Рішення

від 24.05.2013 по справі 917/822/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2013 р. Справа № 917/822/13

за позовом Прокурора міста Полтави (вул. В.Козака, буд. 1, м. Полтава, Полтавська область, 36000) в інтересах держави в особі:

1) Полтавської обласної ради, вул. Жовтнева, буд. 45, м. Полтава, Полтавська область, 36018;

2) Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, буд. 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36008

до Приватного акціонерного товариства "Центральна Україна", вул. Пушкіна, буд. 16, м. Полтава, Полтавська область, 36011

про стягнення 12218,39 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники

в судовому засіданні від 23.05.2013р.:

від прокуратури: Буленко О. О.

від позивача: 1) не з'явився; 2) Міняйло Г. Ю.

від відповідача: Магда Д. В.

в судовому засіданні від 24.05.2013р.:

від прокуратури: Буленко О. О.

від позивача: 1) не з'явився; 2) Міняйло Г. Ю.

від відповідача: Магда Д. В.

Розглядається позовна заява про стягнення 12218,39 грн., у тому числі 7258,12 грн. заборгованості за теплову енергію, поставлену згідно договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №3349 від 01.02.2012р., 4909,91 грн. - пені, 10,11 грн. - інфляційних, 40,25 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 23.05.2013р. суд розпочав розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 23.05.2013р. оголошувалась перерва до 24.05.2013р. згідно ст.77 ГПК України.

Позивач - Полтавська обласна рада - позовні вимоги підтримує в повному обсязі та надала клопотання про розгляд справи без участі їх представника (а.с.26, 57). Клопотання задоволені судом.

Позивач - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" - позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.59).

Відповідач у відзиві проти стягнення заявлених сум заперечує посилаючись на те, що за додатковою угодою від 15.11.2012р. № 11 сторони зменшили орендовану площу до 95,4 кв.м., однак позивачем здійснювалось нарахування вартості послуг з теплопостачання за збільшеною площею; відповідач частково сплатив борг за грудень 2012р. на суму 495,41 грн. та березень 2013 р. на суму 1780,84 грн., які не враховані позивачем (а.с.33).

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.04.2013р. та під розписку від 23.05.2013р.

В судовому засіданні 24.05.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

У відповідності зі ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. в справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств тощо.

Із врахуванням того, що „інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з Статутом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", дане підприємство, засноване на майні комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області і передане в оперативне управління Департаменту житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада, а власником - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області (а.с.17).

Прокурор звернувся з даною позовною заявою на захист інтересів територіальної громади області в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", оскільки внаслідок безоплатного споживання теплової енергії ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не отримує кошти необхідні для розрахунків з енергопостачальними і газопостачальними підприємствами, що порушує права та інтереси територіальної громади області та може призвести до припинення відпуску природного газу та електричної енергії, що потягне за собою виникнення перебоїв або припинення подачі теплової енергії споживачам.

З огляду на викладене, пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" є правомірним.

Між ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (позивачем) та Приватним акціонерним товариством "Центральна Україна" (відповідачем) укладено договір № 3349 «С» від 01.02.2012р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір); (а.с.12-13).

Відповідно до п.1 даного Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщення відповідача (споживача) до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. Пролетарська, 47 (магазин продовольчих товарів).

Згідно п.26 Договору, договір укладений на період для опалення з 01.02.2012р. по 31.12.2016р.

В п. 20 Договору визначено, що розподіл загальної кількості теплової енергії, визначеної за показаннями приладів обліку, встановленому на об'єкті, в якому знаходиться декілька споживачів, проводиться пропорцій займаної площі кожного споживача. Площа, яку займає споживач - 110,5 м 2 , показання теплового лічильника розподіляються пропорційно площі, яку займає споживач, - 15%.

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2013р. до Договору сторони змінили п.20 договору, визначивши площу, яку займає споживач з 15.11.2012р. в розмірі 95,4 кв.м., показання теплового лічильника розподіляються пропорційно площі - 12,95 % (а.с.62).

Згідно з п. 31 Договору факт отримання теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії.

За пунктом 29 Договору оплата за опалення стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом. Вартість 1Гкал - 802,18 грн. (без ПДВ), 962,62 грн. (з ПДВ).

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. №81 "Про встановлення тарифів на теплову енергію ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" встановлені тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в сумі 802,18 грн. за 1Гкал (без ПДВ); (а.с.15).

Згідно з п. 32 Договору споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа розрахункового місяця.

Розпорядженням міського голови Полтавської міської ради від 10.10.2012р. "Про початок опалювального періоду 2012-2013р.р." визначено, що опалювальний сезон 2012/2013р. для будинків та інших об'єктів обладнаних системами централізованого теплопостачання розпочинається з 11.10.2012р. (а.с.16).

На виконання умов Договору за період грудень 2012р. - березень 2013р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 9038,96 грн . (розрахунок - а.с.12). Зазначене підтверджується двостороннє підписаними актами приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2012р.. від 31.01.2013р., від 28.02.2013р., від 31.03.2013р. (а.с.41-44).

