Рішення

від 06.12.2006 по справі 327/17-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

327/17-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

06.12.06                                                                                           Справа №  327/17-06

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ Тріада”

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ажур”

про                стягнення 22 037,60 грн.

                                                                                                        Суддя  Суховий В.Г.

Представники:

позивача:        Кокольський С.І.;

відповідача:    не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “ВКФ Тріада” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ажур” про стягнення 22 037,60 грн. заборгованості., з яких 18 055 грн. –основний борг, 2655,39 грн. –пеня,  890,31 грн. - інфляційні та 436,90 грн. –3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору підряду на виготовлення поліграфічної продукції № 031005/42 від 03.10.2005р. та Додатку № 1 від 03.10.2006р., щодо оплати одержаної продукції.

В судовому засіданні 06.12.2006р. позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ажур” на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ Тріада” 20438 грн. заборгованості., з яких 18 055 грн. –основний борг, 1056,67 грн. –пеня,  890,31 грн. - інфляційні та 436,90 грн. –3% річних.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 06.11.2006 за адресою, яку відповідач зазначив в договорі підряду на виготовлення поліграфічної продукції № 031005/42 від 03.10.2005р.

Зазначену ухвалу суду відділ поштового зв'язку повернув до суду з відміткою на конверті про те, що: “із закінченням строку зберігання”.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02.06.2006, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо  відзив  на  позовну  заяву  і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд         в с т а н о в и в:

03.10.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВКФ Тріада” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ажур” було укладено Договір підряду № 031005/42 та Додаток № 1 від 03.10.2005р. відповідно до умов Договору та Додатку до нього (п. 1.1) позивач (Підрядчик) зобов'язується   виготовить та передати у власність замовнику поліграфічну продукцію, далі по тексту –продукція, згідно з специфікацією на виготовлення продукції (Доповнення до Договору), яка є невід'ємною частиною Договору та затверджена замовником оригінал-макетом, а замовник зобов'язаний прийняти і оплатить її згідно з умовами Договору. Найменування продукції: коробка; тираж 20000 шт.

Відповідно до п. 2.1, Договору та п. 2.1 Додатку до Договору ціна продукції складає 20 879,17 грн. в т.ч. НДС 20% - 4 175,83 грн. Загальна сума Договору 25 055 грн.

Відповідно до п.п 2.2, 2.2.1-2.2.5 платежі по Договору здійснюються замовником у вигляді 100% оплати в наступному порядку:

Перший платіж в розмірі 5 011 грн. здійснюється до 31.10.2005р.;

Другий  платіж в розмірі 5 011 грн. здійснюється до 30.11.2005р.;  

Третій платіж в розмірі 5 011 грн. здійснюється до 31.12.2005р.;

Четвертий платіж в розмірі 5 011 грн. здійснюється до 31.01.2006р.;

П'ятий  платіж в розмірі 5 011 грн. здійснюється до 28.02.2006р.;   

На підставі Договору підряду № 031005/42 від 03.10.2005р. та Додатку № 1 від 03.10.2005р. до зазначеного Договору позивач передав, а відповідач отримав за довіреністю серія ЯИЖ № 838509 продукцію (коробки) в кількості 20000 (двадцять тисяч) шт. на загальну суму 25055 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 0000001179 від 06.10.2005р., податковою накладною № 00001243 від 06.10.2005р., (копії в матеріалах справи).

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за передану позивачем продукцію розрахувався частково, а саме сплативши позивачу - 4 000 грн., що підтверджується випискою з банку № 159 від 20.02.2006р. та - 3 000 грн., що підтверджується випискою з банку № 33 від 07.03.2006р. (копії в матеріалах справи).

Таким чином, на момент пред'явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем за передану продукцію (коробки) згідно з Договором підряду № 031005/42 від 03.10.2005р. та Додатком № 1 від 03.10.2005р. до зазначеного Договору становить 18 055 грн. (25 055 грн. –7 000 грн.).

Позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог та просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ажур” на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ Тріада” 20438 грн. заборгованості., з яких 18 055 грн. – основний борг, 1056,67 грн. –пеня,  890,31 грн. - інфляційні та 436,90 грн. –3% річних.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, а саме на підставі Договору підряду № 031005/42 від 03.10.2005р. та Додатку № 1 від 03.10.2005р. до зазначеного Договору в строк обумовленим сторонами виготовив та передав відповідачу продукцію (коробки). Також у відповідності до Договору позивачем було виставлено Рахунок-фактуру № 00000011479 від 03.10.2005р. Отже, відповідач прийняв продукцію, що підтверджується матеріалами справи, проте свої зобов'язання за Договором підряду № 031005/42 від 03.10.2005р. та Додатком № 1 від 03.10.2005р. до зазначеного Договору щодо оплати одержаної продукції не належним чином виконав, а лише частково розрахувався за передану продукцію в сумі 3000 грн. та в сумі 4000 грн., що підтверджується виписками з банку (копії в матеріалах справи).

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 853 ЦК України Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно з ст. 854 ЦК України та умовами Договору замовник зобов'язаний оплатити продукцію в строки обумовлені Договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  заборгованості за передану продукцію (коробки) за Договором підряду № 031005/42 від 03.10.2005р. та Додатку № 1 від 03.10.2005р. до зазначеного Договору в сумі 18 055 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст.231 ГК України).

Відповідно до п. 5.2 Договору при порушені строків оплати, відповідно до п.п 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5 Договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочки.  

З урахуванням наведеного, господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення пені згідно поданого розрахунку у розмірі 1056,67 грн.

Крім того, відповідно з частиною другою ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 890,31 грн. –інфляційних за період з листопада 2005р. по серпень 2006р. та 3% річних за період з 01.11.2005р. по 30.09.2006р. у розмірі 436,90 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ажур” (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 5, код 32294947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКФ Тріада” (м. Київ, вул. Артема, 25, код 30928372) 18 055 грн. - основного боргу, 1 056,67 грн. –пені,  890,31 грн. –інфляційних, 436,90 грн. - 3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 204,38 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Видати наказ.

Суддя                                                                                          Суховий В. Г.