Рішення

від 27.05.2013 по справі 925/317/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року Справа № 925/317/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився;

від першого відповідача: не з'явився;

від другого відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Альянс -Україна" до державного навчального закладу "Черкаський професійний автодорожній ліцей" та до ПАТ "ХДІ страхування" про стягнення 35 225,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з першого відповідача 35 225,60 грн. страхового відшкодування, сплаченого позивачем, як страхувальником, власнику застрахованого ним автомобіля внаслідок ДТП.

В ході розгляду справи позивач подав клопотання (а.с. 53) про залучення другим відповідачем ПАТ "ХДІ страхування", який застрахував відповідальність водія автомобіля першого відповідача, який спричинив ДТП і подав заяву про уточнення позовних вимог ( а.с. 50), якою просить суд стягнути в порядку регресу борг за позовними вимогами з відповідача 1 (ДНЗ "Черкаській професійний автодорожній ліцей") в розмірі 10 235,60 грн.(не покрита страховкою сума) та з відповідача 2 (ПАТ "ХДІ страхування") - 24 990,00 грн. (в межах ліміту розміру його страхового відшкодування).

Ухвалами від 18.03.2013 року та від 11.04.2013 року суд прийняв до розгляду уточнені вимоги позивача та залучив до участі у справі в якості другого відповідача ПАТ "ХДІ страхування", що не змінює підсудність спору на підставі ст. 17 ГПК України.

Представник першого відповідача (ДНЗ "Черкаській професійний автодорожній ліцей") позовні вимоги в сумі 10 235,60 грн. визнав, а представник другого відповідача проти позову заперечив з мотивів, що позов подано передчасно, а також вважає, що між позивачем та особою, відповідальність якої він застрахував, не виникли страхові відносини, оскільки платіж за страховим полісом було сплачено з пропущеним терміном для його внесення.

В останнє судове засідання жоден із представників сторін не з'явився, причини неявки не відомі, доказів врегулювання спору чи відмови від позову суду не подано.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення учасників процесу, які були надані ними в ході розгляду справи, судом було встановлено наступне:

03.08.2009 року між позивачем та ТОВ "Ласка Лізинг" (м. Київ, вул. Димитрова, 5 корп. 2; Зрошувальна, 15) було укладено угоду страхування наземного транспорту (КАСКО), що підтверджується страховим свідоцтвом № 206-0006042-37 (а.с. 9). Позивачем було застраховано автомобіль Mercedes-Benz 2532L Actros 2006 року випуску, номер кузова WDB9302041L133707, держ. № АА 3732 ВО (а.с. 10).

За умовами страхового свідоцтва, страхове відшкодування належить вигодонабувачу ВАТ "Миронівський хлібопродукт".

За доводами позивача, 15.02.2010 року до нього надійшло повідомлення про настання 05.02.2010 року страхового випадку із застрахованим автомобілем у м. Черкаси по вул. Канівська-Карбишева -- водій автомобіля Mercedes-Benz 2532L Actros не зумів уникнути зіткнення із автомобілем ВАЗ 2106, який виїхав на головну дорогу, не пропустивши водія автомобіля Mercedes.

Водієм автомобіля ВАЗ 2106 був Мельник О.В., якого постановою Соснівського р-ного суду м. Черкаси від 15.02.2010 року визнано винним у порушенні правил дорожнього руху (порушення правил проїзду перехресть) (а.с. 16,17).

Довідкою № 8567429 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 16) встановлювалося, що автомобіль ВАЗ 2106 не був застрахований.

За доводами позивача, на виконання своїх зобов'язань як страхувальника, ним на користь ВАТ "Миронівський хлібопродукт" було сплачено 35 735,60 грн. страхового відшкодування (а.с. 38), виходячи з такого розрахунку:

40 110,60 грн. вартості відновлювальних робіт - 4 375,00 грн. франшизи.

Позивач доводить, що він має право на стягнення цих коштів в порядку регресу із винної особи, що і стало підставою для пред'явлення позову.

Позивач також вказує, що частину суми, на яку позивач має право в порядку регресу, було відшкодовано водієм автомобіля ВАЗ 2106 Мельником О.В. 13.04.2012 року в сумі 510,00 грн. В зв'язку із цим, невідшкодована сума боргу позивачу складає лише 35 225,60 грн., які ТОВ "Альянс-Україна" просить стягнути примусово.

Як вбачається із обставин спору, відносини між сторонами виникли зі страхування відповідальності власників транспортних засобів.

У відповідності до ст. 979-981 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і в т.ч. пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності). Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

У відповідності до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні положення містяться і в нормах ЗУ "Про страхування".

Помилка у застосуванні терміну "регрес" у позові не може тягнути за собою відмову у позові.

Позивач у відносинах із відповідачами по справі знаходиться у відносинах суборгації, виходячи з наступного:

За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. При регресі одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. Ці інститути мають різний режим правового регулювання. Так, регрес регулюється загальними нормами цивільного права, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК встановлений особливий правовий режим. Регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку.

Матеріалами справи підтверджується наступне:

Між позивачем та ТОВ "Ласка Лізинг" було укладено договір страхування шляхом оформлення страхового свідоцтва (а.с. 9) з визначеним періодом страхування з 04.08.2009 року по 03.08.2010 року. При цьому перший страховий платіж в сумі 1 698,96 грн. (20387,50:12) вноситься страхувальником до 12.09.2009 року.

Страхування поширюється на настання страхових випадків, в т.ч. і дорожньо-транспортних подій на території України, країн СНД та Європи.

Страхова подія (ДТП) сталася 05.02.2010 року ( а.с. 14).

Суд відхиляє заперечення другого відповідача по справі про те, що угода страхування між позивачем та ТОВ "Ласка Лізинг" не набрала законної сили, бо страхувальник не сплатив перший платіж до 12.09.2009 року. При цьому суд виходить з такого:

У відповідності до ст. 983 ЦК України, договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 року про судову практику розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, судам роз'яснено, що стосовно моменту набрання чинності договором страхування, тобто здійснення першого платежу, слід враховувати, що коли він здійснюється готівкою, то цей факт має підтверджуватися видачею встановленого законодавством розрахункового документа - квитанції, касового чека тощо. При сплаті першого платежу у безготівковій формі договір набирає чинності з дати надходження коштів на рахунок страховика, якщо сторони не домовилися про інше в договорі.

Як вбачається із зібраних у справі доказів, перший страховий платіж страхувальник ТОВ "Ласка Лізинг" сплатило лише 14.09.2009 року в сумі 1698,96 грн. (довідка Райффайзен Банк Аваль від 17.05.2013 року № 81-6-2-00/716-БТ).

З даної обставини вбачається, що договір страхування між сторонами набув чинності з 14.09.2009 року і був чинним станом на час настання страхової події 05.02.2010 року.

За доводами позивача, у страхових відносинах він також керується генеральним договором добровільного страхування транспортних засобів № 206-0006042 від 06.06.2006 року (а.с. 86), який був укладений між попередником позивача ТДВ "РОСНО Україна" (ідентифікаційний код 32253696, витяг зі статуту про правонаступництво а.с. 40 оборот) та ТОВ "Ласка-Лізинг". Пунктом 16.1.3. даного договору передбачено, що договір страхування між сторонами вважається достроково припиненим, якщо страхова премія або її частина не були сплачені за письмовою вимогою страховика протягом 10 робочих днів із дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику.

Сторонами не надано суду доказів про те, що угода страхування між позивачем та ТОВ "Ласка-Лізинг" була визнана недійсною чи припинила свою дію до часу настання страхового випадку.

У відповідності до ст. 25 ЗУ "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Розділом 12 договору від 06.06.2006 року визначено перелік документів, які страхувальник повинен подати позивачу для отримання страхового відшкодування.

У відповідності до ст. 988 ЦК України, страховик, зокрема, зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові;

3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виплатив страхове відшкодування за пошкоджений автомобіль ТОВ "Ласка-Лізинг" (а.с. 38) в сумі 35 735,60 грн. при загальній страховій сумі 875 000,00 грн., яку покриває страховик згідно страхового свідоцтва ( а.с.9) на випадок настання страхового випадку.

Суму страхового відшкодування позивачем було визначено на підставі звіту № 2874 про оцінку КТЗ від 17.02.2010 року (а.с. 18) ТОВ "ЕАК Довіра", який визначив вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ у розмірі 37 985,10 грн.

Вартість відновлювального ремонту склала 40 110,60 грн. за рахунками ВАТ АТП "Атлант" (а.с. 32-35).

За мінусом фрашнизи у розмірі 4 375,00 грн. позивач виплатив своєму страхувальнику 35 735,60 грн. на відшкодування завданих збитків.

Доказів про недостовірність документів про встановлення вартості матеріального збитку, завданого ТОВ "Ласка-Лізинг" та вартості відновлювального ремонту авто відповідачами у справу не подано. Відповідачі не надали суду доказів про те, що позивач виплатив кошти страхувальнику із порушенням умов договору страхування, а тому не вправі вимагати від заподіювача шкоди та його страховика суму, яку він виплатив страхувальнику з порушенням умов договору страхування. Відповідачі не доводили, що розрахунок страхового відшкодування позивачем здійснювався за іншими правилами, ніж зазначено в договорі страхування та не доводили розрахунками, яку суму за позовними вимогами слід виключити із суми, виплаченої страховиком страхувальнику, як не передбаченої договором та неправомірно стягуваної.

Як встановив позивач після виплати страхового відшкодування, автомобіль ВАЗ 2106, що належить першому відповідачу по справі ДНЗ "Черкаський професійний автодорожній ліцей", був застрахований у другого відповідача по справі ВАТ "ХДІ страхування", що засвідчується полісом ВС/8270538 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 109).

З даного полісу вбачається, що він є чинним на період з 03.09.2009 року по 02.09.2010 року включно, тобто, при настанні страхової події 05.02.2010 року автомобіль першого відповідач був застрахований.

За умовами страхового полісу ВАТ "ХДІ страхування" застрахував відповідальність ліцею за шкоду, заподіяну майну з лімітом суми 25 500,00 грн.

Другий відповідач по справі не надав переконливих доказів про те, що поліс ВС/8270538 як угода страхування, не набрав чинності, оскільки страхову премію (страховий платіж) страхувальник сплатив через касу, а не через поточний рахунок, як вказано у полісі.

Суд вважає, що оскільки поліс ДНЗ "Черкаський професійний автодорожній ліцей" (а.с. 109) не має умови про відтермінування часу сплати страхової премії після початку строку дії полісу, то всі необхідні платежі перший відповідач сплатив своєму страховику вчасно та у повному розмірі, інакше поліс страхування йому б не видали на руки. Дані обставини доводять, що угода страхування між відповідачами по справі була укладена належним чином.

У відповідності до п. 1.8. ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховий поліс - це єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Позивач має право на стягнення виплачених коштів з винної особи та її страховика, оскільки він із своїм страхувальником уклав угоду у виді добровільного страхування, відносини сторін врегульовуються нормами ЗУ "Про страхування" і виплата страхових сум не є для позивача його обов'язком згідно закону (наприклад, як для страхових фондів та на підставі умов ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

У відповідності до ст. 27 ЗУ "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до ст. 3, 6 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким керуються у своїх правовідносинах страхування відповідачі по справі, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом страхового полісу другого відповідача по справі (а.с. 109) ліміт відповідальності ВАТ "ХДІ страхування" за завдану застрахованою особою шкоду встановлюється у розмірі 25 000,00 грн.

У відповідності до п. 12.1. ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту, про що також вказано у полісі (а.с. 109).

Таким чином, максимальна сума відшкодування шкоди, якою відповідає другий відповідача по справі складає 24 990,00 грн. (25000,00 - 510,00).

У відповідності ідо ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивач просить задовольнити позовні вимоги до обох відповідачів по справі на підставі ст. 993 ЦК України, у відповідності до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація).

Сторони по справі не заперечували і не доводили суду, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася між двом застрахованими автомобілями, не є страховим випадком і на неї не поширюються поліси страхування.

Суд відхиляє заперечення другого відповідача по справі ПАТ "ХДІ страхування" щодо того, що позивач не витримав 90-денний термін на розгляд своєї заяви про здійснення страхового відшкодування в порядку ст. 36 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки при стягненні коштів в порядку відшкодування згідно ст. 993 ЦК України дотримання такого порядку не є обов'язковим (про це не вказано у даній нормі).

Ст. 35,36 вказаного закону за своїм змістом врегульовують відносини зі страховиком осіб, які мають право на пряме відшкодування завданої їм шкоди, а не на стягнення здійсненого ними відшкодування сплаченої страхової суми.

У відповідності до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно роз'яснення у листі Верховного Суду України від 19.07.2011 року про судову практику розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування -- у порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику. Тому, якщо страхове відшкодування лише частково погашає спричинені потерпілому збитки, то до заподіювача шкоди є можливість пред'явлення двох вимог: перша - вимога страховика в розмірі виплаченого потерпілому страхового відшкодування, друга вимога - потерпілого в розмірі тієї частини завданої шкоди, яка не була покрита страховим відшкодуванням. Заподіювач шкоди може висувати проти страховика лише ті вимоги (заперечення), які він має до потерпілої особи.

Отже, на підставі викладеного, позивач має право заявити позов про стягнення сплаченої ним суми страхового відшкодування за пошкодження застрахованого ним автомобіля ТОВ "Ласка-Лізинг", при цьому другий відповідач ПАТ "ХДІ страхування" відшкодовує лише 24 990,00 грн., що складає ліміт його страхового відшкодування за мінусом франшизи, а перший відповідач відшкодовує решту суми завданої шкоди 10 235,60 грн. (не покритої страховкою), виходячи з такого розрахунку:

35 735,60 сплачених позивачем коштів - 510,00 відшкодованих коштів Мельником - 24 990,00 стягуваних коштів із другого відповідача.

На підставі викладеного, позов підлягає до повного задоволення і з першого відповідача на користь позивача слід стягнути 10 235,60 грн., а з другого відповідача - 24 990,00 грн. на відшкодування сплачених позивачем коштів потерпілому за пошкодження застрахованого автомобіля.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати позивача слід покласти на відповідачів пропорційно розміру стягнення з них -- з першого відповідача ДНЗ "Черкаський професійний автодорожній ліцей" слід стягнути 498,95 грн., а з другого відповідача 1221,55 грн. на відшкодування судового збору.

Однак, оскільки заявою від 26.04,2013 року ( а.с. 111) позивач відмовився від стягнення з другого відповідача пропорційного розміру судових витрат, то кошти на відшкодування позивачу судового збору до стягнення з другого відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 49. 82,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь Товариства із додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (ідентифікаційний код 32253696 м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10)

- 10 235,60 грн. на відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування та 498,95 грн. на відшкодування судового збору з Державного навчального закладу "Черкаський професійний автодорожній ліцей (ідентифікаційний код 05537839, м. Черкаси, вул. Онопрієнка, 4);

- 24 990,00 грн. на відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування з Публічного акціонерного товариства "ХДІ страхування" (ідентифікаційний код 22868348, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102);

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських