Постанова

від 20.05.2013 по справі 812/3608/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

3.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2013 року Справа № 812/3608/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ірметової О.В.,

при секретарі - Семціві О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест вугілля» до Північної державної регіональної гірничотехнічної інспекції нагляду у вугільній промисловості про визнання незаконним та скасування припису від 15.03.2013 р. №ЦГ-4,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест вугілля» до Північної державної регіональної гірничотехнічної інспекції нагляду у вугільній промисловості про визнання незаконним та скасування припису від 15.03.2013 р. №ЦГ-4.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 15.03.2013 року ТОВ «Інтер-інвест вугілля» був отриманий припис Північної державної регіональної гірничотехнічної інспекції нагляду у вугільній промисловості №ЦГ-4 від 15.03.2013 р. щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку.

ТОВ «Інтер-інвест вугілля» є орендарем цілісного майнового ДП «Шахта «Марія Глибока». Наказом Міністерства палива та енергетики від 26.12.2013 р. №799 встановлено, що ТОВ «Інтер-інвест вугілля» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Шахта «Марія Глибока».

Наказом Міністерства палива та енергетики від 27.03.2003 р. №150, ДП «Шахта «Марія Глибока» було створене шляхом виділення шахтодільниці з складу ДВАТ «Шахта ім. В.Р.Менжинського», введеної в експлуатацію у 1968 році. Згідно вищевказаного наказу встановлено, що ДП «Шахта «Марія Глибока» є правонаступником ДВАТ «Шахта ім. В.Р.Менжинського» згідно розподільчого балансу, у якій страхові випадки не ввійшли.

18.09.2012 р. ОСОБА_4 звернувся на адресу керівника ТОВ «Інтер-інвест вугілля» з проханням провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ним, коли він знаходився у трудових відносинах з ДВАТ «Шахта ім. В.Р.Менжинського» та скласти акт за формою Н-1. У задоволені прохання щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку ОСОБА_4 було відмовлено.

ОСОБА_4 23.11.2012 р. звернувся з заявою на адресу керівника теруправління Держгірпромнагляду у Луганській області з проханням про призначення комісії для проведення повторного розслідування нещасного випадку. Посадовою особою Північної державної регіональної гірничотехнічної інспекції нагляду у вугільній промисловості керівникові ТОВ «Інтер-інвест вугілля» було видано припис №ПБ-3 за формою Н-9 від 29.11.2012 р. з пропозицією провести повторне розслідування нещасного випадку з ОСОБА_4 Після проведення розслідування був складений акт за формою Н-5 від 27.12.2012 р., яким було встановлено, що даний випадок не був пов'язаний з виробництвом.

Не погодившись з прийнятим актом, ОСОБА_4 звернувся зі скаргою до держгірпромнагляду України, після цього ТОВ «Інтер-інвест вугілля» отримало припис від 15.03.2013 р. від Північної державної регіональної гірничотехнічної інспекції нагляду у вугільній промисловості про проведення повторного розслідування нещасного випадку. Оскільки даний припис вже видавався, а саме: №ПБ-3 за формою Н-9 від 29.11.2012 р., тому знову видавати припис про проведення повторного розслідування Північна державна регіональна гірничотехнічна інспекція нагляду у вугільній промисловості не мала права.

Окрім того, згідно п. 23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, у разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником.

Таким чином, проведення розслідування комісією ТОВ «Інтер-інвест вугілля» нещасного випадку, що трапився на ДВАТ «Шахта ім. В.Р.Менжинського» суперечить вимогам чинного законодавства, так як ТОВ «Інтер-інвест вугілля» не є правонаступником ДВАТ «Шахта ім. В.Р.Менжинського».

На підставі викладеного позивач просить суд визнати незаконним та скасувати припис Північної державної регіональної гірничотехнічної інспекції нагляду у вугільній промисловості №ЦГ-4 від 15.03.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову, посилаючись на те, що вимоги Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві не обмежують право теруправління щодо повторної видачі припису Н-9 у разі надходження від потерпілого або уповноваженої особи повторної скарги щодо необ'єктивності проведеного розслідування, а значить теруправління мало право повторно видавати припис за формою Н-9.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст.22. Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Статтею 39 ЗУ «Про охорону праці» визначені права посадових осіб Держгірпромнагляду. Так, посадові особи центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та

іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 33 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок №1232), контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.

Відповідно до п. 34 Порядку №1232 посадова особа органу Держгірпромнагляду в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється.

Відповідно до п. 23 Порядку №1232 нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку.

Судом встановлено, що 18.09.2012 р. ОСОБА_4 звернувся на адресу керівника ТОВ «Інтер-інвест вугілля» з проханням провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з ним, коли він знаходився у трудових відносинах з ДВАТ «Шахта ім.. В. Р. Менжинського» та скласти акт за формою Н-1. Підприємством було відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_4 щодо проведення повторного розслідування нещасного випадку, посилаючись на те, що ТОВ «Інтер-інвест вугілля» не є в даному випадку правонаступником страхових випадків ДВАТ «Шахта ім. В.Р.Менжинського» (а. с. 20).

У зв'язку з надходженням заяви ОСОБА_4 від 21.11.2011 р. до керівника теруправління Держгірпромнагляду у Луганській області, доручення теруправління від 23.11.2012 р. та на підставі ст.. 22 і 39 ЗУ «Про охорону праці, п. п. 14, 23, 34 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» Північною державною регіональною гірничотехнічною інспекцією нагляду у вугільній промисловості керівникові ТОВ «Інтер-інвест вугілля» було видано припис №ПБ-3 за формою Н-9 від 29.11.2012 р. з пропозицією провести повторне розслідування нещасного випадку (а. с. 21-22).

Наказом ТОВ «Інтер-інвест вугілля» від 30.11.2012 р. за №1095 було призначено комісію з повторного розслідування нещасного випадку з ОСОБА_4 (а. с. 23).

За насідками проведення повторного розслідування нещасного випадку ТОВ «Інтер-інвест вугілля» було складено акт від 27.12.2012 р. за формою Н-5, оскільки комісією було встановлено, що даний випадок вважається не пов'язаним з виробництвом (а. с. 24-26).

Не погодившись з прийнятим актом від 27.12.2012 р., 25 лютого 2013 року ОСОБА_4 звернувся зі скаргою до держгірпромнагляду України по факту порушень діючого законодавства при проведенні розслідування нещасного випадку на виробництві (а. с. 73-75).

У зв'язку з надходженням скарги ОСОБА_4 від 25.02.2011 р. до керівника теруправління Держгірпромнагляду у Луганській області, доручення Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 05.03.2013 р. (а. с. 72) та на підставі ст.. 22 і 39 ЗУ «Про охорону праці, п. п. 14, 23, 34 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» Північною державною регіональною гірничотехнічною інспекцією нагляду у вугільній промисловості керівникові ТОВ «Інтер-інвест вугілля» було видано припис №ЦГ-4 за формою Н-9 від 15.03.2013 р. з пропозицією провести повторне розслідування нещасного випадку (а. с. 27), який оскаржується підприємством.

Спірне питання полягає у наявності обов'язку ТОВ «Інтер-інвест вугілля» проведення розслідування нещасного випадку з ОСОБА_4, який стався 06 серпня 1987 року на дільниці ПР-2 шахти ім. В.Р.Менжинського, та як наслідок видання спірного припису.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Суб'єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Суб'єкти господарювання - господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

Суб'єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої цієї статті, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Відповідно до статті 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про господарські товариства» господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Згідно з ч.4 ст.87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно з ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п. 23 Порядку нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

У разі реорганізації підприємства, на якому стався такий нещасний випадок, розслідування проводиться його правонаступником, а у разі ліквідації підприємства встановлення факту настання нещасного випадку розглядається у судовому порядку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ «Інтер-інвест вугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Первомайської міської ради Луганської області 23.04.2003 року в якості самостійної юридичної особи, ідентифікаційний код 32458462 (а.с.13).

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 27.03.2003 року №150 ДВАТ «Шахта ім.. В. Р. Менжинського» реорганізовано шляхом виділення з його складу шахтодільниці «Марія Глибока», яка є структурним підрозділом, та створено на її базі державне підприємство (ДП) «Шахта «Марія Глибока» (а.с.14). Наказом установлено, що ДП «Шахта «Марія Глибока» є правонаступником майнових прав та обов'язків ДВАТ «Шахта ім. В.Р.Менжинського» згідно з розподільчим балансом (а.с.15).

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.12.2003 року №799 припинено підприємницьку діяльність ДП «Шахта «Марія Глибока» (код ЄДРПОУ 32320641), цілісний майновий комплекс якого передано в оренду, шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря - ТОВ «Інтер-інвест вугілля» та установлено, що ТОВ «Інтер-інвест вугілля» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Шахта «Марія Глибока» (а. с. 16).

Відповідно до статуту ТОВ «Інтер-інвест вугілля» є правонаступником ДП «Шахта «Марія Глибока» (а. с. 10-11).

Згідно витягу та виписки з єдиного державного реєстру підприємств та фізичних осіб - підприємців існують два підприємства: ТОВ «Інтер-інвест вугілля» (код ЄДРПОУ 32458462) та ДВАТ «Шахта ім.. В. Р. Менжинського» (код ЄДРПОУ 00177276) (а. с. 7-9, 12).

Відповідно до акту розслідування нещасного випадку, що стався в побуті, дорогою до роботи та з роботи нещасний випадок трапився з ОСОБА_4 на шахті ім. В.Р.Менжинського в/о «Первомайськвугілля» 06 серпня 1987 року (а.с.19).

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи ДВАТ «Шахта ім. В.Р.Менжинського» з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України не виключене.

З аналізу наказу Міністерства палива та енергетики України від 27.03.2003 р. №150, наказу Міністерства палива та енергетики України від 26.12.2003 року №799 та положень Статуту ТОВ «Інтер-інвест вугілля» вбачається, що ТОВ «Інтер-інвест вугілля» є правонаступником прав та обов'язків тільки ДП «Шахта «Марія Глибока».

Таким чином, з урахуванням вимог п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 55, ч. 1 ст. 58, ч. 4 ст. 62 Господарського кодексу України, п. 23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та Статуту - ТОВ «Інтер-інвест вугілля», обов'язок щодо проведення розслідування нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом саме у ТОВ «Інтер-інвест вугілля» не виникає, оскільки підприємство ДВАТ «Шахта ім. В.Р.Менжинського», з якого було виділений окремий структурний підрозділ шахтодільниця «Марія Глибока», який не був самостійною юридичною особою, на базі якої було створено нову юридичну особу ДП «Шахта «Марія Глибока», до теперішнього часу зареєстровано в якості юридичної особи.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено наданими належними доказами відсутності обов'язку ТОВ «Інтер-інвест вугілля» проводити повторне розслідування нещасного випадку, який стався на ДВАТ «Шахта ім.. В. Р. Менжинського» та безпідставність винесення відповідачем припису №ЦГ-4 від 15.03.2013.

Виходячи з вищевикладеного позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест вугілля» є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест вугілля» до Північної державної регіональної гірничотехнічної інспекції нагляду у вугільній промисловості про визнання незаконним та скасування припису від 15.03.2013 р. №ЦГ-4 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області в особі Північної державної регіональної гірничотехнічної інспекції нагляду у вугільній промисловості №ЦГ-4 від 15.03.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Інвест Вугілля» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 34,40 грн. (тридцять чотири грн. 40 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 24 травня 2013 року.

Суддя О.В. Ірметова