8/204пн
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.02.09 р. Справа № 8/204пн
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декор Сіті", м.Донецьк,
ЄДРПОУ 35559371
до відповідача Артемівської міської ради Донецької області, м.Артемівськ,
ЄДРПОУ 04052732
про визнання права
Суддя Ємельянов А.С.
Представники:
від позивача: Медведовська Ю.О. – по дов.
від відповідача: Атаманченко А.В. – юрисконс., Корнієць Т.О. – нач. від.
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувались перерви з 06.11.2008р. по 18.11.2008р., з 25.11.2008р. по 11.12.2008р., з
11.12.2008р. по 15.01.2009р.
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Декор Сіті», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Артемівської міської ради Донецької області, м.Артемівськ про визнання права позивача на набуття в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: Донецька область, м.Артемівськ, вул.П.Лумумби, 86, на якій знаходиться комплекс об'єктів нерухомого майна, шляхом укладання прямого договору оренди з Артемівською міською радою Донецької області в порядку, передбаченому Законом України „Про оренду землі” та Земельним кодексом України.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність у нього права на набуття в оренду спірної земельної ділянки шляхом укладання відповідного договору з відповідачем, враховуючи розміщення на земельній ділянці по вул.П.Лумумби, 86 у м.Артемівську Донецької області комплексу об'єктів нерухомості, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Декор Сіті».
Відповідач надав відзив на позовну заяву від 06.11.2008р., в якому проти позовних вимог заперечив. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач посилається на невизначенність функціонального призначення майна, яким на праві власності володіє позивач, та відсутність підстав для надання у користування спірної земельної ділянки, враховуючи, що комплекс нерухомого майна Товариством з обмеженою відповідальністю «Декор Сіті» не експлуатується.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Згідно із ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як встановлено судом, 02.04.2008р. між Груніним Михайлом Михайловичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Декор Сіті» був укладений договір купівлі-продажу.
За умовами вказаного договору Грунін Михайло Михайлович продав, а позивач купив комплекс об'єктів нерухомого майна, а саме: літера Б - устрій для зливу мазуту загальною площею 487,0 кв.м, В – цегляна двоповерхова будівля лодочної станції загальною площею 70,8 кв.м, Г - вантажно-розвантажувальна площадка загальною площею 2280,0 кв.м, Д- цегляна двоповерхова будівля змішувального відділення загальною площею 397,02 кв.м, Ж – залізобетонна двоповерхова будівля формувального відділення з підвалом загальною площею 1151,2 кв.м, що розташовані за адресою: Донецька область, м.Артемівськ, вул.П.Лумумби, 86.
Згідно із ч.3 ст.334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
При цьому, за приписами ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Як свідчить надпис, зроблений на другій сторінці договору купівлі-продажу від 02.04.2008р., останній був посвідчений приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Донецької області Дубровським В.М. та зареєстрований у реєстрі за номером 2101.
За таких обставин, враховуючи, що договором купівлі-продажу від 02.04.2008р. не передбачено окремих умов стосовно переходу до набувача права власності на майно, а також виходячи зі змісту положень ч.3 ст.334, ст.657 Цивільного кодексу України та проведення нотаріального посвідчення договору від 02.04.2008р., за висновками суду, позивач набув право власності на комплекс об'єктів нерухомого майна, розташований за адресою: Донецька область, м.Артемівськ, вул.П.Лумумби, 86.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до ст.ст.142, 143 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
Зокрема, у відповідності із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.
Статею 120 Земельного кодексу України встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно до ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Частиною 3 ст.415 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).
Тобто, за висновками суду з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, набуття особою права власності на нерухому річ є підставою для виникнення між уповноваженими органами державної влади, місцевого самоврядування та зацікавленою особою відносини щодо володіння та користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт нерухомості.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Порядок надання у користування земельних ділянок юридичним особам визначений ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".
Відповідно до ч.2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
За приписами ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди.
Таким чином, враховуючи викладені вище приписи земельного законодавства, судом встановлено, що у разі розташування на земельній ділянці об'єкту нерухомості, проведення земельних торгів для набуття права користування земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно, положеннями Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі” не вимагається.
Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Декор Сіті» звернулось до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м.Артемівськ, вул.П.Лумумби, 86.
Проте, листом №01-0607/8 від 26.05.2008р. відповідачем було повідомлено позивача про неможливість задоволення наданої заяви.
За змістом вказаного листа, підставою для відмови органом місцевого самоврядування у наданні позивачу в оренду земельної ділянки стало винесення 23.05.2008р. Артемівським міськрайонним судом Донецької області ухвали про роз'яснення рішення від 05.03.2008р., згідно якої передане Груніну М.М. за договором №12/04 від 29.12.2004р. майно (яке в наступному було продано позивачу за договором купівлі-продажу від 02.04.2008р.) вважати нерухомістю неможливо.
