Рішення

від 03.02.2009 по справі 10729-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10729-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

03.02.2009Справа №2-15/10729-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мрія» (98609, АР Крим, м. Ялта, пров. Халтуріна, 25, кв. 4, ідентифікаційний код 20687157)

До відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство  водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (98612, АР Крим, м. Ялта, вул.. Кривошти, 27, ідентифікаційний код 03348005)

Про спонукання до виконання певних дій

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача –  не з'явився  

Від відповідача – не з'явився

         Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мрія» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом  до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство  водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» про зобов'язання відповідача поновити водопостачання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мрія» шляхом підключення належних товариству магазинів по вул.. Кривошти та по вул.. Халтуріна до міського водопроводу.

Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що позивачем без достатніх правових підстав було припинено постачання води на об'єкти відповідача без дотримання попереднього повідомлення, що стало причиною для звернення позивача з позовом до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що термін договору № 412 від 20.11.2001 р. сплив, вимоги відповідача щодо переукладення договору та надання для цього відповідних документів було позивачем проігноровано.

У судовому засіданні 22.01.2009 р. представником позивача була надана заява про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати пункт 1 договору № 412 від 20.11.2001 р., згідно якого Водоканал зобов'язується забезпечити Абонента питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну предмету позову,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У судовому засіданні оголошувалася перерва для підготовки проекту рішення в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши  пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2001 року між підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (Водоканал), правонаступником якого є Кримське республіканського підприємства «Виробниче підприємство  водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мрія» (Абонент) був укладений договір № 412 на відпустку води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію. (а.с. 8)

Згідно пункту 1 цього договору Водоканал зобов'язується забезпечити Абонента  питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу за наявності води в джерелах в об'ємі встановленого ліміту і надати послуги з водовідведення, а абонент зобов'язується сплатити їх.

Для обліку споживання води абонентом обладнаний за технічними умовами міськводоканалу водомірний вузол, встановлений водомір.

Пунктом 19 Договору встановлений строк дії договору  та становить з моменту підписання до листопада 2004 року, та вважається продовженим на той же термін, якщо за місяць до закінчення терміну не послідує заяви від однієї із сторін про відмову від цього договору.

12 жовтня 2007 р. сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 412 від 20.11.2001 р. про зміну найменування «Водоканалу», викладене в редакції : Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство  водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму».   У решті частини договір залишився без зміни. (а.с. 9)

Таким чином, за відсутності заяви жодної із сторін про відмову від договору, можна зробити висновок, що у відповідності з пунктом 19 договір був продовжений сторонами до листопада 2007 року.

10 липня 2007 року на адресу позивача надійшов лист ВПВКГ ПБК з повідомленням про те, що 30 листопада 2007 року закінчується термін дії договору на надання послуг водопостачання і водовідведення.

Надаючи правову оцінку вказаному листу, слід зазначити наступне.

По-перше, вказане попередження відповідача не може бути розцінене судом як відмова від договору як того вимагають умови договору, оскільки воно не містить в собі відповідних посилань.

Крім того, вказане попередження не відповідає пункту 19 Договору стосовно строків вчинення відповідних дій щодо відмови від договору.

Так, пунктом 19 обумовлений чіткий строк подання відповідної заяви про відмову від договору : «…якщо за місяць до закінчення терміну договору не послідує заяви…», що не суперечить положенням чинного законодавства України.

Отже, відповідна заява, що подана з порушенням імперативно встановленого строку, має розглядатися як попереднє повідомлення про намір та не має юридичної сили, а тому повинна бути підтверджена ще однією заявою, поданою за місяць до закінчення терміну договору. Більш того, така заява має містити в собі саме відмову від договору. .

У той же час, в матеріалах справи відсутня заява Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство  водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму», яка була подана ним у встановлений договором строк та яка б містила в собі саме відмову від договору.

Разом із тим, суд зазначає наступне.

Так, пунктом 7 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Пунктом 8 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Вказана норма є бланкетною та відсилає до статті 640 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до пункту 2 статті 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Так, матеріали справи свідчать, що позивачем надавалися послуги з водопостачання та відведення стоків у комунальну каналізацію ТОВ «Фірма «Мрія» вже після 30 листопада 2007 , а останній у свою чергу оплачував їх.

З матеріалів справи вбачається, що 4 грудня 2007 року відповідач надіслав позивачеві лист №10026/10 про необхідність термінового отримання дозволу на скидання стічних вод і переукладення договору, при цьому було вказано, що не менше ніж через 5 діб водопостачання об'єкту буде припинено, а каналізаційна система відключена від міської мережі.

7 травня 2008 року шляхом демонтажу водоміра KB - 1,5 №495835 пок 00175 м.куб. пломба №4 ПЩТ-9ШЖ проведене відключення магазина по вул. Кривошти у м. Ялта від міського водопроводу внаслідок відсутності договору (договір не продовжений). (а.с. 12)

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

Так, порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначають взаємовідносини між об'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарства або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприємств (надалі - Водоканал) та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України на момент існування спірних правовідносин врегульовані Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 р. N 65.

          Так, керуючись пунктом 12.15 вказаних Правил представниками відповідача було здійснено обстеження стану внутрішньої водопровідної мережі позивача, в результаті чого складений акт від 07.05.2008 р. (а.с. 12)

          Відповідно до частини 2 пункту 12.15 Правил у разі виявлення представником Водоканалу порушень вимог цих Правил актом встановлюються терміни їх усунення. Акт оформлюється за підписами представника Водоканалу та представника організації, що обстежується, або громадянина, який володіє будинком на праві приватної власності. Якщо останні відмовляються підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також підставою для розрахунків за водокористування згідно з пунктом 9.6 цих Правил.

          Проте, акт від 07.05.2008 р.  не містить в собі посилання, що він був складений у присутності Абонента, не містить підпису абонента або запису про відмову від підпису, не має в собі зазначення точного терміну усунення виявленого порушення тощо.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів у справі - це будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Отже, вказаний акт від 07.05.2008 р. не відповідає вимогам, встановленим Правилами, чинними на момент його складання, а отже не може бути належним та допустимим доказом у справі.

Листом від 19.05.08 р. ТОВ фірма «Мрія» було повідомлене про припинення водопостачання магазина по вул. Кривошти у зв'язку із закінчення терміну дії договору на надання послуг водопостачання і водовідведення №412 . У листі було вказано, що заяви про продовження терміну дії договору або про переукладення договору не поступало а також за позивачем нібито числиться заборгованість в сумі 55,24 грн. (а.с. 21)

Проте як вже було зазначено судом раніше, матеріли справи свідчать, що позивач продовжує числитися абонентом ВПВКГ ПБК, за ним залишається реєстраційний № 412, всі листи, рахунки на оплату, акти та інші документи, наявні в матеріалах справи, мають посилання на номер абонента.

13.06.2008 р. відповідачем був складений акт №412 про те, що 12 червня 2008 у водоканал був принесений водомір Kb-1,5 з об'єкту по вул. Халтурина у м. Ялта, що належить ТОВ «Мрія». У цьому ж акті позивачеві запропоновано, як абонентові водоканалу, оплачувати воду, спожиту в червні 2008 року в порядку, передбаченому пунктом 9.6. Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, тобто по перетину труби. (а.с. 13)

Проте, вказаний акт також складений з порушенням вимог, встановлених Правилами, зокрема: підпис представника абонента або запис про відмову від підпису на акті відсутній,  запис про те, що представник абонента при демонтажі був присутній також відсутній, немає доказів того, що при обстеженні водоміра взагалі був присутній представник абонента, і він був повідомлений про день обстеження приладу обліку. Також, в акті не зазначено термінів усунення виявлених правопорушень.

Згідно пункту 9.6. Правил при виявленні витоку води в мережах абонента у зв'язку з їх пошкодженням або нераціональним використанням, коли водомір відсутній або не працює з вини абонента, Водоканал проводить розрахунок витрати води по перетину труби. При цьому, згідно даному пункту, наявність витоку води повинна оформлятися відповідним актом.

Отже, вказаний акт також не відповідає вимогам, встановленим Правилами, чинними на момент його складання, а отже не може бути належним та допустимим доказом у справі.

10.07.08р. претензією №2104/10 відповідач повідомив, що відповідно до укладеного договору № 412 від 20.11.01 надані послуги водопостачання і водовідведення. Оплата послуг за червень 2008 року не проведена, заборгованість склала 6056,77 грн.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що акт від 13.06.2008 р. не може бути підставою для здійснення розрахунків на підставі пункту 9.6 Правил з причин, викладених судом вище, оскільки останнє суперечило б пункту 12.15 Правил, згідно якого лише оформлений відповідним чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також підставою для розрахунків за водокористування згідно з пунктом 9.6 цих Правил.

Також з матеріалів справи вбачається, що листом від 19.08.08 р. №1336 відповідач повідомив позивача а також надіслав йому акт від 14 серпня 2008 року про відключення об'єкту, належного ТОВ «Мрія» від міського водопроводу у зв'язку з наявністю заборгованості в сумі 5985,65 грн. і не переукладенням договору. (а.с. 14-15)

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статі 193 Господарські кодекси України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 19 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» послуги з постачання питної води надаються на підставі договору, істотні умови якого викладені в статті 20 Закону. При цьому підприємства водопостачальники зобов'язані забезпечити виробництво і постачання води споживачам відповідно до умов договору.

Відповідно статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється  виконанням,  проведеним  належним чином,  заліком  зустрічної однорідної вимоги, зважаючи на неможливість виконання і по інших підставах, зокрема, згідно Цивільного кодексу України.

Згідно статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному об'ємі по підставах встановленим договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання можлива лише у разі порушення зобов'язання за договором іншою стороною у випадку, якщо подібна відмова передбачена договором або законом.

Згідно статті  23 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» підприємства водопостачання можуть тимчасово забороняти (зупиняти) подачу води споживачеві за систематичну неоплату послуг з питного водопостачання і водовідведення за умови виконання своїх зобов'язань за договором про надання цих послуг.

Згідно з пунктом 13.3. Правил № 65 Водоканал має право, завчасно попередивши абонента,  припинити йому подачу води у разі: а) незадовільного технічного стану водопровідних та каналізаційних мереж, пристроїв і споруд, які перебувають на балансі абонента, невиконання абонентом вимог Водоканалу щодо усунення порушень технічної експлуатації, виявлених Водоканалом;  б) проведення Водоканалом ремонтних робіт з обслуговування водопровідних і каналізаційних мереж та пристроїв, до яких приєднаний абонент, а також виконання робіт з приєднання нових абонентів; в) відмови абонента у приєднанні до водопровідних і каналізаційних мереж та пристроїв, які перебувають на балансі субабонентів, що мають дозвіл Водоканалу на приєднання; г) невиконання абонентом умов договору; д) несвоєчасного внесення плати за воду, при цьому подача води припиняється по закінченні двох тижнів від моменту подачі рахунку або платіжного документа; є) недопуску абонентом представника Водоканалу до водолічильника й водопровідних пристроїв, споруджень локального очищення виробничих стічних вод, а також неподачі відомостей, потрібних для розрахунку води, що витрачається (кількість мешканців, орендарів, наявність свійських тварин, худоби тощо). При цьому подача води припиняється по закінченні тижневого строку після попередження Водоканалу;  ж) самовільного приєднання до комунальної водопровідної мережі або мережі водовідведення;  з) заяви абонента про припинення користування водопроводом, якщо воно не вплине на водопостачання інших абонентів (субабонентів); і) недопускання абонентом представника Водоканалу для регулювання подавання води та накладання пломб у тих випадках, коли абонентом перевитрачений встановлений йому ліміт відпуску води, а також накладання пломб на запірно-регулюючу арматуру внутрішньої мережі абонента; к) недотримання абонентами визначеного режиму водоспоживання і водовідведення та невиконання у визначений Водоканалом строк заходів щодо зниження витрат води; л) невиконання вимог щодо забезпечення якісного обліку води, що споживається; м) самовільного вмикання резервних вводів, опломбованих Водоканалом, без попередження Водоканалу, за винятком потреби гасіння пожежі; н) відмови водоспоживача укласти договір з Водоканалом на надання послуг у водопостачанні та водовідведенні, прийняти рахунок чи платіжний документ за витрачену воду та каналізацію, неусунення причин, що перешкоджають зніманню показників водолічильника в строк, встановлений Водоканалом.

До того ж у випадках, зазначених у пунктах в, ж, і, к, л, подача води припиняється не менш як за дві доби після попередження Водоканалом, а у випадках, зазначених в інших пунктах, - за 5 діб.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, жодне з приведених підстав не може бути застосоване до відносин водокористування між відповідачем та  ТОВ «фірма «Мрія», і не може бути обґрунтуванням правомірності припинення подачі води на об'єкти абонента.

Відповідач в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не представив належних та допустимих доказів існування підстав, зазначених у вказаних підпунктах пункту 13.3, зокрема : не доведено факту невиконання договору; існування заборгованості позивача за надані послуги (Судом встановлено, що сума у розмірі 5985,65 грн. є нарахуванням по Акту відповідно до пункту 9.6 Правил, проте, як встановлено судом вище, вказаний розрахунок не може бути застосований відповідачем, оскільки відсутні обґрунтовані підстави здійснення такого розрахунку через невідповідність Актів вимогам Правил № 65.)

Не можна вважати позивача самовільним користувачем відповідно до підпункту ж) пункту 13.3 Правил. Згідно частини 2 пункту 12.2. Правил  без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів водокористування вони вважаються самовільними. Проте матеріали справи свідчать, що позивач перебуває на абонентському обліку у Водоканалі під №412, з цим обліковим кодом абонентові прямували рахунки на оплату послуг водокористування і водовідведення.

Заяви про припинення користування водопроводом  ТОВ фірма «Мрія» в адресу Водоканалу не направляло, а відповідачем не представлено суду зворотного.

Крім відсутності правових підстав для припинення подачі води необхідне ще й дотримання послідовності, тобто попереднього повідомлення абонента про відключення не менше ніж за 2, а в окремих випадках - за 5 діб, чого відповідачем дотримано не було.

Таким чином, відсутність водопостачання на об'єктах ТОВ «Фірма «Мрія» є порушенням пункту 1 договору № 412, згідно якого Водоканал зобов'язується забезпечити абонента питною водою.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

За такими обставинами, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мрія» про зобов'язання Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство  водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» виконати пункт 1 договору № 412 від 20.11.2001 р., згідно якого Водоканал зобов'язується забезпечити Абонента питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, а отже підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49,  82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство  водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (98612, АР Крим, м. Ялта, вул.. Кривошти, 27, ідентифікаційний код 03348005) виконати пункт 1 договору № 412 від 20.11.2001 р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мрія», згідно якого Водоканал зобов'язується забезпечити Абонента питною водою до місця приєднання останнього до міського водопроводу.

3.          Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство  водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (98612, АР Крим, м. Ялта, вул.. Кривошти, 27, ідентифікаційний код 03348005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мрія» (98609, АР Крим, м. Ялта, пров. Халтуріна, 25, кв. 4, ідентифікаційний код 20687157) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати після набрання судовим рішенням  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.