Рішення

від 27.05.2013 по справі 903/408/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 травня 2013 р. Справа № 903/408/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління АТ "Державний ощадний банк", м.Луцьк

до відповідача: Малого приватного підприємства "Профіт", смт. Ратне, Ратнівський район

про стягнення 75 886,31грн.

Суддя Черняк Л.О .

При секретарі Хомич О.В.

Представники:

від позивача: Мельничук А.О. - юрисконсульт 1-ої категорії (довіреність від 18.06.2012р.)

від відповідача: н/з

Оскільки присутній у судовому засіданні представник позивача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 - 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління АТ "Державний ощадний банк" (далі -ВОУ АТ "Державний ощадний банк") в позовній заяві просить стягнути з Малого приватного підприємства "Профіт" (далі - МПП "Профіт") 75 886,31грн. заборгованості по сплаті пені за договором кредитної лінії №1085 від 26.06.2009р.

Позовні вимоги сторона обґрунтовує тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за договором кредитної лінії №1085 від 26.06.2009р., систематично порушував умови договору в результаті чого утворилась заборгованість, на яку позивач нарахував пеню в сумі 75 886,31грн., яку підприємство, станом на момент звернення до суду, не погасило.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на договір кредитної лінії №1085 від 26.06.2009р. та норми чинного законодавства, а саме ст.ст.259, 526, 599 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні та в письмових поясненнях ( вих. №19-4/538/3220 та вих..№19-4/561 від 21.05.2013р.) зазначає, що остаточний термін виконання відповідачем зобов'язання за договором кредитної лінії №1085 від 26.06.2009р. - не пізніше 25.06.2010р. Відповідно розрахунку заборгованості пеня за прострочений борг по тілу кредиту почала нараховуватись із 29.06.2010р. по 10.07.2012р. та становить 75 711,03грн., а за прострочені відсотки із 26.11.2009р. по 27.03.2012р. та становить 175,28грн. Позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов в повному обсязі (а.с. 37-45).

Відповідач у судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, вимог ухвали суду від 16.04.2013 року не виконав, письмових пояснень з приводу заявленого позову суду не надав.

До початку розгляду спору в судовому засіданні відповідач через канцелярію суду подав клопотання вих.№13 від 17.05.2013р. про відкладення розгляду справи, оскільки представник МПП "Профіт" не може прийняти участі в судовому засіданні, у зв'язку з його відрядженням за кордон.

Статтею 28 ГПК України не передбачений чіткий перелік осіб, які можуть бути представниками сторін.

У відповідності з п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. (з наступними змінами та доповненнями) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно зч.1-5 ст.28, з числа своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу та можливості для направлення в судове засідання іншого представника, тому відхиляє подане клопотання.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представника позивача, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

26.06.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", в особі керуючого ТВБВ №10002/070 Дручика В.І. (кредитодавець) та Малим приватним підприємством "Профіт", в особі директора Сарапіна В.О. (позичальник) укладено договір кредитної лінії №1085 (далі - кредитний договір) (а.с. 6-11), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію окремими частина (траншами) для використання відповідачем кредитних коштів з метою поновлення обігових коштів - купівля пиломатеріалів, а позичальник зобов'язувався отримати кредитні кошти, належним чином використовувати та повернути кредит в передбачені договором строки, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом (п.п.2.1, 2.2, 2.4 кредитного договору).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.99р. Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України перетворений у ВАТ «Державний ощадний банк України», тип якого відповідно до ЗУ «Про акціонерні товариства» змінено на публічне акціонерне товариство, що підтверджується змінами до статуту ВАТ «Державний ощадний банк України» (а.с. 28-31).

Згідно п. 2.3. кредитного договору максимальний ліміт кредитної лінії складає 300 000,00 грн.

Розмір процентів за користування кредитними коштами складає 25,0 % річних (п. 2.7.1 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.2. даного договору остаточний термін повернення не пізніше 25.06.2010р.

На виконання зобов'язань за кредитним договором позивач надав відповідачу кредит в розмірі 300 000,00грн., що підтверджується розпорядженням про видачу кредитних коштів від 26.06.2009р.(а.с. 13).

В зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором (підтверджується довідкою про обороти по кредитних рахунках відповідача №31-1-06/638/3296, а.с.46) позивач нарахував пеню за прострочення основного боргу і відсотків в розмірі 75 886,31грн.

19.09.2012р. позивач направив відповідачу лист-пропозицію (вих. №31-1-06/349/5970) звернутися до банку для узгодження графіку сплати пені, яка виникла за договором кредитної лінії в результаті несвоєчасного погашення кредиту та процентів за користування ним, отриманий відповідачем 21.09.2012р., про що свідчить підпис уповноваженої особи на листі (а.с.14)

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (ст..ст.1046-1053).

Відповідно до ст.1049 позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Ці статті кореспондуються із ст. 193 ГК України. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

Згідно п.7.1.1 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язувався сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У відповідності з п.9.1 кредитного договору сторони домовились про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України до 3-х років для всіх грошових зобов'язань відповідача (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування ним, комісійних винагород, штрафних санкцій, неустойки, пені та інших платежів), що передбачені умовами кредитного договору.

Статтею 230 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено, що до пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно п.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Позивачем розрахунок пені виконано у відповідності до законодавства, тобто у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Проте порушено вимогу законодавства про те, що нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені за прострочення сплати основного боргу та відсотків, нарахованих в межах 6 місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконане, а саме: пеня по основному боргу за період з 29.06.2010р. по 25.12.2010р. в розмірі 23 386,44грн. та пеня по відсотках за період з 29.06.2010р. по 26.10.2010р. в розмірі 22,82грн., що разом складає 23 409,26грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно віднести на нього пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.144, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 599, 628, 936, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Профіт" (Ратнівський район, смт. Ратне, вул. Серпнева, 16, код 30912142) в користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Волинського обласного управління АТ "Державний ощадний банк" (м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, 8, код 09303328)

23 409,26грн. пені, в т.ч. 23 386,44грн. - пеня по основному боргу, 22,82грн. - пеня по відсотках, а також 530,78грн . витрат по оплаті судового збору.

3 . В задоволені позовних вимог в частині стягнення 52 477,05грн. пені, в т.ч. 52 324,59грн. - пені по основному боргу, 152,46грн. - пені по відсотках, відмовити

Повний текст рішення складено

27.05.13

Суддя Л. О. Черняк