Рішення

від 22.05.2013 по справі 910/7314/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7314/13 22.05.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан -Україна»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НОРМЕЛ -

УКРАЇНА»

Про стягнення 47 475,96 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Мовчан А.О. - по дов. №б/н від 13.12.2012р.

Від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан -Україна» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НОРМЕЛ - Україна» 47 475,96 грн. заборгованості по договору №236/12-Л від 14.06.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2013р. порушено провадження у справі №910/7314/13, розгляд справи призначено на 22.05.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2013р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повноважних представників не направив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвалу суду про порушення провадження у справ представник відповідача отримав 22.04.2013р.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 20.05.2013р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

14 червня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нормел-Україна" (надалі відповідач) було укладено договір про надання послуг з відповідального зберігання та обробки товарів на складі № 236/12-Л, за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язався надавати логістичні послуги, пов'язані з обслуговуванням вантажів замовника, а замовник (відповідач) зобов'язався приймати і оплачувати надані виконавцем послуги (п.1.1. договору).

Відповідно до розшифровок термінів, що застосовуються в цьому договорі послуги -комплекс послуг, пов'язаний зі зберіганням, складським обслуговуванням, проведенням інвентаризації. Включає, але не обмежується наступними видами робіт/послуг: прийом вантажу, складування, зберігання, накопичення, сортування. Подрібнення, пакування, пакетування, навантаження/розвантаження.

Згідно п. 1.2. договору факт належного надання позивачем послуг за договором підтверджується підписами відповідача в актах приймання-передачі товару, видатковій накладній та відповідними актами наданих послуг згідно договору.

Акт вважається погодженим сторонами, якщо у відповідача відсутні будь-які письмові зауваження протягом 5 днів з моменту його отримання (п.5.3. договору).

Пунктом 2.1. передбачено, що порядок надання позивачем послуг визначається згідно з погодженим сторонами Регламентом надання послуг з відповідального зберігання та обробки товарів на складі (додаток №1 до договору).

Сторони домовились, що кожна операція оформлюється відповідними документами встановленого зразку згідно додатку № 1 до договору, що фіксують та підтверджують її виконання. Жодна зі сторін не має права ухилятися від складання чи підписання зазначених документів (п. 2.3 договору).

Згідно п. 5.1 договору послуги надаються за цінами, вказаними в додатку № 2 до договору.

У відповідності з п. 5.2, 5.3 оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі наданого рахунку, що виставляється не рідше 1 разу на місяць. Відповідач має сплатити протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку позивачем, якщо у нього відсутні будь-які письмові зауваження до акту надання послуг, що надається йому разом з податковою накладною та рахунком на сплату.

Позивачем на виконання умов договору були надані відповідачу послуги вартістю 47 475,96 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актами наданих послуг № 95001917 від 31.10.2012р. на суму 9 489,84 грн., № 95001948 від 30.11.2012 р., на суму 9 573, 96 грн., № 95002006 від 29.12.2012 р. на суму 9 365,76 грн., № 95002065 від 31.01.2013 р. на суму 9 523,20 грн., № 95002088 від 28.02.2013р. на суму 9 523,20 на загальну суму 47 475,96 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг та мав перед позивачем заборгованість у сумі 47 475,96 грн. основного боргу.

Статтею 4-2 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк, Відповідач розрахунки з Позивачем в повному обсязі не провів.

Станом на день розгляду справи Відповідач за послуги із складської логістики в повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість Відповідача перед Позивачем не погашена та становить 47 475, 96 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 47 475,96 грн. заборгованості за надані послуги із зберігання за Договором правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "НОРМЕЛ - УКРАЇНА" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; код 32710997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 5; код 30384724) 47 475 грн. 96 коп. основного боргу, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.05.2013р.

Суддя Т. Ю. Трофименко