Постанова

від 05.02.2013 по справі 2а-5484/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2013 року Справа № 2а-5484/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АСВ-Плюс» до про Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія АСВ-Плюс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 25.05.2012 № 0000222301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія АСВ-Плюс» донараховано податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 261291 грн. 00 коп. та застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції у сумі 65323 грн. 00 коп., на думку позивача, прийнято відповідачем з порушенням норм матеріального права та не відповідає вимогам закону, висновки податкового органу відносно факту вчинення позивачем правопорушення є помилковими, а тому податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У судове засідання, призначене на 5 лютого 2013 року, представники позивача та відповідача не з'явились. Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав, у судове засідання повторно не з'явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (т. 1 а.с. 156) та розписка про вручення представнику відповідача судової повістки (т. 2 а.с. 209).

Будь-яких заяв чи клопотань відповідача про відкладення судового розгляду справи або повідомлень про причини неприбуття до суду не надходило.

Частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія АСВ-Плюс» (ідентифікаційний код 37066533, місцезнаходження: 09638, Київська область, Рокитнянський район, с. Бакумівка, вул. Берегова, буд. 14) зареєстроване державним реєстратором Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області як юридична особа 26.11.2010 (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т. 1 а.с. 14-16).

Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Рокитнянській міжрайонній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби та здійснює господарську діяльність пов`язану, зокрема, з рекламною діяльністю, дослідженням кон'юнктури ринку та виявленням суспільної думки, консультуванням з питань комерційної діяльності та управління, іншою поліграфічною та видавничою діяльністю.

Зазначені обставини підтверджуються даними, наведеними у довідці відповідача від 29.11.2010 № 81 (т. 1 а.с. 13) та довідці відділу статистики у Рокитнянському районі Головного управління статистики у Київській області серії АБ № 295439 (т. 1 а.с. 12).

Судом встановлено, що у квітні 2012 року посадовими особами Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України проведено невиїзну позапланову документальну перевірку з питань правильності обчислення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія АСВ-Плюс» податкових зобов'язань та податкового кредиту за результатами здійснення фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» за період з 01.07.2011 по 31.10.2011.

За результатами перевірки складено акт від 08.05.2012 № 9/220/37066533 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія АСВ-Плюс» не дотримано вимог частин першої та п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, частини першої статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658 та 662 Цивільного кодексу України, що виявилось у вчиненні правочинів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд», які не спрямовані на реальне настання наслідків, ними обумовлених.

На думку податкового органу вказані вище порушення призвели до безпідставного формування позивачем податкового кредиту за липень - жовтень 2011 року у загальному розмірі 261291 грн. 00 коп., оскільки правочини з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» товарів та послуг фактично не відбулись та не створюють жодних юридичних наслідків, а відтак включення позивачем вказаних операцій до об`єкту оподаткування податком на додану вартість суперечить приписам підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, статті 186, пунктів 198.1-198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України,

За таких обставин, податковим органом зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість за вказані вище звітні періоди на загальну суму 261291 грн. 00 коп.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.05.2012 № 0000222301, яким відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 326614 грн. 00 коп., з яких: 261291 грн. 00 коп. - за основним платежем; 65323 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 розділу V Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що підставою для донарахування позивачу суми податку на додану вартість за липень - жовтень 2011 року у розмірі 261291 грн. 00 коп. є висновки податкового органу про нікчемність правочинів контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд», що здійснювались ним як покупцем так і постачальником товарів та послуг.

Відповідач зазначає, що вказана юридична особа має усі ознаки фіктивного підприємства, а відтак її діяльність з іншими суб`єктами господарювання, у тому числі з позивачем, спрямована виключно на отримання податкової вигоди шляхом вчинення фіктивних правочинів.

Так, згідно відомостей, отриманих відповідачем від Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, на податковому обліку якої перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд», вказаний суб`єкт господарювання не має достатніх виробничих потужностей, транспортних засобів, працівників, офісних і складських приміщень та інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово - господарської діяльності в обсягах задекларованих ним показників.

Податковим органом також отримано інформацію про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» використовує у своїй діяльності суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сиріус-грант», посадова особа якої Бичук М.О. пояснила, що не має жодного відношення до ведення фінансово - господарської діяльності зазначеного підприємства.

В той же час, вказаний суб`єкт господарювання не має достатніх виробничих потужностей, транспортних засобів, працівників, офісних і складських приміщень та інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово - господарської діяльності в обсягах задекларованих ним показників.

Зважаючи на зазначені вище обставини, відповідачем зроблено висновок про те, що діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» була направлена виключно на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди, правочини, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» та позивачем, не спричинили реального настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, а отже, є нікчемними.

За таких обставин, відповідач вважає, що податковий кредит у сумі 261291 грн. 00 коп. сформовано позивачем за правочинами, що фактично не здійснювались, а відтак позивач не мав на меті використовувати придбані товарно-матеріальні цінності та послуги в оподатковуваних операціях у межах власної господарської діяльності.

Таким чином, податкові зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АСВ-Плюс» з податку на додану вартість за вказані звітні періоди, на думку податкового органу, підлягають коригуванню у сторону збільшення.

Оцінюючи висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства під час визначення об`єкту оподаткування з податку на додану вартість, суд виходить з наступного.

Згідно з приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, якщо платник податку на додану вартість придбав товари (роботи, послуги) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, при цьому сплатив у складі вартості цих товарів (робіт, послуг) податок на додану вартість і це підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, він має право віднести сплачені ним суми податку до складу податкового кредиту.

Судом встановлено, що у липні 2011 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» договір про надання послуг від 01.07.2011 № 0107/2011, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання надати на користь позивача послуги, погоджені сторонами правочину в додатках, що є невід'ємними частинами даного договору, а позивач зобов`язався прийняти вказані послуги та оплатити їх вартість на умовах, встановлених договором та додатками до нього.

У свою чергу, шляхом підписання додатків № 1 від 01.07.2011, № 2 від 01.08.2011, № 3 від 01.08.2011, № 4 від 05.08.2011, № 5 від 10.08.2011, № 6 від 11.08.2011, № 7 від 01.09.2011, № 8 від 05.09.2011, № 9 від 06.09.2011 та № 10 від 03.10.2011 позивач та його контрагент узгодили детальний перелік, опис, обсяг та вартість послуг, пов'язаних із: дослідженням кон'юнктури ринку, вивченням попиту на товар і здійсненням контролю за наявністю товару та його розміщенням у магазинах торговельних мереж, а саме: під торговими брендами «НТ», «JP383», «STEPpuzzle» - у магазинах торговельних мереж ПП «Таврія Плюс», ТОВ «Таврія - В», ТОВ «Віал-Маркет», ТОВ «Альфа-Рітейл», ПО «РТЦ», ТОВ «Омега»; під торговими брендами «TY», «JP383», «STEPpuzzle» - у магазинах торговельних мереж «МЕТРО Cash & Carry», «Ашан», ПП «Таврія Плюс», ТОВ «Таврія - В», ТОВ «Віал-Маркет», ТОВ «Альфа-Рітейл», ТОВ «Укр-Трейд», ПО «РТЦ», ТОВ «Омега»; під торговими брендами «TY», «JP383», «STEPpuzzle» - у магазинах торговельних мереж «МЕТРО Cash & Carry», «Ашан», ПП «Таврія Плюс», ТОВ «Таврія - В», ТОВ «Віал-Маркет», ТОВ «Альфа-Рітейл», ПО «РТЦ», ТОВ «Омега»; під торговими трендом «TY» - у магазинах торгівельних мереж «МЕТРО Cash & Carry», «Ашан», а також здійсненням дослідження за наявністю та цінами товарів, які можуть бути конкурентоспроможними з товаром замовника в магазинах вказаних торгівельних мереж; виготовленням поліграфічної продукції; організацією та проведенням рекламного заходу; дизайном та виготовленням сувенірних іграшок; організацією та супроводом участі у виставці «Столичне Автошоу 2011» для демонстрації якісних переваг автомобілів торгової марки CHERY і ТАТА; організацією та проведенням рекламного заходу, зокрема, організацією супроводження персоналу, що буде задіяний під час рекламного заходу для демонстрації якісних переваг автомобілів торгової марки «КІА», організацією роботи зон відпочинку відвідувачів заходу, опитуванням відвідувачів заходу, забезпеченням необхідними матеріалами та обладнанням для супроводження активностей, організацією роботи ведучого під час проведення презентаційних заходів для автомобілів КІА РІО та КІА ОПТИМА, наданням послуг з дизайну, виготовленню сувенірної та іншої рекламної продукції тощо.

На виконання умов договору від 01.07.2011 № 0107/2011 та додатків до нього між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» підписано акти виконаних робіт (наданих послуг) від 29.07.2011 № 342, 19.08.2011 № 453, 31.08.2011 № 455, 31.08.2011 № 456, 31.08.2011 № 457, 31.08.2011 № 461, 01.09.2011 № 358, 05.09.2011 № 359, 12.09.2011 № 360, 12.09.2011 № 361, 12.09.2011 № 362, 12.09.2011 № 363, 12.09.2011 № 364, 19.09.2011 № 365, 30.09.2011 № 366, 30.09.2011 № 367, 31.10.2011 № 698, відповідно до яких позивач прийняв виконані контрагентом послуги, пов'язані з рекламною діяльністю, дослідженням кон'юнктури ринку, вивченням попиту на товар під торговими брендами, виготовленням поліграфічної продукції, дизайном та виготовленням сувенірних іграшок, з організації та супроводу рекламних та презентаційних заходів та оцінив їх вартість на загальну суму 1277983 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 212997 грн. 20 коп.

З матеріалів адміністративної справи також вбачається, що у липні 2011 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» договір поставки від 01.07.2011 № 0107/11-2, відповідно до умов якого контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання поставити сувенірну, рекламну продукцію або канцелярські товари, а позивач зобов`язався прийняти вказані товарно-матеріальні цінності та оплатити їх вартість на умовах, встановлених договором.

Прийняття позивачем вказаного товару у його контрагента, а саме: сувенірної продукції (артикули SK-0001, SK-0002 та SK-0003) проводилось шляхом підписання видаткової накладної від 23.08.2011 № 454 на суму 15800 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2633 грн. 33 коп.

У жовтні 2011 року на формування показників податкового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АСВ-Плюс» вплинули операції з купівлі у Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» послуг з дизайну та виготовленню сувенірної та рекламної продукції за договором від 24.10.2011 № 2411/1.

На виконання умов договору від 24.10.2011 № 2411/1 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» та позивачем підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.10.2011 № 697, відповідно до якого позивач прийняв послуги з дизайну та виготовлення сувенірної продукції та оцінив їх вартість на загальну суму 274000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 45666 грн. 67 коп.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни отриманих від його контрагента товарів та послуг протягом липня - жовтня 2011 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» виписано наступні податкові накладні: від 29.07.2011 № 41 на суму 113500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 18916 грн. 67 коп., 11.08.2011 № 220 на суму 22300 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 3716 грн. 67 коп., 17.08.2011 № 221 на суму 62100 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 10350 грн. 00 коп., 17.08.2011 № 222 на суму 17200 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2866 грн. 67 коп., 18.08.2011 № 223 на суму 33342 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 5557 грн. 00 коп., 19.08.2011 № 224 на суму 32620 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 5436 грн. 67 коп., 23.08.2011 № 225 на суму 15800 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 2633 грн. 33 коп., 31.08.2011 № 226 на суму 161010 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 26835 грн. 00 коп., 31.08.2011 № 227 на суму 30000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 5000 грн. 00 коп., 31.08.2011 № 228 на суму 4100 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 683 грн. 33 коп., 01.09.2011 № 216 на суму 4200 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 700 грн. 00 коп., 05.09.2011 № 217 на суму 5100 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 850 грн. 00 коп., 08.09.2011 № 218 на суму 29034 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 4839 грн. 00 коп., 09.09.2011 № 219 на суму 110250 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 18375 грн. 00 коп., 12.09.2011 № 220 на суму 10500 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1750 грн. 00 коп., 12.09.2011 № 221 на суму 95700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 15950 грн. 00 коп., 12.09.2011 № 222 на суму 87210 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 14535 грн. 00 коп., 12.09.2011 № 223 на суму 32772 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 5462 грн. 00 коп., 12.09.2011 № 224 на суму 6745 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1124 грн. 17 коп., 19.09.2011 № 225 на суму 2700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 450 грн. 00 коп., 23.09.2011 № 226 на суму 8700 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 1450 грн. 00 коп., 30.09.2011 № 227 на суму 183630 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 30605 грн. 00 коп., 28.10.2011 № 134 на суму 250000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 41666 грн. 67 коп., 31.10.2011 № 135 на суму 24000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 4000 грн. 00 коп., 31.10.2011 № 136 на суму 225230 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 37538 грн. 33 коп.

Оплату за придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» послуги та матеріальні цінності проведено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки вказаної юридичної особи, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок (т. 1 а.с. 125-151).

Податок на додану вартість у загальному розмірі 261291 грн. 00 коп., сплачений у складі ціни придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» товарів та послуг, включено позивачем до податкового кредиту підприємства за липень - жовтень 2011 року.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що у ході проведення контролюючого заходу податковим органом не ставилось під сумнів, що складені позивачем та його контрагентом первинні документи бухгалтерського та податкового обліку відповідали вимогам законодавства.

Суд звертає увагу на те, що наявність у суб`єкта господарської діяльності первинних документів бухгалтерського обліку, зокрема, актів виконаних робіт (наданих послуг), рахунків-фактур, видаткових і податкових накладних тощо є підставою для відображення показників податкового кредиту підприємства за звітні періоди у регістрах бухгалтерського обліку та податковій звітності, якщо податковий орган не доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності.

При цьому, обов'язок доведення таких фактів покладається на податковий орган у спосіб проведення перевірки та оформлення її результатів шляхом складення акту, який є носієм доказової інформації та повинен містити усі відомості про виявлені порушення законодавства, у тому числі, аналіз товарності правочинів та реальності настання їх умов.

В силу приписів частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним.

Згідно з частиною першою статті 228 цього Кодексу, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частина друга статті 228 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалося судом вище, висновок податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується на твердженнях про безтоварність господарських операцій позивача та його контрагента, відсутність наміру учасників правочину досягти реальних правових наслідків, а також оцінкою фінансово - господарської діяльності постачальника товарів та послуг.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності суду факту поставки товарів та надання послуг за господарськими операціями, вчиненими позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд», за результатами здійснення яких Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія АСВ-Плюс» сформовано податковий кредит.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, факт надання позивачу товарів та послуг з боку наведеного вище контрагента та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними.

Про отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» послуг свідчать складені сторонами правочинів рахунки - фактури, акти виконаних робіт (наданих послуг), видаткові накладні, які містять повну інформацію про товари та послуги, їх кількісне та вартісне вираження.

Надання позивачу послуг його контрагентом підтверджується також такими документальними свідоцтвами як звіти про надані послуги.

Подальший продаж вказаних послуг та товарів Компанії «Ранбаксі Лабораторіз Лімітед», ПП «Мега Тойс», ПАТ «Українська автомобільна корпорація», ТОВ «Фалькон-Авто», ТОВ «СІ ЕЙ Автоматів», ТОВ «Аррікано Проперті Менеджмент», АТ «Українська Автомобільна Корпорація» та іншим суб`єктам господарювання підтверджуються договорами про надання послуг, актами приймання - передачі наданих послуг, видатковими та податковими накладними, рахунками на оплату, складеними позивачем на підтвердження виконання власних зобов`язань за умовами договорів про надання товарів та послуг.

Вказані вище первинні документи у сукупності свідчать про використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих матеріальних активів та послуг з метою їх подальшого постачання, що у свою чергу підтверджує товарність наведених вище операцій.

Твердження податкового органу про невиконання контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» зобов`язань за договором поставки від 01.07.2011 № 0107/11-2 з посиланням на відсутність у позивача на момент перевірки товарно - транспортних накладних судом до уваги не приймаються, оскільки умовами наведеної вище угоди передбачено поставку вказаного товару засобами контрагента позивача та можливість прийняття товару позивачем на підставі видаткової накладної.

Слід також зазначити, що в силу приписів пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

У свою чергу, пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку - юридична особа, що отримала свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Враховуючи, що у період виконання господарських зобов`язань Товариство з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» було зареєстроване як платник податку на додану вартість, контрагент позивача у цей період не був позбавлений права на складання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податкових накладних.

Крім того, як вже зазначалося судом вище, до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема, рекламна діяльність, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки, консультування з питань комерційної діяльності та управління, інша поліграфічна та видавнича діяльність.

Зазначені обставини підтверджують можливість здійснення позивачем операцій з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» товару та послуг, з урахуванням видів його економічної діяльності, та використання вказаних матеріальних активів безпосередньо у господарській діяльності платника податку на додану вартість.

Відсутність у контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» достатніх виробничих потужностей, працівників, офісних та складських приміщень, транспортних та інших основних засобів не може однозначно свідчити про невиконання цим суб`єктом договірних зобов`язань перед позивачем, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин вказана юридична особа не була позбавлена права укладати з іншими суб`єктами господарювання субпідрядні договори, договори поставки, оренди обладнання, транспортних засобів тощо з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності.

Суд також звертає увагу на приписи статті 62 Конституції України, відповідно до яких вина особи у вчиненні злочину повинна бути підтверджена обвинувальним вироком суду.

На момент розгляду справи обвинувальний вирок, який би зафіксував вину посадових осіб контрагента позивача у здійсненні фіктивного підприємництва, відсутній.

Посилання відповідача як на підставу для зменшення позивачу суми податкового кредиту на нікчемність правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд» з іншими суб`єктами господарювання, судом до уваги не приймаються як такі, що не мають значення для вирішення даної справи, оскільки виходять за межі предмету доказування та стосуються осіб, які не беруть участі у даній справі.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, висновок податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віп Трейд», суд вважає безпідставним та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях посадових осіб податкового органу.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що твердження податкового органу про відсутність факту поставки товару та надання послуг на користь позивача у судовому засіданні були спростовані, зважаючи на те, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарської операції, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму податкового кредиту, заявлену позивачем, суд дійшов висновку про відсутність з боку позивача порушень вимог законодавства про оподаткування під час визначення ним податкового зобов`язання з податку на додану вартість за липень - жовтень 2011 року.

За таких обставин, податкове повідомлення - рішення Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 25.05.2012 № 0000222301, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 326614 грн. 00 коп., з яких: 261291 грн. 00 коп. - за основним платежем; 65323 грн. 00 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, пояснень, наданих представником позивача, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладене, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 2146 грн. 00 коп., підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкове повідомлення - рішення Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 25.05.2012 № 0000222301, - визнати протиправним та скасувати.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія АСВ-Плюс» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.