На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за №№ 2626 від 25.12.2012р., від 25.01.2013р., від 25.02.2013р., від 25.03.2013р. Факт направлення вказаних рахунків відповідачу підтверджується реєстрами рахунків згрупованих поштових відправлень (а.с.41-48).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст. 25 Закону № 2633).

Відповідач за платіжним документом № 32 від 04.04.2013р. сплатив позивачу 1780,84 грн. за теплову енергію, спожиту у березні 2013р.

Також, 18.04.2013р. відповідач сплатив позивачу 495,41 грн. за послуги з опалення приміщення, що підтверджується випискою з банківського рахунку від 19.04.2013р. (а.с.53).

Листом від 22.05.2013р. №43-01 відповідач повідомив позивача про те, що в квитанції від 18.04.2013р. було невірно вказано призначення платежу та прохав зарахувати платіж в сумі 495,41 грн. на погашення вартості опалення за грудень 2012р. (а.с..64).

За довідкою бухгалтера позивача дана сума зарахована на погашення боргу з опалення за грудень 2012р. (а.с.61).

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 495,41 грн. основного боргу слід припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1 1 ст.80 ГПК України, оскільки фактичне зарахування на погашення спірного боргу відбулося після звернення прокурора з даним позовом.

Залишок заборгованості в сумі 6762,71 грн. відповідачем не сплачений, що також підтверджується двостороннє підписаним актом звірки взаємних розрахунків від 22.05.2013р. (а.с.32).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 6762,71 грн. є обґрунтованими та

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України № 686-ХІV від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" (із змінами і доповненнями) за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної cyми боргу.

Відповідно до п. 33 Договору у випадку несплати у вказані строки застосовується пеня в розмірі 1,0 % за кожен день прострочення платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне винесення плати за спожиті комунальні послуги" № 686-ХІ від 20.05.1999р., а також стягується 3 % річних та інфляційні витрати згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16 квітня 2013 р. у справі № 3-6гс13 (справа № 18/957/12) нормою частини 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг - пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу. Кредитор має право на стягнення цієї законної неустойки у тому числі й за відсутності у договорі умови про неустойку.

В ч. 3 ст. 82 ГПК України зазначено, що обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатом розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

Враховуючи факт прострочення оплати прокурором заявлено до стягнення 4909,91 пені за період з 01.01.2013р. по 07.04.2013р. відповідно до вказаних норм законодавства та положень Договору. Правильність розрахунку перевірено судом (а.с.67).

Позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України прокурором правомірно заявлено до стягнення 40,25 грн. - 3% річних за період з 01.01.2013р. по 07.04.2013р. Правильність розрахунку перевірено судом (а.с.67).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 40,25 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Прокурором також заявлено вимоги про стягнення 10,11 грн. - інфляційних, нарахованих за період січень 2013р. - березень 2013р. (розрахунок - а.с.11).

При нарахуванні інфляційних позивачем не взято до уваги, що за умовами п. 32 Договору відповідач повинен здійснити кінцевий розрахунок за послуг з централізованого опалення до 30 числа розрахункового місяця.

Враховуючи вказаний строк оплати, прострочення оплати послуг за грудень 2012р., січень 2013р., лютий 2013р., березень 2013р., настає відповідно з 31.12.2012р., 31.01.2013р., з 01.03.2013р., з 31.03.2013р., отже з вказаних дат слід нараховувати й інфляційні.

З огляду на викладене, позивач безпідставно нарахував інфляційні за січень на борг за послуги, надані в цьому є місці, оскільки строк їх оплати встановлено до 30.01.2013р.

Крім того, позивачем не враховані від'ємні показники інфляції.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України за №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Після проведення перевірки розрахунку судом встановлено, що протягом січня-березня 2013р. були мінусові та нульові показники індексу інфляції в зв'язку з чим не відбулося інфляційного збільшення суми боргу за послуги, надані в січні-березні 2013р. (розрахунок - а.с.67).

Інфляційне збільшення відбулося на борг за послуги, надані в грудні 2012р., - на суму 2,20 грн. Позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

В іншій частині - позовні вимоги щодо стягнення інфляційних задоволенню не підлягають як безпідставні.

В п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.1-1), 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центральна Україна" (вул. Пушкіна, буд. 16, м. Полтава, Полтавська область, 36011; ідентифікаційний код 23814047) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго " (м. Полтава, вул. Комарова, 2а, ідентифікаційний код 03338030) 6762грн. 71 коп . основного боргу, 4909грн. 91 коп . пені, 40грн. 25 коп . - річних, 2 грн. 20 коп . - інфляційних.

Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 495,41 грн. основного боргу.

4. В частині стягнення 7,91 грн. інфляційних - у позові відмовити.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центральна Україна" (вул. Пушкіна, буд. 16, м. Полтава, Полтавська область, 36011; ідентифікаційний код 23814047) в доход Державного бюджету України 1651грн. 68 коп . судового збору.

Видати наказ.

6. Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго " (м. Полтава, вул. Комарова, 2а, ідентифікаційний код 03338030) в доход Державного бюджету України 1грн. 30 коп . судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено та підписано: 27.05.2013р.

Суддя Безрук Т.М.