ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013 ПОСТАНОВА Іменем України 18 квітня 2013 р. (12:39) Справа №801/3470/13-а Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Залюбовській Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства "СПМК-4" про стягнення, ВСТАНОВИВ: Державна податкова інспекція у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "СПМК-4"про стягнення 94712,31 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлені законом строки податкове зобов'язання з податку на додану вартість, орендної плати за землю, а також нараховані штрафні санкції та пеню. Ухвалами суду від 04.04.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду. Представник позивача у судове засідання не з'явився про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином - судовою повісткою, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином - судовою повісткою., надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, проте про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив. Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю не з'явившихся представника позивача, відповідача. Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав. Відповідач у справі є юридичною особою (ідентифікаційний номер 05454289), що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6), знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (а.с.10). Таким чином, відповідач є суб'єктом господарювання, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків. Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з податку на додану вартість, суд зазначає наступне. Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями, далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та /або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Відповідно до п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки встановлені цим Кодексом. Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Крім того, згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбаченнях цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у поданий до податкового органу декларації за грудень 2012 року у розмірі 44066 грн. (а.с.12). На підставі акту перевірки №1/15-02 від 04.01.2013 року про результати камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000051502 від 21.01.2013 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 1720,40 грн. (а.с.15). Зазначене податкове повідомлення-рішення вручене посадовій особі відповідача 22.01.2013 року, про що свідчить відмітка на корінці податкового повідомлення-рішення. Підпунктом 129.1.1.пункту 129.1 статті 129 ПК України зазначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу передбачено нарахування пені. При нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами, нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом. По закінченню граничних строків сплати сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, посадовою особою позивача була нарахована пеня у розмірі 160,33 грн. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Згідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Отже, відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 45786,40 грн. є податковим боргом. Податковий кодекс України також визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку. Відповідно до п.14.1. ст.14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: - 14.1.72. земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу); - 14.1.73. землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди; - 14.1.136. орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата); - 14.1.147. плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Із наведених норм слідує, що плата за землю сплавляється у формі земельного податку та орендної плати та є загальнодержавним податком. Відповідно до ст. 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв)(пп. 269.1.1.); землекористувачі (пп. 269.1.2.). Статтею 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Пунктом 288.7. ст.288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. Пунктами 285.1, 285.2 ст. 285 ПК України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Відповідно до п.286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Між відповідачем та Євпаторійською міською радою був укладений договір від 09.01.2009 року про оренду земельної ділянки за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, Міжквартальний проїзд, 2 (а.с.20). Відповідно до податкової декларації з плати за землю на 2012 рік, поданої відповідачем у порядку звітності, щомісячна орендна плата з земельні ділянки державної або комунальної власності складає 11583,40 грн. (а.с.27). Згідно податкової декларації з плати за землю на 2013 рік, поданої відповідачем у порядку звітності, щомісячна орендна плата з земельні ділянки державної або комунальної власності складає 11583,40 грн. (а.с.31). Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. У зв'язку із не погашенням у строки визначені законодавством зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку за податковими деклараціями за 2012-2013 роки, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 45144,10 грн. На підставі акту перевірки №1707/15-3/05454289 від 05.11.2012 року позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0004081503 від 13.11.2012 року про сплату грошового зобов'язання з орендної плати за землю за штрафними санкціями у розмірі 217,38 грн. (а.с.37), №0004071503 від 13.11.2012 року про сплату грошового зобов'язання з орендної плати за землю за штрафними санкціями у розмірі 2316,68 грн. (а.с.37). Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 24.11.2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.36). По закінченню граничного строку сплати сум грошового зобов'язання з орендної плати за землю, посадовою особою позивача була нарахована пеня у розмірі 687,42 грн. Отже, враховуючи положення п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю у загальному розмірі 48078,15 грн. є податковим боргом. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59ПК України). Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України). Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України). Посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу №100 від 02.04.2012 року про сплату боргу у розмірі 11546,49 грн., яка була отримана відповідачем 23.05.2012 року (а.с.51). Відповідно до пп.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст.95 ПК України). За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що податковим органом вжиті всі передбачені законом заходи щодо стягнення податкового боргу, однак вони не призвели до його погашення. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 18.04.2013 року. У повному обсязі постанову відповідно до ст.163 КАС України складено 23.04.2013 року. Керуючись ст.ст.122, 158, 160-163, 167 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство "СПМК-4" (АР Крим, м. Євпаторія, Міжквартальний проїзд, буд.2, ідентифікаційний номер 05454289) в дохід державного бюджету м. Євпаторії (р/р 3111202970015 в УДК ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 395026 ЄДРПОУ 37940108, код платежу 30 14010100) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 45946,73 грн. 3. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство "СПМК-4" (АР Крим, м. Євпаторія, Міжквартальний проїзд, буд.2, ідентифікаційний номер 05454289) в дохід державного бюджету м. Євпаторії (р/р 33217812700017 в УДК ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 395026 ЄДРПОУ 37940108, код платежу 53-13050200) кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 48765,58 грн. Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду. Суддя Москаленко С.А.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2013 |
Оприлюднено | 27.05.2013 |
Номер документу | 31396485 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Москаленко С.А.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Москаленко С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні