Справа № 464/4173/13-к
пр.№ 1-кс/464/687/13
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.05.2013 року м. Львів
Слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова Борейко С.В., при секретарі Калітовській А.Б. за участю прокурора Буфана Н.М., слідчого Марутяка А.Б., скаржника ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого з ОВС Слідчого управління ДПС у Львівській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 про відмову у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні №32012150000000025 від 29.11.2012 року, -
в с т а н о в и в:
07.05.2013 року до Сихівського районного суду м. Львова надійшла скарга ОСОБА_1, підозрюваного у кримінальному провадженні №32012150000000025 від 29.11.2012 року на постанову старшого слідчого з ОВС Слідчого управління ДПС у Львівській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 від 17.04.2013 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій.
В обґрунтування скарги скаржник покликається на те, що слідчим управлінням ДПС у Львівській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №32012150000000025 від 29.11.12 за фактом заволодіння чужим майном - грошовими коштами в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем директором ТОВ «Бізнес-центр «ОСОБА_1» (ЄДРПОУ 31973101) ОСОБА_4, за попередньою змовою із засновником товариства ОСОБА_1, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у ході якого останньому оголошено підозру, обґрунтовану, в основному, показаннями свідка ОСОБА_5, який стверджує, що з боку ТОВ «Бізнес-центр «ОСОБА_1» з ним жодна робота по поверненню його простроченого кредиту в АТ В«Кредит БанкВ» (Україна) не проводилась.
При цьому, слідчим відмовлено у задоволенні клопотання про витребування у оператора мобільного зв'язку В«КиївстарВ» роздруківки телефонних розмов підозрюваного із свідком ОСОБА_5 за період з 20.01.2010 року по 15.05.2010 року, оскільки свідок ОСОБА_5 не заперечив ймовірності такого спілкування у 2010 році.
Таким чином скаржник вважає, що відмова слідчого є необґрунтованою і такою, що перешкоджає встановленню істини у справі, оскільки свідок ОСОБА_5 не заперечив ймовірності лише разової телефонної розмови, яка не мала стосунку до його відносин з АТ В«Кредит БанкВ» (Україна), а встановлення періодичності, тривалості та кількості телефонних розмов між скаржником (підозрюваним) та свідком саме в період ведення переговорів з банком підтвердить виконання ТОВ «Бізнес-центр «ОСОБА_1» своїх зобов'язань перед банківською установою щодо боржника ОСОБА_5, у зв'язку з чим просить зобов'язати старшого слідчого з ОВС Слідчого управління ДПС у Львівській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 витребувати у оператора мобільного зв'язку В«КиївстарВ» роздруківки телефонних розмов між його мобільними телефонами 098-522-71-28, 067-670-47-37 та мобільним телефоном свідка ОСОБА_5 за період з 20.01.2010 року по 15.05.2010 року.
У судовому засіданні скаржник та його захисник підтримали скаргу з викладених у ній мотивів та просили її задовольнити.
Слідчий, вважає подану скаргу безпідставною, оскільки, на його думку, процесуальне рішення про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 15.04.2013 про витребування у оператора мобільного зв'язку В«КиївстарВ» роздруківки телефонних розмов останнього зі свідком ОСОБА_5 прийняте ним з урахування сукупності зібраних доказів, їх належності, достатності та взаємозв'язку, підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтується не лише на показаннях свідка ОСОБА_5, а й інших зібраних у провадженні доказах, суперечності в показаннях свідка та підозрюваного усунуто за допомогою одночасного допиту, а отримані дані про їх телефонні розмови не будуть мати доказового значення, так як не міститимуть їх змісту, не заперечуються свідком.
Прокурор підтримав доводи слідчого, дав висновок про відмову у задоволенні скарги.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши копії наданих сторонами матеріалів, слідчий суддя дійшов до висновку, що скарга підозрюваного ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження вбачається, що, будучи неодноразово допитаним, а також під час одночасного допиту з підозрюваним ОСОБА_1 свідок ОСОБА_5 вказав, що жодних офіційних розмов з ОСОБА_1, як представником ТОВ «Бізнес-центр «ОСОБА_1», щодо погашення кредиту перед ПАТ В«КредобанкВ» не проводив, хоча не заперечив, що знайомий з останнім та спілкувався з ним у телефонному режимі.
Отже, у заявленому слідчому клопотанні та поданій слідчому судді скарзі підозрюваний клопоче про проведення слідчої дії для витребування інформації про факти та обставини, які не спростовуються ні сторонами, ні учасниками кримінального провадження, тому необхідності у встановленні їх наявності або відсутності та подальшому доказуванні немає.
У відповідності до ст.ст. 84, 85 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Таким чином, інформація, яку, на думку скаржника, необхідно витребувати в оператора мобільного зв'язку, може містити лише статистичні дані, а не дані про подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та не вплине на оцінку ступеня тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення, характеристику особи обвинуваченого, не вказує на обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Згідно ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 Кодексу, покладається на слідчого, прокурора, а обов'язок доказування належності та допустимості доказів, тощо - на сторону, що їх подає.
Статтею 93 КПК України передбачено можливість збирання доказів сторонами кримінального провадження, тобто як стороною обвинувачення, у тому числі шляхом проведення слідчих (розшукових) та інших дій, так і стороною захисту - шляхом витребування та отримання від підприємств, установ організацій копій документів, відомостей, тощо, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Враховуючи викладене, відмовляючи у задоволенні клопотання підозрюваного, слідчий не порушив визначеного статтями 91, 92 КПК України обов'язку доказування у кримінальному провадженні, що не позбавляє сторону захисту, використовуючи свої права щодо збирання доказів, в подальшому отримати такі докази, підтвердивши їх належність та допустимість.
Крім цього, дослідженням матеріалів кримінального провадження встановлено, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується не лише показаннями свідка ОСОБА_5, а й іншими матеріалами - показаннями підозрюваного ОСОБА_4 про те, що обов'язок співпрацювати із боржником ПАТ В«КредобанкВ» ОСОБА_5 покладався саме на ОСОБА_1, який подавав ОСОБА_6 звіти, на основі яких останнім сформовано кінцевий звіт; даними отриманих ОСОБА_4 та ОСОБА_1 довіреностей від банківської установи; даними поданого в ПАТ В«КредобанкВ» звіту про проведену роботу з боржником ОСОБА_5, в якому відсутні будь-які відомості про здійснення останніми телефонних дзвінків боржнику для погашення ним заборгованості, іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи наведене, прийняте старшим слідчим з ОВС Слідчого управління ДПС у Львівській області старшим лейтенантом податкової міліції ОСОБА_3 процесуальне рішення про відмову у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 від 15.04.2013 про витребування у оператора мобільного зв'язку В«КиївстарВ» роздруківки телефонних розмов останнього зі свідком ОСОБА_5 прийняте ним з урахування сукупності зібраних доказів, їх належності, достатності та взаємозв'язку, не перешкоджає встановленню істини у кримінальному провадженні, відповідає вимогам КПК України, а скарга підозрюваного не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 306, 307, 318-380 КПК України, -
п о с т а н о в и в:
В задоволені скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого з ОВС Слідчого управління ДПС у Львівській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 від 17.04.2013 року про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих дій відмовити.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С.В.Борейко
Суд | Сихівський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2013 |
Оприлюднено | 22.01.2014 |
Номер документу | 31407591 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Сихівський районний суд м.Львова
Борейко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні