Рішення

від 20.05.2013 по справі 910/7015/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7015/13 20.05.13

За позовомСпільного українсько-німецького підприємства «МАРКОМ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю доТовариства з обмеженою відповідальністю «Дабл Кофе Україна» простягнення 11 867,78 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Меркулова К.О. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-німецьке підприємство «МАРКОМ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл Кофе Україна» (надалі - «Товариство») про стягнення 11 867,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договорів купівлі-продажу (на умовах відстрочки платежу) №809 від 02.04.2007 р. та №5392 від 24.02.2011 р. позивач здійснив передачу товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті переданого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 11 867,78 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.05.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 6, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №16019220 від 06.03.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2007 р. між Підприємством (продавець) та Товариством (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (на умовах відстрочки платежу) №809 (надалі - «Договір 1»).

Відповідно до п. 1.1 Договору 1 продавець зобов'язується продати у власність покупцю за його заявками товари народного споживання належної якості - в подальшому товар, а покупець зобов'язується протягом дії цього договору купувати товар і своєчасно сплачувати його вартість.

Згідно з п. 1.2 Договору 1 конкретний асортимент (номенклатура), кількість і вартість товару вказуються в накладних на товар, які після оформлення є невід'ємною частиною договору. Асортимент, що вказаний в накладних може бути змінений, при цьому загальна сума договору перед та після зміни товару одного асортименту на інший залишається незмінною.

Пунктом 4.3 Договору 1 передбачено, що покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок продавця в гривнях у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше 30 календарних діб від дати приймання товару.

Крім того, 24.02.2011 р. між Підприємством (продавець) та Товариством (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (на умовах відстрочки платежу) №5392 (надалі - «Договір 2»).

Відповідно до п. 1.1 Договору 2 продавець зобов'язується продати у власність покупцю за його заявками товари народного споживання належної якості - в подальшому товар, а покупець зобов'язується протягом дії цього договору купувати товар і своєчасно сплачувати його вартість.

Згідно з п. 4.3 Договору 2 передбачено, що покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок продавця в гривнях у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару

На виконання умов Договорів позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 86 615,64 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними за період з 10.05.2007 р. по 12.04.2011 р.

Відповідачем частково оплачена вартість поставленої продукції на суму 74 747,86 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договорів товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі суму 11 867,78 грн.

Договори є договорами купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові та товарно-транспортні накладні за період з 10.05.2007 р. по 12.04.2011 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договорів на загальну суму 86 615,64 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.3 Договорів, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за отриманий товар не пізніше 30 календарних діб від дати приймання товару (згідно умов Договору 1) та не пізніше 21 доби від дати приймання товару (згідно умов Договору 2).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково оплачена вартість переданої продукції на суму 74 747,86 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача за поереданий товар становить 11 867,78 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договорів за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 11 867,78 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Спільного українсько-німецького підприємства «МАРКОМ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл Кофе Україна» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 6; ідентифікаційний код 33545037) на користь Спільного українсько-німецького підприємства «МАРКОМ» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (04053, м. Київ, пров. Нестеровський, 7/9; ідентифікаційний код 14364757) заборгованість у розмірі 11 867 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 78 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.05.2013 р.

Суддя В.П. Босий