За висновками суду, відмова Артемівської міської ради Донецької області у наданні позивачу згоди на розроблення документації з землеустрою з посиланням на вказані вище обставини є неправомірною, враховуючи, що ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19.11.2008р. справу за позовом Груніна Михайла Михайловича до Комунального підприємства „Артемівське бюро технічної інвентаризації” направлено на новий розгляд до місцевого суду .
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, є письмовими доказами.
Згідно з висновком Акціонерного товариства закритого типу „Проектно-виробниче підприємство „Донбасреконструкція”, судом встановлено, що пристрій для зливу мазуту є спорудою, яка разом з будівлею лодочної станції відноситься до ІV групи капітальності, естакади головного корпусу - до V групи, а будівлі змішувального та формувального відділення відносяться до ІІІ групи капітальності. Крім того, за змістом технічного звіту будівлі та споруди (літери Б, В, Г, Д, Ж), що розташовані по вул.П.Лумумби, 86 у м.Артемівську, можуть експлуатуватися з подальшою реконструкцією.
Враховуючи положення ст.32, ст.36 Господарського процесуального кодексу України, зазначений експертний висновок у відповідності до ст.33 Господарського процесуального кодексу України оцінюється судом у сукупності з іншими доказами у справі. Як встановлено, висновком Акціонерного товариства закритого типу „Проектно-виробниче підприємство „Донбасреконструкція” підтверджено наявність тих обставин, що предметом договору купівлі-продажу від 02.04.2008р. були об'єкти нерухомості.
За таких обставин, відмова відповідача у задоволенні клопотання позивача щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою стосовно відведення у користування земельної ділянки по вул.П.Лумумби, 86 у м.Артемівську, є неправомірною та необґрунтованою, а також порушує права позивача, як власника нерухомого майна, на набуття у користування спірної земельної ділянки.
За висновками суду, посилання відповідача на невизначеність функціонального призначення комплексу нерухомого майна, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, є необґрунтованими, враховуючи встановлені ст.319 Цивільного кодексу України повноваження власника майна у будь-який час провести реконструкцію, переобладнання та перебудову належного йому майна. Крім того, діюче законодавство не пов'язує наявність у особи права на набуття у користування земельної ділянки на підставі ст.120 Земельного кодексу України, ст.377, ст.415 Цивільного кодексу України з визначеністю функціонального призначення об'єкту нерухомості, для обслуговування якого необхідна земельна ділянка.
Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сессії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
За змістом ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно із ст.20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.
За приписом ч.3 ст.152 Земельного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи розташування на спірній земельній ділянці комплексу об'єктів нерухомого майна, який належить на праві власності позивачу, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Декор Сіті» має право на набуття в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: Донецька область, м.Артемівськ, вул.П.Лумумби, 86 шляхом укладання прямого договору оренди з Артемівською міською радою Донецької області в порядку, передбаченому Законом України „Про оренду землі” та Земельним кодексом України, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задовленню в повному обсязі.
При визначенні підвідомчості цієї справи суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право позивача на отримання в оренду спірної земельної ділянки.
Тобто, правовідносини, що склалися між сторонами з приводу наявності чи відсутності у позивача права на оренду носять договірний характер, який є наслідком виниклих між сторонами господарських відносин у сфері землеустрою.
При цьому, відповідач у спірних правовідносинах не здійснює владних повноважень, а виступає як суб'єкт господарських відносин. Таким чином, цей спір підвідомчий господарському суду.
28.10.2008р. на адресу господарського суду Донецької області надійшло клопотання відповідача №01/11-1067 від 28.10.2008р. про зупинення провадження по справі до розгляду Апеляційним судом Донецької області пов'язаної справи.
Вказане клопотання залишено судом без задоволення з огляду на те, що відповідачем належним чином не обґрунтовано необхідність вчинення судом зазначеної процесуальної дії, зокрема, не визначено номеру справи, до розгляду якої належить зупинити провадження по цій справі, в чому полягає неможливість вирішення даної справи до розгляду по суті спору у суді апеляційної інстанції.
У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор Сіті», м.Донецьк до Артемівської міської ради Донецької області, м.Артемівськ задовольнити повністю.
Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор Сіті» (83058 м.Донецьк, вул.Бехтерева, буд.14, ЄДРПОУ 35559371) на набуття в оренду земельної ділянки, розташованої за адресою: Донецька область, м.Артемівськ, вул.П.Лумумби, 86, на якій знаходиться комплекс об'єктів нерухомого майна, шляхом укладання прямого договору оренди з Артемівською міською радою Донецької області в порядку, передбаченому Законом України „Про оренду землі” та Земельним кодексом України.
Стягнути з Артемівської міської ради Донецької області, м.Артемівськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Декор Сіті», м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 24.02.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Ємельянов А.С.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2009 |
Оприлюднено | 18.03.2009 |
Номер документу | 3140526 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Ємельянов А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні