Рішення

від 03.10.2006 по справі 444/10-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

444/10-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                                                   тел. 230-31-80

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" жовтня 2006 р.                                                                              Справа № 444/10-06

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», м. Боярка

до Споживчого товариства «Сапфір», с. Гоголів

про стягнення  2582,45 грн.

суддя  Тищенко О.В.

За участю представників сторін

Від позивача – Івженко А.В. (довіреність від 22.06.2006р. № 1-49)

Від відповідача –не з‘явився

Обставини справи:  

          До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(позивач) до Споживчого товариства «Сапфір»(відповідач) про стягнення  2582,45 грн.з яких: 1794,78 грн. основний борг; 125,63 грн. 7% штрафу; 336,98 грн. пеня,  81,87 грн. три відсотки річних та 243,19  грн.розмір інфляційних втрат.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2006р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 19.09.2006р.

          Відповідно до ухвали суду від 19.09.2006р. було продовжено строк вирішення спору по справі №  444/10-06 на один місяць до 24.10.2006р.

          Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, щодо оплати поставленого природного газу, які виникли за Договором на постачання природного газу для потреб промислових споживачів від 02.01.2004р. № 60111/ПГ/04, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 1794,78 грн.

          В судовому засіданні 03.10.2006р. позивач позовні вимоги підтримав так як вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Також, надав заяву про зменшення позовних вимог в якій зазначає, що суму заборгованості частково  погашено в сумі 1000,00 грн. на доказ цього, останнім надано банківську виписку.  

Відповідач в судові засідання без поважних причин неодноразово не з'явився, письмовий відзив не надав, хоча про час, дату, та місце слухання справи був повідомлений належним чином ухвалами господарського суду Київської області від 24.07.2006р. та  19.09.2006р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані Господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши докази в сукупності, суд

встановив:

Між Відкритим  акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(постачальник) та Споживчим товариством «Сапфір»(споживач) укладено Договір на постачання природного газу для потреб промислових споживачів від 02.01.2004р. № 60111/ПГ/04 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати споживачу для власних виробничих потреб в 2004р. природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

Пунктами 2.1 та 3.1 Договору передбачено, що постачальник передає споживачу в 2004р. газ  в обсязі 3,5 тис. куб. м. Кількість газу, що одержує споживач, визначається по контрольно –вимірювальних приладах, атестованих в органах Держстандарту України, які встановлені у споживача.

Згідно з п. 3.2 Договору приймання –передача газу протягом місяця  здійснюється  сторонами рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше 5,0%, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі, які уповноважені представники сторін складають до 1 числа місяця наступного за звітнім (п. 3.3 Договору).

У відповідності до п. 5.1 Договору оплата за газ проводиться виключно грошовими коштами до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, в розмірі 100% вартості обсягу газу, який запланований для поставки на наступний місяць.  

          Позивачем в 2004р. було поставлено відповідачу природного газу в об'ємі  8330 м. куб. на суму 2774,69 грн., що підтверджується Актами прийому –передачі природного газу поставленого промисловому підприємству і послуг з його транспортування для споживачів, які мають статус платника податку на додану вартість від 30.01.2004р., від 06.04.2004р., від 29.11.2004р., від 31.12.2004р.

          Оригінали вищезазначених документів були надані суду  для огляду, а копії залучені до матеріалів справи.

          Відповідач в порушення умов Договору розрахувався частково, сплативши позивачу 979,91 грн.

          Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по Договору на постачання природного газу для потреб промислових споживачів від 02.01.2004р. № 60111/ПГ/04 складає 1794,78 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний обома сторонами.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Так, згідно ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

          В статті 610 ЦК України зазначено, що порушеням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було погашено 1000,00 грн. суму основного боргу, що підтверджується банківською випискою.

          Таким чином, провадження в частині стягнення 1000,00 грн. основного боргу необхідно припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

          За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  суми основного боргу в розмірі  794,78 грн. є обгрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

          Відповідно до п. 6.5 Договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” позивачем нарахована пеня в розмірі 336,98 грн. за 366 дня прострочки виконання зобов'язання.

          Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних  санкцій  за прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

          Згідно з розрахунком господарського суду (борг*2*ставку НБУ/100/365*кількість днів) розмір пені з урахуванням шести місячного строку (182 дні) складає 168,75 грн.

Таким чином, суд частково задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені, та стягує з відповідача пеню в розмірі 168,75 грн.

          Також, позивачем нараховано 243,19 грн. інфляційних втрат та 81,87 грн. 3% річних.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов”язань, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

          З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 243,19 грн. та  81,87 грн. 3% річних є обгрунтованими документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

          Крім того, позивачем було нараховано штраф у розмірі 7% в сумі 125,63 грн.

          Відповдно до п. 6.5 Договору за прострочення строку платежу понад 30 днів споживач сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми заборгованості.

          Таким чином, нарахований штраф у розмірі 7% в сумі 125,63 грн. підлягає  задоволенню.

          Отже, стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу в розмірі 794,78 грн., 81,87 грн. три відсотки річних, 168,75 грн. пені, 125,63 грн. 7% штрафу та 243,19 грн. інфляційні  втрати.

В зв'язку з частковим задоволенням позову, судові (господарські) витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись, ч. 1 п. 1-1 ст. 80, ст. 49,82-85 ГПК України господарський суд

                                                                       В И Р І Ш И В:

      1.    Позов задовольнити частково.

       2.  Стягнути з Споживчого товаритсва «Сапфір»(07452, Київська область, Броварський район, с. Гоголів, вул. Київська, 167а, код ЄДРПОУ 30839377) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(08150, Київська область, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072) 794,78 грн. основного боргу, 81,87 грн. три відсотки річних, 168,75 грн. пені, 125,63 грн. 7% штрафу та 243,19 грн. інфляційних  втрат, також судові витрати: 55,85 грн. державного мита та 64,62 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпеченя судового процесу.

     3. Провадження в частині стягнення 1000,00  грн. основного боргу припинити.

     4.  В решті позовних вимог відмовити.

               Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

      Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

              Суддя                                                                                          О.В. Тищенко

Рішення підписано   06.11.2006р.