Рішення

від 21.05.2013 по справі 913/770/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

21 травня 2013 року Справа № 913/770/13-г

Провадження №11пн/913/770/13-г

За позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Елсі", м. Луганськ

про стягнення вартості поліпшень орендованого майна у розмірі 40464,00 грн.

суддя Москаленко М.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 11.02.2004;

ОСОБА_2, довіреність № 746 від 01.04.2013;

від відповідача - Фесенко Д.Ю., дов. від 14.05.2013;

в с т а н о в и в:

Суть спору: відповідно до змісту позовної заяви позивачем заявлено вимогу про визнання права на частку у будівлі побутового комплексу «Тепловозостроітель», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною вартістю 157489 грн. 20 коп. або стягнути майнову шкоду у сумі 40464 грн. 0 коп.

В процесі судового розгляду справи письмовою заявою від 01.04.2013 (а.с. 97) позивач конкретизував позовні вимоги та виклав вимогу про стягнення з відповідача на свою користь витрат на поліпшення будівлі побутового комплексу «Тепловозостроітель», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 40464 грн. 00 коп. Таким чином, судом розглядаються кінцеві позовні вимоги, викладені у заяві позивача від 01.04.2013.

Письмовим відзивом від 14.05.2013 на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив з вказаних у відзиві підстав, зокрема, посилаючись на відсутність у позивача дозвільних документів на здійснення поліпшення нерухомого майна побутового корпусу «Тепловозостроітель».

У позовній заяві позивачем заявлене клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи з питань визначення ринкової вартості побутового комплексу «Тепловозостроітель», розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також вартості робіт з добудови позивачем двох кіосків до вказаної будівлі.

З урахуванням фактичних обставин справи, того, що позивачем у справі не доведено необхідність визначення вартості вказаних вище будівлі побутового корпусу та вартості робіт з добудови кіосків, вказане клопотання є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

Між Холдинговою компанією "Луганськтепловоз" як Орендодавцем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 як Орендарем було укладено договір оренди № 11/541 від 01.08.2002, за яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв на умовах операційної оренди у тимчасове платне користування приміщення площею 328,2 кв. м, інв. № 00183, початковою вартістю - 26250,00 грн., остаточною вартістю - 19529,50 грн., що знаходиться у власності компанії та закріплене за цехом благоустрою і території (побутовий комбінат "Тепловозостроітель"), згідно з актом приймання-передачі та планом.

Згідно пункту 2.5 вказаного договору Орендар вправі з дозволу Орендодавця та за умови узгодження з ним документації здійснити за рахунок власних засобів роботи з реконструкції, технічному переобладнанню, покращення орендованого майна. При цьому Орендар несе відповідальність за якість здійснених робіт та за всі пошкодження, пов'язані з цими роботами. Понесені Орендарем витрати на виконання вказаних робіт Орендодавець не компенсує.

Як встановлено в пункті 6.1 Договору, передача Орендарем орендованого майна чи його частини у суборенду не допускається без узгодження з Орендодавцем.

Листом від 27.05.2003 № 826/708 власник майна - ХК «Луганськтепловоз», надав згоду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 на здачу ним у суборенду частини площі в орендованому приміщенні , розташованому за адресою: АДРЕСА_2, ВК "Тепловозостроитель", за договором оренди № 11/541 від 01.08.2002 , фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, однак без згоди на будь-яке будівництво (а.с. 20). При цьому у вказаному листі власника орендованого майна окремо зазначено, що строк надання майна в суборенду не повинен перевищувати строку дії договору оренди № 11/541 від 01.08.2002.

31.03.2003 між позивачем як Суборендарем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 як Орендарем укладено договір суборенди № 12 від 31.03.2003 (далі за текстом - договір суборенди), згідно якого Орендар передав, а Суборендар прийняв на умовах операційної оренди частину літньої площадки площею 18 кв. м, що відноситься до побутового комплексу ДХК "Луганськтепловоз", для будівництва кіоску-магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_2, згідно ситуаційного плану.

Пунктом 2.5 Договору суборенди встановлено, що Суборендар вправі з дозволу Орендаря здійснювати роботи з будівництва, реконструкції, технічного переобладнання, покращення орендованого майна.

Акту приймання-передачі зданого в суборенду приміщення позивач під час розгляду справи суду не надав.

Пунктом 8.1 договору суборенди строк його дії встановлений до 31.05.2007.

01.04.2004 фізична особа - підприємець ОСОБА_4 та ХК «Луганськтепловоз» розірвали договір оренди № 11/541 від 01.08.2002 та за актом від тієї ж дати фізична особа - підприємець ОСОБА_4 повернув орендодавцеві орендоване майно.

Позивач, як він зазначає, збудував на орендованій площі кіоск-магазин. У підтвердження факту виконання будівельних робіт позивач надав відповідну будівельну документацію (зокрема, договір підряду від 10.01.2003 № 41/03, локальні кошториси, акти приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт). За доводами позивача вартість будівельних робіт склала 40646 грн. 00 коп.

Відповідно до рішення постійно діючого третейського суду при асоціації бюро технічної інвентаризації Луганської області "Інвентаризація" від 18.09.2006 у справі №56-15/09/2006 за ДХК „Луганськтепловоз» визнане право власності на зазначене вище орендоване майно разом з іншими спорудами.

За договором договору купівлі-продажу з аукціону побутового комплексу від 28.09.2006 №3754, укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Луганськтепловоз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елсі", останній набув право власності на будівлю побутового комплекту «Тепловозостроітель» з прибудовою та вхідними ганками і навісом, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на наявність у нього права на відшкодування витрат з будівництва прибудови (кіоску-магазину), позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача у справі витрат на будівництво прибудови у розмірі 40646 грн. 00 коп.

Відзивом на позовну заяву відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність згоди власника майна - ХК «Луганськтепловоз», щодо здійснення реконструкції орендованого майна.

Крім того, в процесі судового розгляду справи ПАТ «Луганськвугілля» (правонаступником ХК «Луганськтепловоз») суду надано лист від 16.05.2013 № 863-1294, яким суду повідомлено, що згода на будівництво кіоску-магазину позивачеві ДХК «Луганськтепловоз» не надавалася.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях представників учасників судового процесу, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі, з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено положеннями ч. 1 ст. 778 Цивільного кодексу України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця; якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 778 Цивільного кодексу України, якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Як встановлено судом під час судового розгляду справи, будівництво кіоску - магазину, який фактично є прибудовою до будівлі побутового корпусу «Тепловозостроітель», здійснено позивачем без згоди власника орендованого майна. Посилання позивача на наявність листа ХК «Луганськтепловоз» від 27.05.2003 № 326/708 про надання згоди на надання в суборенду частини площі в орендованому фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 майні, не містить згоди на здійснення суборендарем реконструкції орендованого майна.

Також не може бути прийнято до уваги посилання позивача на положення пункту 1.1 договору суборенди (а.с. 16) щодо мети надання майна в суборенду (будівництво кіоску-магазину), оскільки вказане положення договору не було узгоджене із власником майна - ДХК «Луганськтепловоз», а тому суперечить приписам ст. 778 Цивільного кодексу України.

Таким чином, оскільки будівництво на наданій в суборенду площі відбулось без згоди власника майна, то з огляду на наведені вище положення закону позивач не має права на на відшкодування їх вартості зроблених без згоди власника майна поліпшень наданого в суборенду майна.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі з покладення на позивача судових витрат у справі з у рахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати покласти на позивача.

В судовому засіданні 21.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повне рішення суду складене та підписане 27.05.2013.

Суддя М.О. Москаленко