Рішення

від 22.05.2013 по справі 910/7284/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7284/13 22.05.13 За позовом Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «» Аудиторська фірма «Рарітет»

про стягнення 41 984,24 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Трокоз О.В. по довіреності № 059/10-3555 від 11.12.2012р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «» Аудиторська фірма «Рарітет» про стягнення 41 894,24 грн., з яких: 39 671,42 грн. - сума основного боргу, пеня в розмірі 649,16 грн. та 3% річних в сумі 1 663,68 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договору № 30 про відшкодування витрат на утримання місць спільного користування від 01.06.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.05.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. (Ухвалу Господарського суду міста Києва про призначення справи до розгляду від 15.04.2013р. представник відповідача отримав 22.04.2013р., що підтверджується витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, адже відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18: особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.).

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 22.05.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.09.2009р. між Головним управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Рарітет» було укладено договір оренди нежилого приміщення комунальної власності територіальної громади міста Києва № 29, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежилі приміщення на першому поверсі, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 15, літ. А. для використання під офіс. Даним договором визначено взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди.

Відповідно до умов даного договору, а саме п. 2.1. об'єктом оренди є нежилі приміщення на першому поверсі площею 174,8 кв. м. а саме: кімната № 5 (площею - 17,0 кв.м.), кімната № 6 (площею - 21,3 кв.м.), тамбур № 4 (площею - 7,7 кв.м.), кімната № 3 (площею - 19,4 кв.м.), кімната № 18 (площею - 12,8 кв.м.), кімната № 10 (площею - 23,3 кв.м.), кімната № 11 (площею - 17,8 кз.м.), тамбур № 12 (площею - 4,3 кв.м.), кімната № 13 (площею - 12,5 кв.м.), кімната № 14 (площею - 153 кв.м.), кімната № 15 (площею - 15,5 кв.м.), тамбур № 16 (площею - 1,0 кв.м.), тамбур № 17 (площею - 1,7 кв.м.), частину коридору № 4 (площею - 5,2 кв.м.), згідно з викопіюванням з плану за поверхами.

Крім того, 01.06.2010р. між Головним управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Рарітет» (далі - відповідач) уклали договір № 30 про відшкодування витрат на утримання місць спільного користування.

Відповідно до умов договору, позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію та утримання першого поверху будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 15, літ А, загальною площею 508,7 кв.м., а відповідач бере участь у витратах позивача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цьому приміщенні.

Відповідно до п. 1.2. договору, відповідач компенсує позивачу витрати на обслуговування, експлуатацію та утримання місць спільного користування, загальною площею 38, 6 кв. м., а саме: хол к. 1 праве крило ( площею - 12,7 кв.м.), приміщення VIII ( площею - 1,7 кв.м.), сходи VII та вхід VI ( площею - 3,8 кв.м.), сходи IX та вихід ( площею - 1,8 кв.м.), коридор 1 та туалет ліве крило ( площею - 18,6 кв.м.), розміщене на першому поверсі будівлі (надалі - місця спільного користування), згідно з викопіюванням з плану за поверхами.

Згідно з п. 5.1. договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 17.09.2011р., але в будь-якому випадку до повного взаєморозрахунку між сторонами.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язується: компенсовувати витрати за обслуговування, експлуатацію та утримання місць спільного користування у розмірі згідно розрахунку, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок позивача на підставі наданих рахунків-фактур.

При несвоєчасному внесенні плати, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу (п. 2.1.1.).

Згідно з додатком № 1 до даного договору, розмір річного відшкодування витрат за утримання місць спільного користування складає 19 636,97 грн. Розмір відшкодування витрат за утримання місць спільного користування за перший місяць після укладення договору чи перегляду розміру відшкодування розраховується за формулою:

Опл.міс. = Опл.: 12 Іп.р. х Ім.

Де, Опл. - річна плата, грн..;

Іп.р. - індекс інфляції за період з дати проведення експертної оцінки до дати укладення договору або перегляду розміру відшкодування;

Ім. - індекс інфляції за перший місяць.

Розмір відшкодування витрат за утримання місць спільного користування за перший місяць, який фіксується у договору - 2074,16 грн.

Додатково до відшкодування нараховується податок на додану вартість у розмірі 20%.

2074,16х1,2=2488,99 грн.

Розмір відшкодування - 2 488,99 грн., в тому числі ПДВ- - 414,83 грн.

Розмір відшкодування витрат на утримання місць спільного користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру відшкодування за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач надав послуги відповідачу на суму 39 671,42 грн., що підтверджується рахунками №№ 53 від 09.03.2011р. на суму 2651,77 грн., 75 від 07.04.2011р. на суму 2688,89 грн., 97 від 11.05.2011р. на суму 2723,84 грн., 119 від 09.06.2011р. на суму 2745,64 грн., 127 від 08.07.2011р. на суму 2756,63 грн., 148 від 22.08.2011р. на суму 2720,78 грн., 175 від 14.09.2011р. на суму 2709,90 грн.; 192 від 07.10.2011р. на суму 2712,61 грн.; 209 від 11.11.2011р. на суму 2712,61 грн.; 73 від 30.03.2012р. на суму 6604,08 грн.; 79 від 19.04.2012р. на суму 1535,98 грн.; 107 від 10.05.2012р. на суму 1429,72 грн.; 126 від 14.06.2012р. на суму 1425,43 грн.; 147 від 09.07.2012р. на суму 1421,15 грн.; 165 від 09.08.2012р. на суму 1418,32 грн.; 183 від 10.09.2012р. на суму 1414,07 грн.

Претензій щодо недобросовісного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань від відповідача не надходило.

Зважаючи на систематичність виникнення заборгованості Позивач постійно направляв Відповідачеві листи (листи від 09.02.2012 № 059/ю-832, від 06.09.2012 № 059/Ю-4801, від 16.07.2012 № 059/ю-3910, від 06.06.2012 № 059/ю-3193), в яких просив погасити заборгованість по обом договорам, нагадував про те, що 17.09.2009 закінчився строк дії Договору оренди (п. 9.1), а також Договору про відшкодування (п. 5.1) відшкодування витрат на утримання місць спільного користування.

Відповідач умови договору про відшкодування витрат на утримання місць спільного користування від 01.06.2010р. № 30 щодо компенсації витрат за обслуговування, експлуатацію та утримання місць спільного користування не виконав та заборгованість не погасив.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 174, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 Цивільного Кодексу України підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 39 671 грн., оскільки відповідач не спростував наведених позивачем обставин та не довів суду належними і допустимими доказами повної оплати компенсаційних витрат.

За неналежне виконання грошового зобов'язання за договором № 30 від 01.06.2010р., позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 649,16 грн. - пені та 1663,68 грн. - 3% річних.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Пунктом 2.1.1 Договору № 30 від 01.06.2010р. сторонами передбачено, що при несвоєчасному внесенні плати, сторона-2 сплачує га користь сторони-1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

При перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення пені в розмірі 649,16 грн. за період з квітня 2012р. по вересень 2012р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань відповідачу нараховано 1 663,68грн. - 3% річних.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма «Рарітет" (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 15-А, код 24091591), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження на користь Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 15-А, код 33695540) основний борг в розмірі 39 671 (тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят одну) грн. 42 коп., пеню в розмірі 649 (шістсот сорок дев'ять) грн. 16 коп. та 3 % річних в розмірі 1 663 (одну тисячу шістсот шістдесят три) грн. 68 коп., судовий збір в розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн.. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.05.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.