Постанова

від 22.05.2013 по справі 5020-1420/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року Справа № 5020-1420/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Борисової Ю.В.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Пустовойтов Андрій Геннадійович, довіреність № 1 від 02.01.13, комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова;

відповідач , не з'явився, фізична особа-підприємець Зеліков Віталій Сергійович;

розглянувши апеляційну скаргу комунального підприємства Севастопольської міської ради "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 05 березня 2013 року у справі № 5020-1420/2012

за позовом комунального підприємства Севастопольської міської ради "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова (вул. Л. Толстого, 51,Севастополь,99003)

до фізичної особи-підприємця Зелікова Віталія Сергійовича (вул. Муромська, 80, кв.3,Севастополь,99022)

про стягнення 8427,37 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна та звільнення приміщення

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05 березня 2013 року у справі № 5020-1420/2012 позов задоволений частково. Зобов'язано фізичну особу-підприємця Зелікова Віталія Сергійовича звільнити нерухоме майно - прибудовану одноповерхову будівлю магазину загальною площею 40,9 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Л.Толстого,51 та передати його комунальному підприємству Севастопольської міської Ради "Севалектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова за актом прийому-передачі протягом тижня з дня набрання рішенням законної сили. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Зелікова Віталія Сергійовича на користь комунального підприємства Севастопольської міської Ради "Севалектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова - 5 892,18 грн. з яких: 586,33 грн. - основна заборгованість за Договором оренди нерухомого майна №206 від 29.10.2002; 5018,39 грн. - неустойка за Договором оренди нерухомого майна №206 від 29.10.2002; 119,84 грн. - пеня за Договором оренди нерухомого майна №206 від 29.10.2002; 157,51 грн. - основна заборгованість за Договором №231 від 01.06.2009: 10,11 грн. - пеня за Договором №231 від 01.06.2009. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просило рішення місцевого суду в частині стягнення 5 892,18 грн. скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення суми заборгованості та неустойки за користування майном за Договором 1 та 2 в повному обсязі позовних вимог. Іншу частину рішення про зобов'язання звільнити нерухоме майно та передати за актом прийому-передачі протягом тижня з дня вступу рішення в законну силу - залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права

У судовому засіданні 22 травня 2013 року представник позивача підтримав свої доводи у повному обсязі, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалою суду від 15 травня 2013 року.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.10.2002 між ГКП "Севтролейбус"(з 04.12.2004 згідно із Рішенням XV сесії Севастопольської міської Ради № 2223 від 06.10.2004 перейменоване в Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова) та фізичною особою - підприємцем Зеліковим Віталієм Сергійовичем заключений договір оренди нерухомого майна №206 (далі - Договір -1) згідно з умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування об'єкт нерухомості - прибудовану одноповерхову будівлю магазину загальною площею 40,9 кв.м., розташованою за адресою: м. Севастополь, вул. Л.Толстого,51 (а.с.10-11).

Здійснення передачі об'єкту нерухомості позивача відповідачу підтверджується двохстороннім актом прийому-передачі орендованого майна від 30.09.2002 (а.с.12).

Згідно з пунктом 4.3 Договору-1 Відповідач зобов'язаний не тільки своєчасно здійснювати Позивачу оплату орендної платні, але і здійснювати інші платежі пов'язані з використанням об'єкту оренди.

На виконання положень пункту 4.3 договору оренди нерухомого майна №206 від 20.10.2002 між позивачем та відповідачем був заключний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна №231 від 01.06.2009 (далі Договір-2) (а.с.19).

Відповідно до протоколу від 10.03.2007 узгодження змін до Договору-1 встановлено розмір орендної плати на рівні 578,09 грн. за місяць оренди, що перераховується не пізніше 20 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць встановлюється шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю (а. с 16).

Протоколом від 28.09.2007 узгодження змін до Договору-1 встановлено строк дії Договору-1 до 08.09.2012 (а. с 18).

Відповідно до умов п.2.5. Договору-1 Орендар повинен повернути Орендоване майно Орендодавцю протягом одного тижня після припинення дії договору. Майно вважається повернутим з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди.

Пунктом 3.2. Договору-2 платежі за Договором-2 здійснюються Орендарем у безготівковій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок балансоутримувача не пізніше 20 числа кожного місяця сум, встановлених Розрахунком (Додатком№1) та відображених у виставленому балансоутримувачем рахунку.

Відповідно до Додатку №1 до Договору-2 від 01.01.2010 оплата витрат за користування земельною ділянкою складає 26,84 грн. у місяць (з урахуванням ПДВ), оплата витрат за вивіз сміття складає 248,00 грн. за 4 куб.м. (у тому числі ПДВ), оплата за водовідведення та каналізацію здійснюється згідно з показників водоміру та діючих на момент розрахунку тарифів КП „Севміськводоканал" СМР у розмірі 13,86 грн. за 1 куб.м. (а. с 21).

Згідно з п.3.5 Договору-2 Зміна вартості та/або об'єму, складу рас ходів балансоутримувача на утримання об'єкту оренди оформлюється письмовою угодою тільки за наявності письмової вимоги другої Сторони, в інших випадках дана зміна здійснюється у порядку повідомлення - шляхом направлення Орендарю нового розрахунку, узгодженого балансоутримувачем, із зазначенням дати введення його у дію.

Строк дії Договору-2, відповідно до п.4.1. зазначеного договору, спливає з припиненням строку дії Договору-1.

Відповідачем свої зобов'язання по своєчасній сплаті орендної плати та сплаті витрат пов'язаних з використанням об'єкту оренди виконувались несвоєчасно неналежно.

Крім того, після припинення дії Договору-1 відповідачем впродовж тривалого часу не було здійснено дій щодо повернення орендованого майна відповідно до умов Договору-1 та станом на день звернення до суду орендоване майно за актом прийому-передачі позивачу повернуто не було. Доказів протилежного Відповідачем суду не надано.

У зв'язку з зазначеним, у період з листопаду 2011 по вересень 2012, згідно розрахунків позивача, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 6376,36 грн. з урахуванням неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за Договором-1 та 1842,38 грн. - заборгованість з урахуванням неустойки за Договором-2 крім того позивачем було нараховано відповідачу пеню за Договором-1 у розмірі 190,45 грн. та за Договором-2 у розмірі 18,18 грн. Зазначене стало підставою звернення позивача до суду з відповідними вимогами до відповідача про стягнення заборгованості та повернення орендованого майна.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним

Згідно з положеннями частини першої ст. 283 Господарського кодексу України та частини першої ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно частини 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як вбачається із статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно частини 7 ст. 180 ГК України, частини 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Пунктом 6.1 Договору-1 передбачено, що сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за Договором-1.

Так, згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача з орендної плати за період з листопаду 2011 по вересень 2012 за Договором-1 з урахуванням неустойки за своєчасне неповернення орендованого майна складає 6376,36 грн. (а.с.60). Судом першої інстанції, з чим погоджується судова колегія, перевірено розрахунок позивача та визнано його невірним, у зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок суми основного боргу з орендної плати за Договором-1 та суми неустойки за Договором-1.

Позивач вимагає стягнути з відповідача заборгованість за період з листопаду 2011 по вересень 2012. Враховуючи, що у вересні 2012 Договір-1 припинив свою дію 09.09.2012, то орендна плата за вересень повинна здійснюватися лише за 8 днів дії Договору-1 та буде складати 280,51 грн. Тобто за період з листопаду 2011 по вересень 2012 відповідачу відповідно до умов Договору-1 повинно було бути нараховано 10861,99 грн. орендної плати.

Враховуючи те, що відповідачем частково сплачена сума заборгованості за Договором-1 28.05.2012 у розмірі 2624,92 грн. та 11.10.2012 у розмірі 7650,74 грн., то сума основного боргу за Договором-1 складає 586,33 грн.

Розмір неустойки, що повинна бути стягнута з відповідача за час прострочення повернення орендованого майна, складає 5754,64 грн.

Проте позивач, згідно з розрахунку (а.с.60), просить стягнути з відповідача лише 5018,39 грн. неустойки за Договором-1.

Оскільки частина друга ст. 83 ГПК України надає право господарському суду при прийнятті рішення виходити за межі позовних вимог лише за клопотанням заінтересованої сторони, з огляду на відсутність такого клопотання, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача неустойку у заявленому ним розмірі 5018,39 грн.

Також позивач вимагає стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання умов Договору-1 у період з червня 2012 по вересень 2012 у розмірі 190,45 грн.

Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен

передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені за Договором-1, здійснений позивачем (а. с 61) та визнано його невірним, у зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок суми пені, що повинна бути стягнута з відповідача за Договором-1.

Таким чином, з відповідача повинна підлягати стягненню за неналежне виконання умов Договору-1 пеня у розмірі 119,84 грн.

За Договором-2 позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за період з листопада 2011 по вересень 2012 з урахуванням неустойки у розмірі 1842,38 грн. Судом перевірено розрахунок суми основного боргу за Договором-2 та нарахованої неустойки (а. с. 60) та визнано його невірним, у зв'язку з чим судом здійснено власний розрахунок суми основного боргу за Договором-2.

Враховуючи, що у вересні 2012 Договір-2 діяв протягом 8 днів з 01.09.2012 по 08.09.2012 включно, оскільки 09.09.2012 він припинив свою дію у зв'язку з припиненням дії Договору-1, то розмір плати за вересень 2012 повинен складати 81,69 грн.

Оскільки відповідачем суму боргу частково було погашено 11.10.2012 у розмірі 2672,88 грн., то сума основного боргу за Договором-2 становить 157,51 грн. та повинна бути стягнута з відповідача.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмовити в задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі 1459,88 грн. за Договором-2, оскільки посилання позивача на статтю 785 ЦК України передбачає право наймодавця, у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі, вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Проте Договір-2 не є договором найму (оренди), а тому застосування у даному випадку статті 785 ЦК України неможливе.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, нарахованої за неналежне виконання умов Договору-2 у період з серпня 2012 по вересень 2012, суди першої та апеляційної інстанції вважають його невірним, тому здійснений перерахунок пені.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 10,11 грн.

Вимогу позивача зобов'язати відповідача повернути орендоване за Договором-1 майно суд першої інстанції правомірно визнав такою, що підлягає задоволенню, оскільки в порушення умов Договору-1, станом на час розгляду справи, майно, отримане за Договором-1, відповідачем за актом прийому-передачі позивачу не повернуто.

За приписами частини 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 2.5 Договору-1 передбачено повернення орендарем орендованого майна протягом тижня після припинення дії договору.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування. Щодо доводів скаржника, викладених у апеляційні скарзі, то вони не спростовують висновків суду, покладених в основу рішення.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1 частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства Севастопольської міської ради "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 05 березня 2013 року у справі № 5020-1420/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.М. Гоголь

Судді Ю.В. Борисова

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Севелектроавтотранс" ім. О.С. Круподьорова (вул. Л. Толстого, 51,Севастополь,99003)

2. Фізична особа-підприємець Зеліков Віталій Сергійович (вул. Муромська, 80, кв.3,Севастополь,99022)