзив на позовну заяву від 17.05.13р., в якому він просить у позові стосовно ТОВ «Колос» відмовити та розглянути справу без участі представника ТОВ «Колос».

В судовому засіданні 21.05.13р. представником ТОВ «Агропромислова фірма «Родник» надані письмові пояснення, в яких повідомлено, що в документах які були передані представнику позивача Карауш Ю.В., як ліквідатору ТОВ «АПФ «Родник» додаткові документи, а саме довіреності та податкові накладні по заборгованості між ТОВ «АПФ «Родник» та ТОВ «Вітамир» не передавались.

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.13р. підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 21.05.13р. не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (рекомендованими листами з повідомленням).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

31.07.09р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник» (продавець) та Приватним агропромисловим підприємством «Вітамир» (покупець) укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу від 31.07.09р. продавець передає у власність покупцеві сільгосппродукцію, а той сплачує грошові кошти за переданий товар (п.1 договору).

Згідно п.2 договору кількість, ціна та найменування сільгосппродукції вказується в накладних.

Якість продукції повинна відповідати вимогам ДСТУ (п.3 договору).

В п. 5 договору сторони погодили наступні умови оплати - оплата отриманої продукції здійснюється покупцем на рахунок продавця на протязі 3-х робочих днів з часу отримання продукції.

Строк дії договору до 31.12.10р. (п.7 договору).

Договір купівлі-продажу від 31.07.09р. підписаний сторонами та скріплені печатками підприємств.

За змістом позову позивач стверджує, що на виконання умов договору купівлі-продажу від 31.07.09р., передав відповідачу-1 товар за накладними: № 20 від 31.07.09р. 33,47цнт. пшениці на суму 3347,00грн.; №21 від 31.07.09р. 32,20цнт. кукурудзи на суму 2576,00грн.; №22 від 31.07.09р. 89,10цнт. кукурудзи на суму 7314,40грн.; №24 від 30.12.09р. 21,30цнт. пшениці на суму 2617,58грн.; №27 від 30.12.09р. 1,8цнт. ячменю на суму 239,30грн.; №8 від 30.01.10р. 30бут. масла на суму 285,00грн.; №9 від 30.01.10р. 11,14цнт. пшениці на суму 1450,63грн.; №14 від 28.02.10р. 13,02цнт. пшениці на суму 1701,63грн.; №30 від 30.11.10р. 8,04цнт. кукурудзи на суму 1286,40грн. Всього на загальну суму 20817,94грн.

У відзиві на позов відповідач-1 заперечує проти позовних вимог і вважає, що позивачем не доведено факт отримання продукції, з огляду на те, що в п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96р. №99, вказано, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Позивачем не додано до позову довіреностей від ПАПП «Вітамир» на отримання продукції, тому не доведено факт отримання продукції.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм §1 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 31.07.09р. у позивача виник обов'язок передати товар, а у відповідача прийняти його та оплатити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, на позивача покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами у справі факт купівлі-продажу, тобто отримання товару покупцем у означеній позовній заяві кількості та за вказаною ціною.

Як вже зазначалося, в якості таких доказів позивач посилається на накладні №8 від 30.01.10р., №9 від 30.01.10р., №14 від 28.02.10р., №20 від 31.07.09р., №21 від 31.07.09р., №22 від 31.07.09р., №24 від 30.12.09р. №27 від 30.12.09р., №30 від 30.11.10р.

Однак, суд вважає, що вказані документи не є належними та допустимими доказами факту продажу відповідачу товару на загальну суму 20817,94грн., виходячи з наступного.

На спірні правовідносини розповсюджуються дії Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ".

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, якими у даному випадку виступають накладні.

Накладні - це первинні бухгалтерські документи, що підтверджують існування факту -здійснення господарської операції.

Згідно ч.2 ст.9 зазначеного Закону визначає перелік основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пункт 2.4 вказаного Положення встановлює, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, лише за наявності в первинних документах вказаних реквізитів він буде мати юридичну силу та доказовість.

В наданих до матеріалів справи накладних в графі «Довіреність» не міститься ніяких відомостей, а отже не зазначено саме ким отримано вказані у накладних товари. До того ж позивачем не додано до матеріалів довіреностей Приватного агропромислового підприємства «Вітамир» на отримання продукції.

Інші відповідні первинні документи, що підтверджують заборгованість за договором купівлі-продажу, укладеним 31.07.09р. в матеріалах справи відсутні, та за поясненнями представника позивача відсутні також і у позивача.

Оскільки в матеріалах справи відсутні інші первинні документи в підтвердження факту отримання відповідачем-1 сільгосппродукції за спірним договором купівлі продажу від 31.07.09р. господарський суд вважає недоведеним факт отримання покупцем товару за доданими до матеріалів справи накладними №8 від 30.01.10р., №9 від 30.01.10р., №14 від 28.02.10р., №20 від 31.07.09р., №21 від 31.07.09р., №22 від 31.07.09р., №24 від 30.12.09р. №27 від 30.12.09р., №30 від 30.11.10р.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позивач у порушення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не довів належними та допустимими доказами факт поставки відповідачу вищезазначеного товару на загальну суму 20817,94грн., а тому відсутні правові підстави стягнення з відповідача-1 боргу за спірним договором купівлі-продажу від 31.07.09р.

31 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник» (кредитор) укладено договір поруки з метою забезпечення виконання Приватним агропромисловим підприємством «Вітамир» (боржник) зобов'язань за договором купівлі-продажу від 31.07.09р. (основний договір), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник» та Приватним агропромисловим підприємством «Вітамир», щодо оплати отриманої продукції.

У випадку порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

Договір поруки від 31.07.09р. підписаний сторонами та скріплені печатками підприємств.

У зв'язку з неоплатою відповідачем-1 грошових коштів позивачем, на адресу відповідача-2 була направлена вимога №162 від 01.03.12р. сплатити заборгованість ПАПП «Вітамир» перед ТОВ «Агропромислова фірма «Родник» за договором купівлі-продажу від 31.07.09р. в розмірі 20817,94грн.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву просить суд, у позові стосовно ТОВ «Колос» відмовити з огляду на те, що з договору поруки від 31.07.09р., поручителем за яким є відповідач 2, слідує, що договір діє до 31.12.10р., статтею 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Договором поруки встановлено, що він діє до припинення поруки. Таким чином, вимога повинна була пред'явлена відповідачу-2 не пізніше 30.06.11р.

Відповідно до п.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.3.1 договору поруки поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк не більше 1-го місяця.

Враховуючи недоведення наявності обов'язку відповідача-1 сплатити заявлену суму боргу та той факт, що відповідачі є солідарними боржниками, відсутні правові підстави стягнення боргу з відповідача-2.

Оскільки позивачем не доведено належними доказами факт наявності боргу, господарський суд дійшов висновку щодо безпідставності заявлених вимог та відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 554, 559, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., господарський суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник» (87221, Донецька область, Старобешівський район, с.Стила, вул.Радянська, буд.5; ЄДРПОУ 13504972) до відповідача 1 Приватного агропромислового підприємства «Вітамир» (78300, Івано-Франківська область, Снятинський район, м.Снятин, вул.Винниченка, буд.33; ЄДРПОУ 32636395) та до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» (83003, Донецька область, м.Донецьк, пр-т Ілліча, буд.91; ЄДРПОУ 31133132) про стягнення 20 817,94грн.- відмовити повністю.

Судовий збір покласти на позивача.

В судовому засіданні 21.05.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 24.05.13р.

Суддя Г.В. Захарченко