Рішення

від 17.02.2009 по справі 12/311

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/311

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/311

17.02.09

За позовом                    Громадської організації Фундація сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ»

До                              Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Осокорки-Київ»

Про                              стягнення 65 400, 79 грн.

Суддя Л.В.Прокопенко

Представники:

Від позивача         Пінчук М.М. –п/к (дов. від 20.1.08 р. №139)

Від відповідача      Завірюхін М.Н. –п/к (дов. від 08.01.09 р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості у розмірі 65 400, 79 грн. за організацію консьєржної служби у будинку згідно договору №24747809 від 01.01.2006 р., укладеного між сторонами.    Ухвалою суду від 02.12.2008 р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 26.12.2008 р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 26.12.2008 р. оголошено перерву.

В судовому засіданні 13.01.2009 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 р. між сторонами укладено угоду № 24747809 про організацію консьєржної служби у будинку, згідно умов якої сторони домовилися організувати у будинку, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Гмирі, 3, консьєржну службу у відповідності до вимог чинного законодавства України з використанням обладнання системи відео нагляду та контролю.

Згідно п. 3 угоди витрати по організації консьєржної служби несе позивач, а відповідач як власник будинку компенсує позивачу його витрати на утримання консьєржів та поточне обслуговування обладнання згідно затверджених сторонами розрахунків.

Відповідно до п. 6.16 угоди відповідач зобов'язався щомісячно не пізніше 15 числа, компенсувати витрати позивача за минулий місяць в розмірі, визначеному п. 20 угоди.

Розмір щомісячної компенсації витрат складається з: витрат на щомісячне поточне обслуговування обладнання, що є власністю позивача (строка 23 розрахунку); витрати на щомісячне поточне обслуговування обладнання, що є власністю відповідача (строка 24 розрахунку); витрати на щомісячне утримання консьєржів (строка 30 розрахунку).

Також сторони погодили, що щомісячна компенсація витрат підлягає зміні одночасно зі зміною діючої ставки мінімальної заробітної плати, яка встановлена чинним законодавством (ч. 2 п. 20 угоди).

Протягом дії угоди ставка мінімальної заробітної плати змінювалася кілька разів, зокрема, станом на 01.01.06 р. вона становила 350 грн., а розмір щомісячної компенсації –4200 грн., починаючи з 01.07.06 р. –375 грн., а розмір щомісячної компенсації –4411 грн., починаючи з 01.12.2006 р. –400 грн., а розмір щомісячної компенсації –4 620 грн.

Позивач стверджує, що він сумлінно виконував взяти на себе згідно угоди обов'язки, тоді як відповідач невчасно проводив розрахунки за угодою, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про розірвання договору.

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.09.07 р. №30/261 угоду №24747809 про організацію консьєржної служби у будинку від 01.01.06 р. розірвано. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.07 р. рішення залишене без змін.

Позивач стверджує, що за період з 16.08.06 р. по 24.09.07 р. відповідач не оплатив послуги за угодою на суму 21 335, 35 грн. згідно наданого розрахунку.

Крім того, згідно п. 6.17 угоди відповідач має сплатити пеню у подвійному розмірі облікової ставки НБУ, що за розрахунком позивача становить 3413, 66 грн., а також 3% річних в розмірі 2001, 83 грн. та інфляційні витрати у розмірі 13 648, 45 грн.

Відповідно до п. 15 угоди на час розірвання угоди власник будинку сплачує позивачу вартість обладнання, яке встановлено у будинку та отримує це обладнання у власність по акту або накладній. Відповідно до розрахунку компенсації вартість обладнання становить 25001, 5 грн.

Таким чином, загальна сума позовних вимог становить 65400, 79 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.

Відповідач стверджує, що у позивача відсутні будь-які докази встановлення обладнання у будинку відповідача, що, на його думку, унеможливлює стягнення 25 001, 5 грн. вартості обладнання згідно п. 15 угоди.

Відповідач стверджує, що жодне обладнання на виконання додатку №1 до угоди від 01.01.06 р. не встановлювалося, і у 2006 року не було підписано жодного акту виконання робіт. Кошти на рахунок позивача перераховувалися згідно угоди №17 від 01.09.04 р., по якій встановлювалося обладнання, але не в повному обсязі.

З 2006 р. обслуговування обладнання позивачем взагалі не проводилося. Відповідачем не оплачувалися і не приймалися роботи позивача, оскільки з боку позивача умови угоди не виконувалися.

Листами від 19.01.2006 р. № 01.09, від 06.06.06 р. № 01.06, від 20.10.2006 р. № 01.20, направлених на адресу генерального директора ГО Фундація сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ», вказувалося на невиконання умов угоди  № 24747809 від 01.01.2006 р.

Доказом невиконання умов угоди є також листи від 17.06.2006 р. №4 та від 10.11.2006 р. № 14, в яких позивач відмовляється виконувати взяті на себе зобов'язання.

Також відповідач посилається на факт відсутності у Пінчука М.М. права на підписання угоди № 24747809 від 01.01.2006 р.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо повноважень Пінчука М.М. на підписання угоди № 24747809 від 01.01.2006 р. суд зазначає:

Згідно чинного законодавства представництво (в тому числі, на підписання договорів від імені юридичної особи) можливе на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).

При цьому, згідно ч.1 ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Оскільки договір про представництво визначає права та обов'язки представника та особи, яку представляють, у випадку укладення його у письмовій формі він також може слугувати документом, що підтверджує повноваження представника.

Позивач посилається на існування договору № 1 «На управління підприємствами Фундації», який був укладений між Президентом та Генеральним директором Виконавчої дирекції Фундації «Європейський Київ», згідно якої генеральний директор без доручення укладає угоди від імені Фундації.

Таким чином, за умови укладення такого договору до підписання угоди від 01.01.2006 р. № 24747809 з відповідачем такий договір є належним підтвердженням повноважень Пінчука М.М.

Проте, суду не був наданий договір, а лише витяг з нього за підписом Пінчука М.М., у зв'язку з чим суд не може дійти висновку про наявність чи відсутність у Пінчука М.М. права на підписання угоди від 01.01.2006 р. № 24747809.

Питання вчинення правочинів не уповноваженою особою регулюються ст. 92 ЦК України. Зокрема, згідно ст. 92 ЦК України у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Позивач не заперечує проти підписання угоди від 01.01.2006 р. № 24747809 Пінчуком М.М. від імені Фундації, про що свідчить факт її наступного виконання і схвалення, а також висловлена позиція позивача в судовому засіданні.

У випадку наявності у відповідача відповідних підстав він може звернутися до суду з вимогою про визнання угоди від 01.01.2006 р. № 24747809 недійсною.

Станом на день прийняття рішення по справі такого судового рішення немає, тому у суду відсутні підстави для того, щоб не приймати угоду від 01.01.2006 р. № 24747809 як таку, що викликала певні юридичні наслідки та створила для сторін права та обов'язки.

Щодо задоволення позовних вимог по суті, суд зазначає наступне.

У судовому рішенні від 24.09.2007 р. по справі № 30/261 за позовом ГО Фундація сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ»до ОСББ «Осокорки-Київ»про розірвання угоди від 01.01.2006 р. № 24747809, що залишене без змін постановою апеляційної інстанції від 05.11.2007 р., досліджувалися обставини, пов'язані з виконанням сторонами умов угоди. Зокрема, судом встановлено, що відповідачем за первісним позовом (ОСББ «Осокорки-Київ»), починаючи з 01.01.2007 р. по 01.04.2007 р. взагалі не сплачувалися кошти за надання послуг –консьєржної служби, тоді як дія угоди не була припинена. Саме факт порушення договірних зобов'язань і став підставою для дострокового розірвання угоди у судовому порядку.

Сторонами на виконання угоди від 01.01.2006 р. № 24747809 не надано суду жодного підписаного акту «Про результати організації КС у будинку»згідно п. 6.15 угоди, проте, суду надано докази фактичної оплати відповідачем послуг позивача згідно угоди, а саме: копії платіжних доручень за період з 31.01.2006 р. по 31.10.2006 р., згідно яких відповідачем проводилася оплата компенсації витрат по організації КДС за угодою від 01.01.2006 р.

Таким чином, на думку суду, факт оплати послуг свідчать про фактичне отримання послуг навіть без підписання відповідних актів.

Щодо періоду до 01.01.2007 р. по 24.09.2007 р., то суду не надано жодних доказів ні виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, ні доказів протилежного. Сторони надають протилежні свідчення щодо факту надання послуг, в той же час жодних актів не підписано, кошти не перераховувалися.

Згідно матеріалів справи суд лише може встановити факт наявності конфлікту між сторонами в зазначений період, що, зокрема, досліджувалося під час прийняття рішення по справі № 30/261 (лист позивача від 03.03.2007 р. про розірвання угоди).

За таких обставин суд вважає, що відповідачем мають бути оплачені послуги позивача до моменту розірвання угоди, оскільки до цього періоду формально існував обов'язок виконувати зобов'язання з оплати послуг згідно загальних положень цивільного законодавства та договору (ст. 525 ЦК України, ст. 188 ГК України).

У випадку, якщо позивач в зазначений період фактично не надавав послуги за угодою, відповідач мав право заявити відповідні зустрічні вимоги під час розгляду даної справи або звернутися з окремим позовом про відшкодування збитків у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням угоди.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 21 335, 35 грн. згідно наданого розрахунку позивача, а також 3% річних, інфляційні витрати та пеня за невчасне перерахування цієї суми, що становить 250, 75 грн. пені, 1321, 16 грн. інфляційних витрат та 292, 05 грн. 3% річних.

Пеня підлягає стягненню за термін не більше шести місяців згідно ч. 6 ст. 232 ГК України.

Щодо стягнення 25 001, 5 грн. вартості обладнання, суд зазначає наступне.

Згідно п. 15 угоди на час закінчення строку дії угоди і не бажання сторін її продовжувати або розірвання угоди, власник будинку сплачує Фундації вартість Обладнання, яке встановлене Фундацією у Будинку та отримує це обладнання у свою власність по акту або накладній.

Проте, згідно пояснень сторін та матеріалів справи обладнання, встановлене у будинку відповідача, фактично встановлене на виконання попередньої угоди, укладеної між сторонами - № 17 від 01.09.2004 р.

Так як предметом розгляду по справі № 12/311 є правовідносини між сторонами щодо конкретної угоди –від 01.01.2006 р., а не правовідносини за всіма угодами, що укладалися між сторонами, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Доказів установки обладнання саме на виконання угоди від 01.01.2006 р. позивачем не надано, тоді як фактично продовжувалася експлуатація обладнання, встановленого раніше.

За таких обставин позивач має право звернутися до суду з відповідним позовом, що ґрунтується на попередньо укладеній угоді між сторонами.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 525-526, 625 ЦК України, ст. 188 КАС України, ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Осокорки-Київ»(02140, м. Київ, вул. Гмирі, 3, п/р 26001301275219 в Харківському ПІБ м. Києва, МФО 322205, код ЄДРПОУ 24747809) на користь Громадської організації Фундація сприяння розвитку місцевого самоврядування в м. Києві «Європейський Київ»(04212, м. Київ, вул. Богатирська, 2, оф. 54, п/р 26002300156101 в Оболонській філії АКБ «Київ»м. Києва, МФО 320605, код ЄДРПОУ 25881094) 21 335, 35 грн. заборгованості, 250, 75 грн. пені, 1321, 16 грн. інфляційних витрат, 292, 05 грн. 3% річних, 231, 99 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

        Суддя                                                                                                  Л.В.Прокопенко