Рішення

від 21.05.2013 по справі 905/3146/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.2013р. Справа № 905/3146/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник», с.Стила, Старобешівський район, Донецька область

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник плюс», м.Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», м.Донецьк

про стягнення 201 524,96грн.

за участю представників:

від позивача: Карауш Ю.В. (постанова господарського суду від 26.12.11р. по справі №42/88Б)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник», с.Стила, Старобешівський район, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник плюс», м.Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», м.Донецьк про стягнення 201 524,96грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу від 01.11.10р. та договором поруки від 01.11.10р.; на накладні: №7 від 07.11.10р., №34 від 18.04.11р., №13 від 29.04.11р., №40 від 01.05.11р., №17 від 31.05.11р., №19 від 30.06.11р., №15/8 від 30.06.11р.; вимогу №169 від 02.03.12р.

Ухвалою від 30.04.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/3146/13.

20.05.13р. через канцелярію господарського суду відповідач-1 надав відзив на позов, в якому АПФ «Родник плюс» просить суд у позові відмовити.

21.05.2013р. відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, в якому він просить у відношенні відповідача-2 відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу без участі представника ТОВ «Колос».

В судовому засіданні 21.05.13р. представником ТОВ «Агропромислова фірма «Родник» надані письмові пояснення, в яких повідомлено, що в документах які були передані представнику позивача Карауш Ю.В., як ліквідатору ТОВ «АПФ «Родник» додаткові документи, а саме довіреності та податкові накладні по заборгованості між ТОВ «АПФ «Родник» та ТОВ «Агропромислова фірма «Родник плюс» не передавались.

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.13р. підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з'явились. Про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (рекомендованими листами з повідомленням).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:

01.11.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник плюс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу від 01.11.10р. продавець передає у власність покупцеві товар та сільгосптехніку, а той сплачує грошові кошти за переданий товар та техніку (п.1 договору).

Згідно п.2 договору під товаром розуміється сільгосппродукція, консервована продукція, кількість, ціна та найменування якої вказується в накладних.

Під сільгосптехнікою розуміється агрегат передпосівний №12332 та комбайн John Deere 9500. Ціна підлягає узгодженню в накладній (п.3 договору).

Якість продукції повинна відповідати вимогам ДСТУ відповідно до п.4 договору.

В п.5 договору сторони домовились, що на протязі дії договору всі операції купівлі-продажу здійснюються в рамках і на умовах договору.

Відповідно до п.6 договору оплата отриманої продукції здійснюється покупцем на рахунок продавця на протязі місяця з часу отримання продукції за вимогою, але не пізніше строку дії договору.

Згідно п.7 договору за невиконання чи неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства.

Строк дії договору до 31.12.11р. (п.7 договору).

Договір купівлі-продажу від 01.11.10р. підписаний сторонами та скріплені печатками підприємств.

За змістом позову позивач стверджує, що на виконання умов договору купівлі-продажу від 01.11.10р., передав відповідачу-1 товар за накладними: №7 від 07.11.10р. 9,760цнт. соняшника на суму 35207,33грн.; №34 від 18.04.11р. комбайн John Deere 9500 1995 року випуску, 1шт. на суму 2174,54 грн.; №13 від 29.04.11р. 217,9цнт. кукурудзи на суму 18085,94; №40 від 01.05.11р. агрегат передпосівний №12332, 1шт. на суму 4300,24грн.; №17 від 31.05.11р. 251,2цнт. пшениці та 244,7цнт. ячменю на загальну суму 93325,15грн.; №19 від 30.06.11р. 152,6цнт. пшениці та консервовану продукцію, 1шт. на загальну суму 20660,03грн.; №15/8 від 30.06.11р. 128,9цнт. пшениці на суму 20730,26грн. Всього на загальну суму 201 524,96грн.

У відзиві на позов відповідач-1 заперечує проти позовних вимог і вважає, що позивачем не доведено факт отримання продукції, з огляду на те, що в п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96р. №99, вказано, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Позивачем не додано до позову довіреностей від ТОВ «АПФ «Родник плюс» на отримання продукції, тому не доведено факт отримання продукції.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм §1 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 01.11.10р. у позивача виник обов'язок передати товар, а у відповідача прийняти його та оплатити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, на позивача покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами у справі факт купівлі-продажу, тобто отримання товару покупцем у означеній позовній заяві кількості та за вказаною ціною.

Як вже зазначалося, в якості таких доказів позивач посилається на накладні: №7 від 07.11.10р., №34 від 18.04.11р., №13 від 29.04.11р., №40 від 01.05.11р., №17 від 31.05.11р., №19 від 30.06.11р., №15/8 від 30.06.11р.

Однак, суд вважає, що вказані документи не є належними та допустимими доказами факту продажу відповідачу товару на загальну суму 201524,96грн., виходячи з наступного.

На спірні правовідносини розповсюджуються дії Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ".

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, якими у даному випадку виступають накладні.

Накладні - це первинні бухгалтерські документи, що підтверджують існування факту -здійснення господарської операції.

Згідно ч.2 ст.9 зазначеного Закону визначає перелік основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Відповідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пункт 2.4 вказаного Положення встановлює, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, лише за наявності в первинних документах вказаних реквізитів він буде мати юридичну силу та доказовість.

В наданих до матеріалів справи накладних в графі «Довіреність» не міститься ніяких відомостей, а отже не зазначено саме ким отримано вказані у накладних товари. До того ж позивачем не додано до матеріалів справи довіреностей Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник плюс» на отримання продукції.

Інші первинні документи, що підтверджують заборгованість за договором купівлі-продажу, укладеним 01.11.10р. в матеріалах справи відсутні, та за поясненнями представника позивача відсутні також і у позивача.

Оскільки в матеріалах справи відсутні інші первинні документи в підтвердження факту отримання відповідачем-1 товарів та техніки за спірним договором купівлі продажу від 01.11.10р. господарський суд вважає недоведеним факт отримання покупцем товару за доданими до матеріалів справи накладними №7 від 07.11.10р., №34 від 18.04.11р., №13 від 29.04.11р., №40 від 01.05.11р., №17 від 31.05.11р., №19 від 30.06.11р., №15/8 від 30.06.11р.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позивач у порушення ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не довів належними та допустимими доказами факт поставки відповідачу-1 вищезазначеного товару на загальну суму 201524,96грн., а тому відсутні правові підстави стягнення боргу з відповідача-1 за договором купівлі продажу від 01.11.10р..

01 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос» (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник» (кредитор) укладено договір поруки з метою забезпечення виконання обов'язку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник плюс» (боржник) за договором купівлі-продажу від 01.11.10р. (основний договір), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник плюс», щодо сплати отриманої продукції.

У випадку порушення боржником обов'язку за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.2 договору).

Відповідно до п.4.1 договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту 31.12.12р.

Договір поруки від 01.11.10р. підписаний сторонами та скріплені печатками підприємств.

02.11.10р. між ТОВ «Колос» (поручитель) та ТОВ «Агропромислова фірма «Родник» укладено додаткову угоду до договору поруки від 01.11.10р., в якій сторони домовились, що відповідальність поручителя за основним договором обмежується 1000грн.

У зв'язку з неоплатою відповідачем-1 грошових коштів позивачем, на адресу відповідача-2 була направлена вимога №169 від 02.03.12р. сплатити заборгованість ТОВ «АПФ «Родник плюс» за договором купівлі-продажу від 01.11.10р. в розмірі 201524,96грн.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву просить суд, у відношенні відповідача-2 відмовити у задоволенні позовних вимог, як ті, що перевищують розмір його відповідальності з огляду на те, що 02.11.10р. відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Колос» з позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник» до договору поруки було укладено додаткову угоду, згідно якої відповідальність поручителя обмежується 1000,00грн. Згідно ст.553 ЦК України порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до п.3.1 договору поруки поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк не більше 1-го місяця.

У позовній заяві позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 201524,96грн.

Відповідно до п.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи недоведення наявності обов'язку відповідача-1 сплатити заявлену суму боргу, та той факт, що відповідачі є солідарними боржниками, відсутні правові підстави стягнення боргу з відповідача-2.

Оскільки позивачем не доведено належними доказами факт наявності боргу, господарський суд дійшов висновку щодо безпідставності заявлених вимог та відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 554, 559, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., господарський суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник» (87221, Донецька область, Старобешівський район, с.Стила, вул.Радянська, буд.5; ЄДРПОУ 13504972) до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Родник плюс» (78300, Івано-Франківська область, Снятинський район, м.Снятин, вул.Винниченка, буд.33; ЄДРПОУ 37112925) та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» (83003, Донецька область, м.Донецьк, пр-т Ілліча, буд.91; ЄДРПОУ 31133132) про стягнення 201524,96грн. - відмовити повністю.

Судовий збір покласти на позивача.

В судовому засіданні 21.05.13р. оголошено повний текст рішення.

Повний текст рішення підписано 24.05.13р.

Суддя Г.В. Захарченко