Постанова

від 02.03.2009 по справі ас10/693-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС10/693-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.09           Справа №АС10/693-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді           Малафеєвої  І. В.

розглянувши справу

За позовом:                    приватного підприємства «Леон і Компанія» Луганської області  

до відповідача:            Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення

Представники сторін:

від позивача          не з'явився

від відповідача    Рибкіна Ю.М.

Суть спору: позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення – рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 10.09.2008р. №№ 0002331520/0, 0002361520/0, 0002351520/0, 0002371520/0 про застосування штрафних санкцій за орендну сплату за землю.

В судове засідання представник позивача не з'явився, додаткових доказів чи обґрунтувань своєї позиції по справі не подав.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, свої  рішення вважає законними та обґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Невиїзною документальною перевіркою позивача податковим органом було встановлено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань по орендній платі за землю комунальної власності, згідно поданих декларацій, а саме по строку сплати 30.05.08р. (декларація № 317 від 30.01.08р.) сплачено 28.08.08р., погашено борг в сумі 4547,07 грн., тобто з затримкою на 90 днів, штрафна санкція в розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу склала - 909,41 грн.; по строку сплати 01.07.08р. (декларація № 317 від 30.01.08р.) сплачено 28.08.08р., погашено борг в сумі 5238,54 грн., тобто з затримкою на 68 днів, штрафна санкція в розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу склала - 1047,71 грн.; по строку сплати 30.07.08р. (декларація № 317 від 30.01.08р.) сплачено 28.08.08р., погашено борг в сумі 5238,54 грн., тобто з затримкою на 29 днів, штрафна санкція в розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу склала - 523,85. грн.; по строку сплати 30.07.08р. (декларація № 4554 від 06.06.08р.) сплачено 28.08.08р., погашено борг в сумі 2335,70 грн., тобто з затримкою на 29 днів, штрафна санкція в розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу склала - 233,57 грн., чим було порушено вимоги підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно зі статтею 17 вищевказаного Закону податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 26 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що за порушення цього Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України. Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 зазначеного Закону).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25 березня 2005 року №2505-ІУ пункт 8 частини першої статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251 -XII викладено у такій редакції «плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності)».

Згідно із цими змінами орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до переліку загальнодержавних податків.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом   5.1   статті   5   вищезазначеного   Закону   встановлено,   що   податкове   зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, і Закон України «Про плату за землю» і Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлюють однаковий 30-денний термін сплатити узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку зі сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, Конотопська міжрайонної державної податкової інспекції за порушення позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання зі сплати земельного податку, правомірно застосувала до позивача штрафні (фінансові) санкції на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Таким чином, посилання позивача на невірне застосування податковим органом діючого земельного та податкового законодавства є необґрунтованим, а його  вимоги визнаються судом неправомірними і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні адміністративного позову щодо визнання недійсними податкових повідомлень – рішень Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 10.09.2008р. №№ 0002331520/0, 0002361520/0, 0002351520/0, 0002371520/0 про застосування  до приватного підприємства «Леон і Компанія»  (Луганська область, м.Алчевськ, вул. Волгоградська,195, і.к. 33553954) штрафних санкцій за орендну сплату за землю – відмовити.

2.          Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

3.          Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

ГОЛОВУЮЧИЙ  СУДДЯ                                                                           І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписаний 06.03.2009  р.