Рішення

від 22.05.2013 по справі 922/1624/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р.Справа № 922/1624/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ПФ "СТЛ", м. Харків до ПП "Автотранс-Т", м. Балаклія про стягнення 54 369,00грн. за участю представників сторін:

позивача - Альошин В.В., дов. б/н від 04.04.13р.;

відповідача - Черненко О.А., дов. № 1 від 15.05.13р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 54 369,00грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Позивач 20.05.13р. надав до суду заяву, в якій зазначив, що відповідач частково погасив заборгованість в розмірі 5 000,00грн., у зв'язку з чим станом на 20.05.13р. його заборгованість перед позивачем становить 49 369,00грн.

Відповідач у відзиві на позов та в судовому засіданні наявність заборгованості на суму 49 369,00грн. визнає повністю та зазначив, що 08.05.13р. платіжним дорученням № 1471, в рахунок погашення заборгованості, на розрахунковий рахунок позивача перерахував 5 000,00грн.

Також, відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить розстрочити виконання рішення на 10 місяців з моменту набрання рішенням законної сили рівними частинами щомісячно до повного погашення заборгованості. Своє клопотання відповідач обґрунтовує тим, що підприємство відповідача є перевізником пасажирів, у тому числі і пільгового контингенту на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування в межах Балаклійського району Харківської області. Компенсації за перевезення пільгового контингенту від держави надходять з запізненням. Звернення стягнення на активи ПП "Автотранс-Т" при виконанні рішення суду єдиним платежем поставить під загрозу виконання державної програми по перевезенню пільгового контингенту та може привести до банкрутства підприємства.

Позивач проти надання розстрочки виконання рішення заперечує, просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача з підстав, викладених у запереченнях.

В судовому засіданні 20.05.13р., в порядку ст.77 ГПК України, було оголошено перерву до 22.05.13р. Після перерви судове засідання продовжено.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

05.01.10р. між Приватною фірмою "СТЛ" (позивач у справі) та Приватним підприємством "Автотранс-Т" (відповідач у справі) було укладено договір № 05-01-02 (далі договір), відповідно до умов якого позивач передає у власність відповідача скраплений газ (далі товар) та надає послуги по їх завантаженню та оформленню, а відповідач здійснює оплату за отриманий товар на умовах, передбачених цим договором.

Окрім того, між сторонами 03.02.11р. було укладено договір № 030201, предметом якого також є передача відповідачу скрапленого газу.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою укладені між позивачем та відповідачем договори, є договорами купівлі-продажу.

За приписами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст.662 ЦК України).

Позивач на виконання умов договору, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином та впродовж 2010-2011 р.р. передав відповідачу товар, Факт передачі товару підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленими належним чином та наявними у матеріалах справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач свої зобов'язання за договорами виконав неналежним чином, за отриманий товар розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 54 369,00грн., яка на момент звернення позивача з позовом до суду була несплачена.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач, після звернення позивача до суду, частково сплатив основний борг в сумі 5 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1471 від 08.05.13р.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за обома договорами становить 49 369,00грн., яка підтверджена належними доказами та визнана відповідачем повністю.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним на користь позивача суми основного боргу в розмірі 49 369,00грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу.

Оскільки відповідач під час розгляду справи частково сплатив суму основного боргу в розмірі 5 000,00грн., суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмета спору.

Що стосується клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За приписами статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

З правового аналізу наведеної норми вбачається, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення означає зміну строків виконання рішення, що суттєво зачіпає інтереси стягувача, відділяючи реальне виконання рішення на більш пізній строк, ніж це визначено рішенням суду. Розстрочка - це виконання рішення по частинам у вказані господарським судом строки.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникнення спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Розстрочка виконання рішення надається лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки як для стягувача так і для боржника при виконанні рішення у встановлений строк та не допускати їх настання.

Судом приймаються до уваги доводи відповідача про неможливість виконання рішення суду у зв'язку з тим, що негайне виконання рішення суду може негативно вплинути на фінансовий стан відповідача та його виробничу діяльність, пов'язану з наданням послуг з перевезення населення, яке може залишитись без транспортного сполучення. Суд враховує те, що відповідач здійснює соціальну функцію, надаючи послуги з перевезення пільгового контингенту. Також, судом приймається до уваги бажання відповідача погасити заборгованість, про що свідчить факт перерахування відповідачем грошових коштів в рахунок погашення суми основного боргу в розмірі 5 000,00грн. вже після порушення провадження у справі.

Враховуючи обґрунтованість доводів підприємства та, у зв'язку з тим, що це не суперечить чинному законодавству України, суд вважає можливим задовольнити клопотання Приватного підприємства "Автотранс-Т" про надання йому розстрочки виконання судового рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України. Враховуючи те, що відповідач часткового сплатив суму основного боргу після звернення позивача з позовною заявою до суду, спір до суду доведено саме з вини відповідача, судовий збір в розмірі 1 720,50грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 610, 612, 655, 662, 692 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, п.1.1 ст.80, ст.ст.82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Автотранс-Т", код ЄДРПОУ 34329101 (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Заміська, 1А, р/р 354300104548 УДК м.Балаклія, МФО 851011) на користь Приватної фірми "СТЛ", код ЄДРПОУ 31232413 (61140, м.Харків, пр. Гагаріна, 38, к.180, р/р 26006000074060 ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) - 49 369,00грн. основного боргу, 1 720,50грн. судового збору.

Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 49 369,00грн. cтроком на десять місяців згідно наступного графіку:

- до 05.07.13р. - в розмірі 5 000,00грн.;

- до 05.08.13р. - в розмірі 5 000,00грн.;

- до 05.09.13р. - в розмірі 5 000,00грн.;

- до 05.10.13р. - в розмірі 5 000,00грн.;

- до 05.11.13р. - в розмірі 5 000,00грн.;

- до 05.12.13р. - в розмірі 5 000,00грн.;

- до 05.01.14р. - в розмірі 5 000,00грн.;

- до 05.02.14р. - в розмірі 5 000,00грн.;

- до 05.03.14р. - в розмірі 5 000,00грн.;

- до 05.04.14р. - в розмірі 4 369,90грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5 000,00грн. провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 24.05.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.