Рішення

від 17.02.2009 по справі 25/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/222

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.02.09 р.                                                                                                       Справа № 25/222                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.М.  Якименко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом   державного підприємства „Донбасантрацитвуглезбут” м. Красний Луч Луганської області  

до відповідача    відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго” м.  Горлівка Донецької області

про стягнення    114739грн.10коп.

За участю:

представників  сторін:

від позивача: Єлецький  С.Г. – представник  (довіреність № 2 від 01.12.2008р.);

від відповідача: Гомон А.В. – юрисконсульт (довіреність № 19-302 від 30.12.2008р.)

          Позивач – державне підприємство „Донбасантрацитвуглезбут” м. Красний Луч Луганської області звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго” м. Горлівка Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 114739грн.10коп., з яких 88305грн.02коп. - заборгованість за відвантажену вугільну продукцію, 15894грн.00коп. – пеня та 3 % річних в сумі 10540грн.08коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на поставку вугільної продукції № 221/УЛ від 24.12.2003р., додаткову угоду до договору, акти приймання – передачі партії вугільної продукції, акти звірок взаєморозрахунків від 08.07.2004р., від 12.12.2005р.,  акти звірки розрахунків по якості вугілля від 28.01.2004р., від 19.02.2004р., від 19.02.2004р., від 03.03.2004, від 19.02.2004, від 23.01.2004, від 28.01.2004, лист № 53 від 02.07.2004р., лист № 12/289 від 19.07.2004р., договір про зміну кредитора в зобов'язанні (уступка права вимоги) № Ц/07/04 від 08.07.2004р., банківські виписки, лист № 19 від 26.05.2008р., лист № 19-3205 від 11.06.2008р., акт звірки розрахунків станом на 08.07.2004р., вимогу про сплату боргу № 12 від 09.04.2008р., відповідь на вимогу про сплату боргу № 19-2709 від 07.05.2008р.

          У відзиві на позовну заяву (вих. № 19-4462 від 24.12.2008) відповідач  позовні вимоги не визнає, посилаючись на сплив строку позовної давності за пред'явленими зобов'язаннями. Зазначає, що посилання позивача на ст. 264 ЦК України,  яка визначає випадки переривання строку позовної давності, є безпідставним, оскільки позивачем не надано доказів вчинення відповідачем дії, яка б свідчила про визнання ним свого боргу. Акт звірки розрахунків від 12.12.2005р., на який позивач посилається як на факт переривання перебігу строку позовної давності, відповідач, посилаючись на постанову Вищого господарського суду України № 21/308 від 22.07.2003р., вважає неналежним доказом в підтвердження визнання боргу відповідачем.   До того ж, в бухгалтерському обліку ВАТ „Донбасенерго” відсутня будь-яка кредиторська заборгованість перед ДП „Донбасантрацитвуглезбут”. Протоколом засідання комісії по контролю зниження дебіторської та кредиторської заборгованості від 31.07.2007 № 3 заборгованість ДП „Донбасантрацитвуглезбут” по договору № 24.12.2003 № 221/УЛ в сумі 88305,02грн. була списана з балансу ВАТ „Донбасенерго” у зв'язку з закінченням строку позовної давності.

           В запереченнях на відзив відповідача (вих. № 67 від 19.11.2008) позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Надав копію реєстру відправленої кореспонденції від 10.12.2005 в підтвердження направлення вимоги на адресу  відповідача.

          23.01.2009 відповідач через канцелярію господарського суду подав пояснення на заперечення  позивача,  копію довідки  канцелярії ВАТ „Донбасенерго” про ненадходження вимоги,  копію балансу на липень 2007р.,  копію балансу управління на 31.07.2007, оборотну відомість по балансовому рахунку 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

          В поясненнях на заперечення позивача (вих. № 19-222 від 22.01.2009) відповідач просить в позовних вимогах відмовити та зазначає, що  позивачем не надано доказу вчинення відповідачем дії, яка б свідчила про визнання ним свого боргу; акт звірки розрахунків не є юридичним документом, а виступає бухгалтерським документом; вимогу від 05.12.2005 відповідач не отримував, про що свідчить довідка  канцелярії ВАТ „Донбасенерго” про ненадходження вимоги; вимога про сплату боргу не перериває строку позовної давності; в бухгалтерському обліку відповідача відсутня будь-яка кредиторська заборгованість перед позивачем, оскільки була списана у зв'язку із спливом строку позовної давності.

          Ухвалою від 26.01.2009 суд за письмовим клопотанням сторін продовжив строк розгляду справи на два місяці – до 27.03.2009 відповідно до ст. 69 ГПК України.

          12.02.2009 відповідач через канцелярію господарського суду подав клопотання (вих. № 19-487 від 11.02.2009), в якому просить долучити до матеріалів справи копію декларації з податку на прибуток ВАТ „Донбасенерго” за три квартали 2007р., розшифровку строки 01.6 „Інші доходи” декларації з податку на прибуток ВАТ „Донбасенерго” за три квартали 2007р.

          Вказане клопотання судом розглянуто та задоволено, перелічені документи долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представників сторін,  господарським судом  ВСТАНОВЛЕНО.

24.12.2003 між державним підприємством „Донбасантрацитвуглезбут” (Постачальник) та    відкритим акціонерним товариством ”Донбасенерго” (Покупець) був укладений договір  на поставку вугільної продукції  №   221/УЛ.

Сторони підписали Додаткову угоду про зміну та доповнення договору № 221/УЛ від 24.12.2003, відповідно до якої узгодили марку вугілля, що поставляється, середню розрахункову норму по зольності та вологості, базову ціну 1тн вугілля без ПДВ.

          На виконання умов зазначеного договору позивач  в період з січня 2004р. по червень 2004р. поставив  відповідачу 27,3тис. тонн вугільної продукції на загальну суму    5348991грн.78коп., загальна сума скидок по якості та кількості за час здійснення відвантаження склала 135282грн.61коп.  Фактично вугільна продукція поставлялася на Старобешівську ТЕС.

          Про факт поставки вугільної продукції позивачем за ціною та якістю, узгодженою між сторонами, та, відповідно, про її прийняття відповідачем свідчать акти приймання – передачі партії вугільної продукції  від 23.01.2004, від 28.01.2004, від 30.01.2004, від 31.01.2004, від 04.02.2004, від 19.02.2004, від 26.02.2004, від 29.02.2004, від 16.03.2004, від 16.03.2004, від 09.06.2004 та акти звірки розрахунків по якості вугілля від 28.01.2004р., від 19.02.2004р., від 19.02.2004р., від 03.03.2004, від 19.02.2004, від 23.01.2004, від 28.01.2004.

          Акти приймання – передачі партії вугільної продукції  були підписані з боку відповідача без будь-яких заперечень чи зауважень.

          Відповідно до п. 5.6. договору на поставку вугільної продукції  № 221/УЛ від 24.12.2003 розрахунок за поставлене вугілля здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 15-ти днів з моменту підписання акту прийому-передачі вугілля.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

          В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач  вугільну продукцію  прийняв, але  оплатив не в повному обсязі.

          Загальна сума заборгованості становить  495018грн.61коп.

          Листом (вих. № 53  від 02.07.2004) ДП „Донбасантрацитвуглезбут”, з посиланням  на п. 9.4. договору на поставку вугільної продукції  № 221/УЛ від 24.12.2003, зазначало про те, що за ВАТ „Донбасенерго” перед ДП „Донбасантрацитвуглезбут” значиться заборгованість в  загальній сумі 495018грн.61коп.,  та просило  ВАТ „Донбасенерго” надати згоду на уступку права вимоги заборгованості в сумі 406713грн.59коп. товариству з обмеженою відповідальністю фірмі  „Олвін-Трейд” в особі ВСП „Шахта „Садова”.

          Листом  (вих. № 12/289 від 19.07.2004) ВАТ „Донбасенерго” дало згоду на уступку права вимоги оплати заборгованості в сумі 406713грн.59коп. товариству з обмеженою відповідальністю „Олвін-Трейд” в особі ВСП „Шахта „Садова”.

          З огляду на це,  08.07.2004 між ТОВ фірмою „Олвін-Трейд” в особі ВСП „Шахта „Садова” (Новий кредитор) та ДП „Донбасантрацитвуглезбут” (Первісний кредитор) був підписаний договір № Ц/07/04 про заміну кредитора в зобов'язанні (уступка права вимоги).

          Таким чином, після надання ВАТ „Донбасенерго” згоди на уступку права вимоги оплати заборгованості в сумі 406713грн.59коп.  та укладення договору уступки права вимоги, сума боргу відповідача перед позивачем склала 88305грн.02коп.

08.07.2004 та 12.12.2005 між Сторонами  були підписані акти звірок розрахунків, відповідно до яких сальдо  на користь ДП „Донбасантрацитвуглезбут” становить 88305грн.02коп.

Від ВАТ „Донбасенерго” акти звірок були підписані без застережень.

Позивачем на адресу відповідача була направлена  вимога (вих. № 135  від 05.12.2005) з пропозицією оплатити протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги борг в сумі 88305,02грн. Про факт направлення вказаної вимоги на адресу відповідача свідчить реєстр відправлення поштової кореспонденції від 10.12.2005, засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В вимозі про сплату боргу (вих. № 12 від 09.04.2008) позивач, з посиланням на акт звірки розрахунків від 12.12.2005, просив відповідача в строк до 20.04.2008 погасити заборгованість в сумі 88305,02грн.

У відповіді на вимогу про сплату боргу від 09.04.2008 відповідач вказав на відсутність у нього  акту звірки від 12.12.2005.

За листом (вих. № 19 від 26.05.2008) ДП „Донбасантрацитвуглезбут” направило на адресу ВАТ „Донбасенерго”  копію акту звірки від 12.12.2005 та пропонувало оплати борг в сумі 88305,02грн.

У відповіді на даний лист ВАТ „Донбасенерго” повідомило, що акт звірки від 12.12.2005 не є юридичним документом, оскільки підписаний особою, не уповноваженою представляти інтереси ВАТ „Донбасенерго” у відношеннях з іншими юридичними особами та не завірений гербовою печаткою підприємства. До того ж, по даній заборгованості сплинув строк позовної давності.

У відзиві на позовну заяву та  в поясненнях на заперечення позивача відповідач заборгованість в  сумі 88305грн.02коп.  не визнає в повному обсязі, посилаючись на сплив строку позовної давності за пред'явленими зобов'язаннями. Зазначає, що посилання позивача на ст. 264 ЦК України,  яка визначає випадки переривання строку позовної давності, є безпідставним, оскільки позивачем не надано доказів вчинення відповідачем дії, яка б свідчила про визнання ним свого боргу. Акт звірки розрахунків від 12.12.2005р. відповідач вважає неналежним доказом в підтвердження визнання боргу, оскільки  акт звірки розрахунків не є юридичним документом, а виступає бухгалтерським документом.   До того ж, в бухгалтерському обліку ВАТ „Донбасенерго” відсутня будь-яка кредиторська заборгованість перед ДП „Донбасантрацитвуглезбут”. Протоколом засідання комісії по контролю зниження дебіторської та кредиторської заборгованості від 31.07.2007 № 3 заборгованість ДП „Донбасантрацитвуглезбут” по договору № 24.12.2003 № 221/УЛ в сумі 88305,02грн. була списана з балансу ВАТ „Донбасенерго” у зв'язку з закінченням строку позовної давності. Вимогу від 05.12.2005 відповідач не отримував, про що свідчить довідка  канцелярії ВАТ „Донбасенерго” про ненадходження вимоги; вимога про сплату боргу не перериває строку позовної давності.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

В силу приписів ч. 1, 3  ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг  позовної  давності переривається вчиненням особою дії,  що  свідчить  про  визнання  нею  свого  боргу  або   іншого обов'язку.

Після  переривання  перебіг  позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної  давності,  до нового строку не зараховується.

Отже, перебіг строку позовної давності переривається здійсненням зобов'язаною особою дій, які підтверджують визнання боргу або другого обов'язку. Такими діями можуть бути, наприклад, часткова виплата боргу, прохання про відстрочку виконання зобов'язання та таке інше.

Таким чином, з аналізу положень зазначеної статті Цивільного кодексу України виходить, що законодавець не обмежує  зобов'язану особу в діях, якими вона може визнати борг. Тобто, відсутній законодавчо закріплений  перелік дій, якими  можливо перервати  перебіг строку позовної давності.

З огляду на це, акт звірки розрахунків від  12.12.2005, підписаний обома сторонами на суму 88305,02грн., свідчить про те, що за даними бухгалтерського обліку обох підприємств за відповідачем перед позивачем значиться заборгованість в сумі 88305,02грн. Ця ж сума фігурує в акті звірки заборгованості від  08.07.2004.  Первинні документи, які свідчать про факт поставки вугільної продукції, її прийняття та часткової оплати,  також містяться в матеріалах справи.

Звідси виходить, що актом звірки від 12.12.2005 відповідач визнав борг перед позивачем в сумі 88305грн.02коп., тим самим перервав перебіг строку позовної давності. Перебіг позовної давності після переривання почався з 12.12.2005.

Стаття 257 Цивільного кодексу України передбачає, загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

На момент подачі позову до суду  (позов направлено до суду 19.11.2008) строк позовної давності  по даним зобов'язанням не сплинув.

Посилання відповідача на те, що заступник  генерального директора  ВАТ „Донбасенерго” Попов С.А.  не мав повноважень на підписання акта звірки від 12.12.2005 та на відсутність гербової печатки ВАТ „Донбасенерго” на цьому акті не спростовують його доказової сили, оскільки, по-перше, відповідач документально не підтвердив факт відсутності повноважень у заступника генерального директора Попова С.А. на підписання акта звірки від 12.12.2005. Щодо відбитку печатки на акті звірки, то печатка належить ВАТ „Донбасенерго”, на ній міститься найменування підприємства та його код ЄДРПОУ.

Твердження відповідача про списання з балансу ВАТ „Донбасенерго” суми 88305,02грн. у зв'язку з закінченням строку позовної давності, суд не враховує, тому як відповідач списав цю суму без урахування положень ст. 264 ЦК України щодо переривання перебігу позовної давності.

Окрім того, після надання ВАТ „Донбасенерго” згоди на уступку права вимоги частини заборгованості по даному договору, ВАТ „Донбасенерго” підтверджувало наявність заборгованості в сумі 88305,02грн.

          Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про законність вимог позивача про стягнення заборгованості за поставлену вугільну продукцію в сумі 88305грн.02коп., тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім стягнення основного боргу, позивач з посиланням на п. 6.1. договору поставки, ст. ст. 231, 232  Господарського кодексу України, нарахував відповідачу пеню в розмірі 0,1% вартості товару, по якому допущено прострочення, за кожен день прострочення. Відповідно до розрахунку  розмір пені становить  15894грн.00коп.

Вимоги позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

По-перше, позивач при розрахунку пені не вказав період нарахування пені.

По-друге, ч. 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України передбачають, для  окремих  видів  вимог  законом  може  встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема,  до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (підпункт1).

Отже, з огляду на ст. 258 Цивільного кодексу України, по зобов'язанням, які виникли в 2004р., з урахуванням підписаного між сторонами акту звірки від 12.12.2005, сплинув строк позовної давності для нарахування та стягнення пені.

Частини 2, 3 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлюють,  заява про захист цивільного права або інтересу може бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи, що відповідач до винесення рішення по даній справі заявив про сплив строку позовної давності, зокрема, і  по  вимозі про стягнення пені в сумі  15894грн.00коп., в вимогах позивача в цій частині  слід відмовити.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання.

Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

          З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач  нарахував відповідачу  3% річних за період з 08.07.2004 по 08.08.2008. Відповідно  до розрахунку  3% річних становлять 10540грн.08коп.

Нарахування 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено, розмір 3% річних на правильність розрахунку судом перевірений, отже 3% річних в сумі 10540грн.08коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст.  257, 258, 264, 267, 509, 526, 530, 625  Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

Позовні  вимоги  державного підприємства „Донбасантрацитвуглезбут” м. Красний Луч Луганської області до відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго” м. Горлівка Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 114739грн.10коп., з яких 88305грн.02коп. - заборгованість за відвантажену вугільну продукцію, 15894грн.00коп. – пеня та 3% річних в сумі 10540грн.08коп.,  задовольнити частково в сумі 98845грн.10коп., у тому числі заборгованість за поставлену вугільну продукцію в сумі  88305шгрн.02коп., 3% річних в сумі 10540грн.08коп.

В частині стягнення пені в сумі 15894грн.00коп. відмовити за спливом строку позовної давності.

          Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Донбасенерго” (84601, м.  Горлівка Донецької області, пр-т Леніна , 11, код ЄДРПОУ 23343582) на користь державного підприємства „Донбасантрацитвуглезбут” (94500, м. Красний Луч Луганської області, вул. Косіора, 10,  код ЄДРПОУ 32716585)   основний борг в сумі 88305грн.02коп., 3% річних в сумі 10540грн.08коп., держмито в сумі  988грн.45коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 101грн.66коп.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Вступна та резолютивна частини були оголошені в судовому  засіданні 17.02.2009.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 18.02.2009.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня  підписання рішення, оформленого відповідно до ст. Господарського процесуального кодексу України, або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                                                           

Вик. Тимошенко О.О.

тел. 3056827

Надруковано 3 примірники:

1 прим. – до справи;

1 прим. –  позивачу;

1 прим. – відповідачу