Рішення

від 22.05.2013 по справі 910/7525/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7525/13 22.05.13

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Май Україна»

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Продуктовий рай»

про стягнення 184 808,94 грн.

Суддя Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Німець А.А. - за довіреністю;

Тимошенко С.І. - за довіреністю.

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Май Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продуктовий рай» про стягнення 184 808,94 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.05.13 р.

21.05.13 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю.

Представники відповідача в судове не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.05.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.05.12 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Май Україна» (надалі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продуктовий Рай» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 200, відповідно до п. 1.1. якого, продавець продає, а покупець купляє продукти харчування в асортименті, в кількості і по цінах у відповідності до додатків чи (і) товарних накладних до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що, оплата товару проводиться покупцем в гривнях на розрахунковий рахунок продавця на умовах 100% оплати на протязі 35 (тридцяти п'яти) календарних днів з дати отримання товару покупцем.

Відповідно до видаткових накладних № МУ-05750 від 14.09.12 р., № МУ-05973 від 24.09.12 р. та № МУ-06130 від 28.09.12 р., копії яких містяться у матеріалах справи, покупець отримав від продавця передбачений договором товар на загальну суму 190 178,77 грн.

Відповідач свої зобов'язання по договору щодо оплати придбаного товару виконав лише частково, сплативши 17 372,28 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, яка станом на час розгляду справи не змінилась та становить 172 806,49 грн. (190 178,77 грн. - 17 372,28 грн. = 172 806,49 грн.).

Відповідач доводи позивача у встановленому законом порядку не спростував, доказів сплати зазначеної суми та контррозрахунку розміру заборгованості суду не надав.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 6.2. договору, у випадку прострочення строку оплати товару, передбаченого п. 2.2. договору, покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за договором має сплатити пеню у розмірі 12 202,45 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продуктовий Рай» (01042, м. Київ, вул. Тверський тупик, 6/8; код ЄДРПОУ 21665086) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Компанія Май Україна» (04074, м. Київ, вул. Замковецька, 5; код ЄДРПОУ 35442324) 172 806 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот шість) грн. 49 коп. заборгованості, 12 002 (дванадцять тисяч дві) грн. 45 коп. пені та 3 696 (три тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. 18 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.05.13 р.

Суддя С.М. Мельник