Постанова

від 21.05.2013 по справі 816/1794/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2013 року м.       ПолтаваСправа № 816/1794/13-а Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді –    Чеснокової А.О., при секретарі –    Пшенишному В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві   до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Агропродресурс"   про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, - В С Т А Н О В И В: 04 квітня 2013 року позивач УПФУ Октябрського району в м. Полтаві   звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Полтава Агропродресурс"   про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2243,22 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач, який відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску, всупереч вимог пункту 1 частини 2 статті 6 вказаного Закону не сплатив у передбачений законом строк єдиний внесок за період з травня по серпень 2012 року в сумі 2243,22 грн., у зв'язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню. Представник позивача явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності останнього. Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив, заперечень щодо позову не надав. Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" взяття на облік здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Платникам єдиного внеску в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника. Судом встановлено, що відповідач (ідентифікаційний код 37115564, клас професійного ризику виробництва 23) є платником єдиного внеску. Згідно абзацу 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Частиною 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Згідно пункту 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №  22-2, звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач надав до територіального органа Пенсійного фонду розрахунки сум єдиного внеску за період травень - серпень 2012 року на загальну суму 2243,22 грн. Відповідно до частин 8, 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Разом із тим, відповідач обов'язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в повному обсязі не виконав. Частиною 4 статті 25 Закону № 2464 визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Судом встановлено, що вимога від 07 березня 2013 року № Ю-71 надсилалась на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте повернута відправнику через неможливість вручення адресату за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією поштового повідомлення. Доказів сплати вказаної суми, скасування або невідповідності закону та фактичним обставинам вимоги від 07 березня 2013 року № Ю-71 відповідачем не надано, а судом самостійно при виконанні приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України у частині офіційного з'ясування всіх обставин у справі не встановлено Абзацом 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. З огляду на викладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, - П О С Т А Н О В И В: Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.   Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Агропродресурс" про стягнення боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава Агропродресурс" (ідентифікаційний код 37115564) на користь Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві (ідентифікаційний код 225297) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2243 (дві тисячі двісті сорок три) грн. 22 коп.            Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.           Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2013 року.           Суддя                                                                                А.О. Чеснокова