Рішення

від 21.05.2013 по справі 919/465/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року справа № 919/465/13

Суддя господарського суду міста Севастополя Лотова Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Прокурора Гагарінського району міста Севастополя

(вул. Корчагіна, 16, м. Севастополь, 99014)

в інтересах держави в особі

Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011),

до приватного підприємства «Олтон»

(вул. Марінеско, 13, кв. 28, м. Севастополь, 99006),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради

(вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011);

Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя

(вул. Пролетарська, 24, м. Севастополь, 99014)

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

за участю представників сторін:

від позивача - Лужанська Альона Олександрівна - головний спеціаліст - юрисконсульт відділу правового забезпечення Управління СМР, довіреність від 07.12.20122 № 03-15/5881;

від відповідача - не з'явився;

від третіх осіб - 1. Лужанська Альона Олександрівна - головний спеціаліст - юрисконсульт відділу правового забезпечення Управління СМР, довіреність від 29.04.2013 № 07-02/267;

2. Обухова Алла Вячеславовна - начальник юридичного відділу, довіреність від 20.34.2013 № 15/9/10-025;

від прокурора - Шульга Антон Миколайович - старший прокурор відділу прокуратури м. Севастополя, службове посвідчення від 25.09.2012 №005749;

Прокурор Гагарінського району міста Севастополя (далі по тексту прокурор) в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради (далі по тексту Позивач або СМР) звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до приватного підприємства "Олтон" (далі по тексту Відповідач або підприємство) про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,4658 га, розташованої у м. Севастополі, Камишове шосе, 38, наданої відповідачу для будівництва та обслуговування ресторану з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого у Державному реєстрі земель 03.07.2007, запис №040765900124, та про зобов'язання повернути Севастопольській міській раді вказану земельну ділянку шляхом підписання акту прийому-передачі.

Ухвалою суду від 17.04.2013 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі, до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської Ради (далі по тексту третя особа або Управління) та Державну податкову інспекцію у Гагарінському районі м. Севастополя (далі по тексту третя особа або ДПІ), справа призначена до розгляду на 29.04.2013.

Ухвалою суду від 29.04.2013 розгляд справи було відкладено на 21.05.2013.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі з підстав, які зазначені у позові. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, що порушує договір оренди земельної ділянки від 12.05.2007 року, Цивільний кодекс України, Закон України «Про оренду землі» та є підставою для розірвання цього договору та повернення позивачу земельної ділянки відповідно до умов договору, ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та ст. 782 Цивільного кодексу України.

Представники третіх осіб вважають позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач, явку свого представника у судові засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 17.04.2013 та 29.04.2013 не виконав, витребувані судом документи не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін у справі, у зв'язку з чим вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ :

25.05.2007 між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) та приватним підприємством «Олтон» укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 1116 від 13.12.2006 року надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування ресторану, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 38 (далі по тексту Договір). 12.02.2009 року сторонами була укладена додаткова угода про внесення змін до договору оренди землі, відповідно до якої деякі пункти Договору викладені в новій редакції (далі по тексту Додаткова угода).(арк.с. 10-16)

Згідно з пунктом 2.1. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4658 га.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що він укладений строком на 25 років.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору в редакції Додаткової угоди річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: а) на період будівництва - 368738*1,028*1,152*0,03 = 13100,41 грн.; б) на наступний період - 1843688*1,028*1,152*0,03 = 65501,96 грн. При цьому, нормативна грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не довше, ніж до 25.05.2011 року від дати прийому-передачі земельної ділянки. Нормативна грошова оцінка для наступного періоду приймається з моменту введення в експлуатацію об'єкта будівництва, але не пізніше 25.05.2011 р. від дати прийому-передачі земельної ділянки.

Нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (пункт 4.3, абзац перший пункту 4.5 Договору).

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що орендна плата за землю сплачується Орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду (податкового) місяця, в національній валюті України на спеціальний бюджетний рахунок міста в райфінуправлінні за місцем розташування земельної ділянки.

Договір зареєстрований у Севастопольській міській філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.07.2007 за №040765900124.

Відповідно до рішення СМР від 12.09.2012 №4097, у зв'язку з порушенням підприємством договірних зобов'язань, вирішено розірвати Договір. (арк. с. 20)

На виконання зазначеного рішення органу місцевого самоврядування, 29.11.2012 Позивач звернувся до Відповідача з листом за №03-15/5628, яким запропонував останньому укласти угоду про дострокове розірвання Договору. В якості додатків до цього листа Позивач також надіслав на розгляд Відповідача проекти угоди про дострокове розірвання Договору, акт прийняття-передачі земельної ділянки та зразок заяви до Головного управління Держкомзему в м. Севастополі про здійснення державної реєстрації угоди про дострокове розірвання договору оренди. Але, відповіді на вказаний лист не отримав. (арк. с. 50-55)

Неналежне виконання Відповідачем умов Договору в частині повного та своєчасного внесення орендної плати за землю, а також відсутність відповіді на пропозицію про дострокове розірвання Договору, і стало підставою звернення Прокурора в інтересах Позивача з даним позовом до господарського суду.

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.

За приписами статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України , потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

При цьому, відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» .

Статтею 13 Конституції України проголошено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією .

Виходячи зі змісту статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста Севастополя належить до повноважень Севастопольської міської Ради, а відтак прокурор вірно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору оренди землі, тобто є земельними правовідносинами, а тому підпадають під правове регулювання як загальних норм Цивільного кодексу України , так і спеціальних норм Земельного кодексу України Податкового кодексу України та Закону України «Про оренду землі» .

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною першою статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. При цьому, статтею 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ) (частини 1 та 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» ).

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно зі ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 9.2.2 Договору встановлено, що Орендар, зокрема зобов'язаний: виконувати обов'язки згідно з умовами цього договору; своєчасно вносити орендну плату згідно з розділом 4 даного договору та щорічно до 20 січня надавати Орендодавцю довідку про платежі по орендній платі за рік, який минув, засвідчену податковою інспекцією.

З урахуванням вищезазначених норм права та умов Договору укладення договору оренди земельної ділянки зумовлює виникнення у орендаря зобов'язання по внесенню орендних платежів.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з повідомлення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя прокурору Гагарінського району м. Севастополя від 04.04.2013 №796/9/20.0-051 підприємство мало заборгованість перед бюджетом міста по сплаті орендної плати (арк.с. 17)

Тобто, підприємство порушило зобов'язання щодо спати орендних платежів, передбаченого умовами Договору та діючим законодавством.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

За приписами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Пунктом 12.3 Договору, зокрема встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором.

Згідно з пунктом пункт 12.4 Договору Орендар може розірвати договір в односторонньому порядку, зокрема, у разі несплати Орендарем протягом трьох місяців орендної плати у повному обсязі.

Пунктом 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1 , 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Як вбачається з довідки Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя станом на 23.04.2013 Відповідач має заборгованість по сплаті орендної плати за землю у розмірі 327707,60, у тому числі 324934,35 - основний борг, 2773,25 - пеня. Відповідно до даних облікової картки платника орендної плати та пояснень представника ДПІ у судовому засіданні заборгованість зі сплати орендної плати виникла у відповідача 16.02.2012 року и на час розгляду справи не погашена. (арк.с. 45, 74-77)

Відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання зі сплати орендної плати за Договором, у той час, як відповідно до статті 33 , 34 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, зазначені вище обставини свідчать про невиконання Відповідачем умов Договору щодо повної та своєчасної сплати орендної плати, що, з урахуванням загального періоду прострочення (понад три місяці), є підставою для розірвання Договору.

За таких обставин, суд визнає позовну вимогу Прокурора про розірвання Договору обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з частинами другою та третьою статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У підпункті «п» пункту 9.2.2 Договору передбачено, що після припинення або розірвання цього договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю земельну ділянку у стані, придатному для її використання за цільовим призначенням.

Враховуючи викладене, позовна вимога Прокурора про зобов'язання Відповідача повернути Позивачу земельну ділянку, яка є об'єктом оренди за Договором, є правомірною, і також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого Прокурор у встановленому порядку звільнений, підлягає стягненню з Відповідача в доход державного бюджету.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2 . Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,4658 га, розташованої у м. Севастополі, Камишове шосе, 38, укладений між Севастопольською міською Радою (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872845) та Приватним підприємством «Олтон» (вул. Марінеско, 13, кв. 28, м. Севастополь, 99006, ідентифікаційний номер 25146963) зареєстрованого у Державному реєстрі земель 03.07.2007, №040765900124.

3. Зобов'язати Приватне підприємство «Олтон» (вул. Марінеско, 13, кв. 28, м. Севастополь, 99006, ідентифікаційний номер 25146963) повернути земельну ділянку площею 0,4658 га, розташовану у м. Севастополі, Камишове шосе, 38, Севастопольській міській Раді (вул. Леніна, 3, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872845) шляхом підписання акту приймання-передачі .

4. Стягнути з приватного підприємства «Олтон» (вул. Марінеско, 13, кв. 28, м. Севастополь, 99006, ідентифікаційний код 25146963) у доход Державного бюджету міста Севастополя (р/р 31215206783001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 23013519) 2 294,00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн 00 коп.) судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 24.05.2013.

Суддя Ю.В. Лотова