Рішення

від 11.12.2006 по справі 320/17-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

320/17-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

11.12.06                                                                                           Справа №  320/17-06

За позовом  Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація”

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю

                     “Видання “Спортивна газета”

про                стягнення 5 983,66 грн.

                                                                                                        Суддя  Суховий В.Г.

Представники:

позивача:        Мазурок О.І., Литвин Л.М.;

відповідача:   не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Комунальне підприємство “Київжитлоспецексплуатація” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Видання “Спортивна газета” (далі –Відповідач) про стягнення 5 983,66  грн., з яких 5 763,66 грн. –основний борг, 102 грн. –державне мито та 118 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням ТОВ “Видання “Спортивна газета” своїх зобов'язань, прийнятих відповідачем на себе згідно гарантійного листа № 133 від 19.09.2003 року.

Представник відповідача в судове засідання 27.11.2006р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою господарського суду від 23.10.2006р. за двома адресами (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 51-А; 07200, Київська область,                 смт. Іванків, вул. Фрунзе, 49). Отримання відповідачем даної ухвали підтверджується повідомленнями про вручення від 01.11.2006 та від 03.11.2006 (а.с. 83, 84). Відповідність зазначених адрес адресам відповідача підтверджується також свідоцтвом про державну реєстрацію відповідача (а.с. 62), довідкою ЄДРПОУ № 747 (а.с. 61), гарантійним листом відповідача № 133 від 19.09.2003 (а.с. 59), договором               № 896 від 24.04.2003 (а.с. 27) та іншими матеріалами справи.

У зв'язку з неявкою 27.11.2006 представника відповідача та неподанням ним витребуваних документів розгляд справи було відкладено на 11.12.2006.

В судовому засіданні 11.12.2006р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві та наданих в судовому засіданні поясненні                   № 155/23-81 від 06.12.2006.

Відповідач свого представника в судове засідання вдруге не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та інших витребуваних ухвалами суду від 23.10.2006 та від 27.11.2006 документів не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 27.11.2006 за двома вказаними адресами. Проте, одна з ухвал суду, яка була відправлена відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 51-А, була повернута до суду (а.с. 99) відділенням поштового зв'язку з відміткою “вибуло”. Інша ухвала суду надіслана за адресою смт. Іванків, вул. Фрунзе, 49 до суду не поверталась.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.  

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд  в с т а н о в и в:

8 липня 1999 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Редакція “Спортивна газета” було укладено договір оренди нежитлового будинку (приміщення) № 4/1142 (а.с. 7), що знаходиться на 4 поверсі в будинку № 51-А по             вул. Б.Хмельницького в м. Києві. Актом прийому-передачі зазначене приміщення загальною площею 527,6 кв.м. було передано в оренду.

4 січня 2000 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Редакція “Спортивна газета” було укладено договір про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і ремонт внутрішньо будинкових інженерних систем та абонентських уводів № 317 (а.с. 11).

28 березня 2003 року ТОВ “Редакція “Спортивна газета” надіслало на адресу Київської міської держадміністрації та Головного управління комунальної власності листа № 19/2 (а.с. 57), в якому ТОВ “Редакція “Спортивна газета” повідомляє, що у зв'язку з неможливістю сплачувати орендну плату згідно договору  № 4/1142 від 08.07.1999р. за нежиле приміщення по вул. Б.Хмельницького 51-А, ТОВ “Редакція “Спортивна газета” відмовляється від орендованого приміщення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Видання “Спортивна газета” (відповідач), яке вже проплатило усі борги по оренді за 2002-2003 р.р.

15 квітня 2003 року позивач листом № 84/05-909 (а.с. 58) повідомив, що розглянувши листа ТОВ “Редакція “Спортивна газета” № 4244 від 31.03.2003 позивач не заперечує проти надання ТОВ “Видання “Спортивна газета” житлових приміщень, які орендувало ТОВ “Редакція “Спортивна газета” по вул. Б.Хмельницького 51-А.

24 квітня 2003 року між позивачем та відповідачем (ТОВ “Видання “Спортивна газета”) укладено договір оренди нерухомого майна (нежитлових будівель, споруд приміщень) комунальної власності № 10/0788 (а.с. 19), щодо оренди нежитлового приміщення площею 524,6 кв.м. в м. Києві  по вул. Б.Хмельницького 51-А. Відповідно до Акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 24.04.2003 (а.с. 26) зазначене вище приміщення було передано відповідачу в оренду.

Також 24 квітня 2003 року між позивачем та відповідачем укладено договір про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування № 896 (а.с. 27), щодо обслуговування орендованих нежитлових приміщень по вул. Б.Хмельницького 51-А.

19 вересня 2003 року відповідач надав позивачу Гарантійний лист № 133 (оригінал листа –а.с. 59), відповідно до якого ТОВ “Видання “Спортивна газета” гарантує погашення заборгованості ТОВ “Редакція “Спортивна газета” перед позивачем за надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і ремонт внутрішньо будинкових інженерних споруд та абонентських уводів (Договір № 317 від 04.01.2000р.). Кредиторська заборгованість накопичилась за період 2002-2003 р.р. в сумі 9 057,56 грн., та буде погашатися поступово до кінця до кінця 2003 року, згідно викладеного у листі графіку.

25.09.2003 та 24.10.2003 відповідачем було перераховано позивачу 4 000 грн., що підтверджується приходними касовими ордерами № 195 та № 223 (а.с. 74, 75)                           з призначенням платежу “т/е та т/о по договору 317”.

22.07.2004 позивачем на адресу відповідача надіслано претензію № 084/23-07/106 (а.с. 64), згідно з якою позивач повідомляє про часткове погашення відповідачем заборгованості згідно з Гарантійним листом № 133 від 19.09.2003, та пропонує  відповідачу ліквідувати решту заборгованості у сумі 5 763,66 грн. Відправлення зазначеної претензій позивачу (за двома адресами відповідача) підтверджується фінансовими чеками № 7258  та № 7257 від 23.07.2004, з відмітками поштового відділення зв'язку (а.с. 65, 66). Проте, зазначена претензія залишилася без відповіді, кошти відповідачем не сплачені.

Відповідно до ст. 151 Цивільного кодексу Української РСР (чинного на час підписання відповідачем Гарантійного листа) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4                       ЦК Української РСР.

Згідно з ст. 4 Цивільного кодексу Української РСР цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків.

Таким чином, у зв'язку з наданням ТОВ “Видання “Спортивна газета” позивачу гарантійного листа № 133 від 19.09.2003, у відповідача в силу ст.ст. 4, 151 Цивільного кодексу Української РСР виникло зобов'язання сплатити позивачу 9 057,56 грн. заборгованості, яка виникла у 2002-2003 р.р. з Договору  № 317 від 04.01.2000р.

Проте, як свідчать матеріали справи відповідачем було сплачено позивачу лише 4 000 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить  5 057,56 грн.

Згідно з п. 4 Прикінцевих положень ГК України і Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності. Щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності вказаними законами, їх положення застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

У зв'язку з наявністю на час розгляду справи обов'язку відповідача сплатити заборгованість позивачу господарський суд у прийнятті даного рішення керується положеннями ГК України та ЦК України від 16.01.2003.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Як вбачається з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.                           Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Визнання Товариством з обмеженою відповідальністю “Видання “Спортивна газета” своїх зобов'язань за гарантійним листом № 133 від 19.09.2003 підтверджується  фактом сплати відповідачем частини заборгованості у сумі 4 000 грн. згідно з приходними касовими ордерами № 195 та № 223 з призначенням платежу “т/е та т/о по договору 317”.

Оскільки відповідачем сплачено позивачу лише 4 000 грн., заборгованість відповідача перед позивачем за зобов'язаннями згідно з гарантійним листом № 133 від 19.09.2003 становить 5 057,56 грн. (9 057,56 грн. –4 000 грн.).

Позивачем же пред'явлено позов про стягнення з відповідача 5 763,66 грн. заборгованості, однак, будь-якого обґрунтування та доказів щодо 706,10 грн. (5 763,66 грн. - 5 057,56 грн.) позивачем суду не надано.

З урахуванням наведеного суд задовольняє позовні вимоги частково в сумі 5 057,56 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Видання “Спортивна газета” (юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 51-А; фактична адреса: 07200, Київська область, смт. Іванків, вул. Фрунзе, 49; код 32353918) на користь Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; код 03366500) 5 057,56 грн. –основного боргу, також судові витрати: держмито у розмірі 89,50 грн. та 103,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Видати наказ.

3. В частині вимог про стягнення 706,10 грн. - відмовити.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.