Рішення
від 30.10.2006 по справі 487/10-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

487/10-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" жовтня 2006 р.                                                                    Справа № 487/10-06

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Узинського виробничого управління житлово-комунального господарства, м. Узин

про стягнення 155450,88 грн.

суддя  Тищенко О.В.

За участю представників сторін:

позивача – Яковенко Г. А. (довіреність від 18.09.2006р. № 265/10))

відповідача – не з'явився

Обставини справи:  

          Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(позивач) звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Узинського виробничого управління житлово-комунального господарства (відповідач)  155450,88 грн, з яких:  133521,15 грн. –основного боргу, 12068,71 грн. –пені, 6731,85 грн. –інфляційних втрат,   3129,17 грн. –3% річних.

          Ухвалою господарського суду Київської області від 18.09.2006р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 09.10.2006р.

          В судовому засіданні 24.10.2006р. відповідно до ст. 77 ГПК України було оглошено перерву до 30.10.2006р. о 14-00 год.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов Договору на постачання природного газу  для вироблення  теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 01.04.2005р. № 06/05-775-ТЕ-17, щодо оплати за поставлений газ в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в сумі 133521,15 грн.

          Представник відповідача в відзиві на позовну заяву від 20.10.2006р. № 227 суму основного боргу визнає в повному обсязі та просить розстрочити виконання рішення на три роки.

          Представник позивача  проти розстрочки виконання рішення заперечує.

          Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази в сукупності, суд

встановив:

Між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальник) та Узинським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (покупець) укладено Договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії  для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 01.04.2005р. № 06/05-775-ТЕ-17 (Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується продати покупцю природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах Договору.

          Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник передає покупцю в період з 01.04.2005р. по 30.09.2005р., газ в обсязі до 170 тис.куб.м.

          Пунктами 3.3. та 3.4 Договору передбачено, що кількість газу, поставленого покупцю закріплюється щомісячними актами –приймання передачі газу, які підписуються постачальником і покупцем. Акти приймання –передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

          Відповідно до п. 5.1 Договору ціна за 1000,0 куб. м. газу  з врахуванням тарифу на транспортування газу та з ПДВ  становить 201,25 грн., в  тому числі вартість газу 153,75 грн., вартість транспортування газу 47,50 грн. та ПДВ 20% - 9.50  грн.

          Порядок і строк розрахунків за поставлений газ передбачений п. 6.1 Договору в якому зазначено, що оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 10, 20  та 30 числа місяця поставки газу.

          Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу та послуги з його транспортування здійснюється на підставі Акту приймання-передачі до 10 числа, наступного за звітнім місяця.

          Також, сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 27.09.2005р. до Договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії  для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 01.04.2005р. № 06/03-775-ТЕ-17.

          Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 постачальник передає покупцю в період з 01.10.2005р. по 31.12.2005р. газ в обсязі до 1220000,0 куб. м.

          Згідно з п. 5 Додаткової угоди № 1 ціна за 1000,0 кубічних метрів газу, без врахування вартості газу територією Україн для платників податку на додану вартість становить 153,75 грн., крім того цільова надбавка до тарифу  на газ (2%) становить 3,075 грн., крім того ПДВ –0%; вартість транспортування газу територією України становить 47,50 грн., крім того ПДВ 20% - 9,50 грн.

          Разом до сплати за 1000 куб. м. газу –213,825 грн. з врахуванням ПДВ на вартість транспортування територією України.

          

          Як свідчать матеріали справи позивач свої зобов'язання щодо поставки газу виконав повністю, поставивши відповідачу газ  в об'ємі 1047,063  тис. куб. м. на загальну суму 223603,51 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи Актами передачі –приймання від 30.04.2005р., від 31.10.2005р., від 30.11.2005р., 31.12.2005р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками.

          Оригінали вищезазначених документів було надано в судовому засідання для огляду, а копії залучено до матеріалів справи.

          Відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання щодо оплати виконав частково, борг за поставлений природний газ сплатив в сумі 90082,36 грн.

          Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 133521,15 грн.

          

          Згідно з статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом України (ст. 525 ЦК України).

          Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

          За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 133521,15 грн. заборгованості є обгрунтованими та правомірними.

          Позивачем відповідно до п. 7.2 Договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” нарахована пеня в розмірі 12068,71 грн., яка підлягає задоволенню.

          

          Також, позивачем було нараховано  суму інфляційних втрат в розмірі 6731,85 грн. та суму 3% річних в розмірі 3129,17 грн.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов”язань, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

          З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 6731,85 грн. та три відсотки річних у сумі 3129,17 грн. є обгрунтованими документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

          Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення судом не задоволено з наступних підстав:

          Відповідно до ст. 121 ГПК України, суд при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або можуть зробити його виконання неможливим, може відстрочити або розстрочити виконання рішеня;

          Відповідно до п. 10 Постанови  Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. № 14 „Про практику розгляду  судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників  виконавчого провадження” при  вирішенні  заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку  або  розстрочку  виконання  рішення,  встановлення або зміну  способу  й  порядку  його  виконання  суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.  351 ЦПК  і  ст.  121  ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд  визначає  виходячи  з  особливого  характеру   обставин,   що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

          Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість виконання судового рішення.

          Таким, чином стягненню підлягає сума основного боргу в розмірі 133521,15 грн., 6731,85 грн. інфляційних втрат, три відсотки річних у сумі  3129,17 грн. та  12068,71 грн. пені.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

          Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України господарський суд

                                                                       В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Узинського виробничого управління житлово-комунального господарства (09161, Київська область, м. Узин, вул. Леніна, 20а, код ЄДРПОУ 03346756) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 133521,15 грн. основного боргу, 6731,85 грн. інфляційних втрат, 3129,17 грн. три відсотки річних у сумі та  12068,71 грн. пені,  також судові витрати державне мито в сумі 1554,50 грн. та 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпеченя судового процесу.

3.          Повернути довідкою Дочірній компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827)  0,50 грн. державного мита, як зайве сплаченого.

      

               Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

      Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Тищенко О.В.

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення30.10.2006
Оприлюднено23.08.2007
Номер документу314109
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —487/10-06

Рішення від 30.10.2006

Господарське

Господарський суд Київської області

Тищенко О.В.

Ухвала від 18.09.2006

Господарське

Господарський суд Київської області

Тищенко О.В.

Ухвала від 09.10.2006

Господарське

Господарський суд Київської області

Тищенко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні