2/258/1651/13
258/4077/13-ц
Справа №2/258/4077/13-ц
Провадження № 2/258/1651/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.05.2013 року м. Донецьк
Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Леонова О.С.,
при секретарі - Свірищевському М.Ю.,
за участі:
позивача - ОСОБА_1,
позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кіровського районного суду м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства «Кировец» про визнання договорів недійсними, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до комунального підприємства «Кировец» про визнання договорів недійсними, у якому вказали, що на підставі договору дарування частини домоволодіння від 23.08.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої донецької державної нотаріальної контори, який був зареєстрований в реєстрі за № 1-2/68, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 50/100 частини жилого будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями.
В даний час у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 проживають позивач ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_2 без погодження та без відома з ОСОБА_1 12.05.2011 року уклала з відповідачем КП "Кировец" договір № 35170-лиц від імені ОСОБА_1 на вивезення побутового сміття від приватних домоволодінь Кіровського району м. Донецька від будинку ОСОБА_1 і засвідчила його своїм підписом.
Крім того договір № 35170-лиц зі слів ОСОБА_2 був укладений за 10 хвилин без будь-яких документів, крім ксерокопії паспорта і без правовстановлюючих документів на будинок.
ОСОБА_1 не знав про те, що договір був укладений від його імені, не був ознайомлений з умовами договору, тарифом за вивезення сміття і терміном дії договору.
Прохання ОСОБА_1 про розірвання договору № 35170-лиц КП «Кировец» відхилив, пославшись у своїй відповіді від 01.03.2013 року за № 83 на те, що немає підстав для розірвання договору.
Станом на вересень 2012 року заборгованість за договором № 35170-лиц становила 786 грн. 96 коп.
Листом КП «Кировец» повідомив ОСОБА_1 про те, що станом на 01.09.2012 року заборгованість за вивіз ТБВ становить 786 грн. 96 коп., при місячному численні за вивезення ТБВ 57 грн. 76 коп., а також було вказано, у разі відкриття судового провадження у справі стягнення з заборгованості за житлово-комунальні послуги до суми позову буде включений судовий збір та за примусове виконання ОДВС 10% від загальної суми стягнення.
Крім того, ОСОБА_2 без відома і без згоди ОСОБА_1 уклала з відповідачем ще один договір № 12/1 від 28.09.2012 року про розстрочку платежу за боргом за вивезення ТБВ і оплатила в рахунок погашення заборгованості за основним договором 237 грн. 76 коп.
Позивачі вважають, що договір № 35170-лиц від 12.05.2011 року та договір № 12/1 від 28.09.2012 року, є недійсними і не створюють юридичних наслідків.
На даний момент ОСОБА_1 знаходиться у скрутному матеріальному стані, не має постійної роботи і заробітку, донька ОСОБА_6, є інвалідом, на підтримку і відновлення її здоров'я потрібні значні матеріальні засоби, а також на утриманні знаходиться донька подружжя від першого шлюбу, яка навчається в 11 класі, у зв'язку з цим ОСОБА_1 не може сплачувати платежі.
Позивачі в ході розгляду справи в суді, уточнивши свої позовні вимоги, просили суд визнати договір від 12.05.2011 року № 35170-лиц на вивіз ТБВ та договір № 12/1 від 28.09.2012 року про розстрочення платежу за боргом за вивезення ТБВ та укладені від імені ОСОБА_1 з відповідачем КП "Кировец" недійсними з моменту їх укладення, а позовні вимоги в частині зобов'язання КП «Кировец» повернути ОСОБА_2 сплачені за договором № 12/1 від 28.09.2012 року грошові кошти у розмірі 237 грн. 76 коп. залишити без розгляду. В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уточненні позовні вимоги підтримали та надали пояснення аналогічні вищевикладеним.
Представник відповідача КП «Кировец» у судове засідання з'явився, позовні вимоги стосовно визнання договору від 12.05.2011 року № 35170-лиц та договору № 12/1 від 28.09.2012 року недійсними визнала, про що склала відповідну заяву. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є матір'ю позивача ОСОБА_1. На підставі договору дарування частини домоволодіння від 23.08.2001 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої донецької державної нотаріальної контори, який був зареєстрований в реєстрі за № 1-2/68, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 50/100 частини жилого будинку АДРЕСА_1 (а.с.8).
В даний час у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_6
12.05.2011 року ОСОБА_2 без погодження та без відома ОСОБА_1 уклала з відповідачем КП "Кировец" договір № 35170-лиц від імені ОСОБА_1 на вивезення побутового сміття від приватних домоволодіння Кіровського району м. Донецька від будинку ОСОБА_1 і засвідчила його своїм підписом (а.с. 5).
ОСОБА_1 не знав про те що договір був укладений від його імені, не був ознайомлений з умовами договору, тарифом за вивезення сміття і терміном дії договору.
28.09.2012 року ОСОБА_2 без відома і без згоди ОСОБА_1 уклала з відповідачем ще один договір № 12/1 про розстрочку платежу за боргом за вивезення ТБВ (а.с. 6) та оплатила в рахунок погашення заборгованості за основним договором 237 грн. 76 коп., що підтверджується копією квитанцій (а.с. 16).
Ст. 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути сформований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновителями) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
Позивач ОСОБА_1 зазначив, що не знав про укладання договорів від його імені, а також вказав, що договори були укладені без правовстановлюючих документів, крім копії паспорта ОСОБА_1
Згідно ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела іншу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, правочин визнається недійсним судом.
Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Уразі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане майно полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп. Керуючись ст..ст 1203,215, 216, 230, 236 ЦК України, ст..ст 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 213, 214, 215, 216, 218ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства «Кировец» про визнання договорів недійсними - задовольнити повністю.
Визнати договір на вивіз побутового сміття від приватних домоволодінь кіровського району м. Донецька від 12.05.2011 року № 35170-лиц укладений між комунальним підприємством «Кировец» та ОСОБА_1, недійсним з моменту його укладення
Визнати договір про розстрочку платежу по боргу за вивіз ТПВ від 28.09.2012 року № 12/1 укладений між комунальним підприємством «Кировец» та ОСОБА_1, недійсним з моменту його укладення.
Стягнути з комунального підприємства «Кировец» (ЄДРПОУ 31137121, МФО 335106) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у сумі 114, 30 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Леонов О.С.
Суд | Кіровський районний суд м.Донецька |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2013 |
Оприлюднено | 31.05.2013 |
Номер документу | 31398784 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кіровський районний суд м.Донецька
Леонов О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні