Рішення

від 04.02.2009 по справі 44/458

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/458

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/458

04.02.09

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю “Оксіфарм”

До                          Товариства з обмеженою відповідальністю “Сігмафарм”  

про     стягнення 91 540,53 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Кононенко С.О. (довіреність б/н від 03.11.2008 р.)

від відповідача              не з'явився

Рішення прийняте 04.02.2009 p., оскільки в судових засіданнях 25.12.2008 р. та 13.01.2009 р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 27.01.2009 р. оголошено перерву в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Оксіфарм” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Сігмафарм”  91 540,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2008 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 25.12.2008 року.

Представником позивача до суду була надана заява про зменшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 84 902,55 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав зменшені позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві № 106 від 25.11.2008 р., заяві про зменшення розміру позовних вимог № 7 від 19.01.2009 р. та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.   

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).       

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.10.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товарів № 034 (далі –договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача товари, зазначені в договорі, а відповідач зобов'язався приймати вищевказані товари та своєчасно оплачувати їх на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору кількість, ціна та асортимент товарів визначається в накладних або специфікаціях, які складаються на кожну партію товару окремо та не підлягають змінам.

Згідно з п. 3.1. договору (зміненим 08.11.2007 р.) поставка товару відповідачеві здійснюється протягом 20 днів з моменту отримання заявки.

Відповідно до п. 3.3. договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється представником відповідача, який має відповідну довіреність, відповідно до діючого законодавства України.

Згідно з п. 4.2. договору умови оплати зазначені в кожній накладній, специфікації.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар загальною вартістю 93 901,72 грн., а відповідач прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними № 00000641 від 09.07.2008 р., № 00000845 від 21.08.2008 р., № 00000778 від 13.08.2008 р., № 00000479 від 27.05.2008 р., № 00000441 від 16.05.2008 р., № 00000811 від 15.08.2008 р., № 00000780 від 13.08.2008 р., № 00000779 від 13.08.2008 р., № 000001 від 11.08.2008 р., № 2 від 06.08.2008 р., № 00000739 від 05.08.2008 р., № 00000669 від 15.07.2008 р., № 00000666 від 15.07.2008 р., № 00000654 від 14.07.2008 р., № 00000846 від 21.08.2008 р. та довіреностями серії НБЖ № 318916 від 10.07.2008 р., серії НБЖ № 319152 від 26.08.2008 р., серії НБЖ № 319115/465 від 14.08.2008 р., серії НБЖ № 318583 від 29.05.2008 р., серії НБЖ № 318500 від 19.05.2008 р.

В порушення умов договору відповідач не сплатив за поставлений товар.

Водночас, відповідачем було повернуто позивачеві товару на суму 21 135,00 грн., а позивач прийняв вказаний повернутий товар, що підтверджується накладною на повернення № 807718 від 07.10.2008 р.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 72 766,72 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

З урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пеня обчислюється, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.1. договору за несвоєчасну оплату поставленого товару відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 6 590,74 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних  в сумі 826,09 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 719,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 849,03 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ”Сігмафарм”  (03127, м. Київ, просп. 40-Річчя Жовтня, 120, корп. 1, код ЄДРПОУ 30110250) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Оксіфарм” (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, код ЄДРПОУ 34454035) 72 766 (сімдесят дві тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 72 коп. основного боргу, 6 590 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 74 коп. пені, 4 719 (чотири тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 09 коп. трьох процентів річних, 849 (вісімсот сорок дев'ять) грн. 03 коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

            Суддя                                                                        П.П.Чеберяк

Дата підписання рішення 04.02.2009р.