Рішення

від 22.01.2009 по справі 8/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/12

22.01.09

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд - 2"         

До                          Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерепос"

про                         стягнення 362 768,76 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача         представник Педан О.Т.(дов. №б/н від 14.01.2009р.)

Від відповідача     не з`явились           

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про  стягнення з відповідача 278 897,65 грн., що становить заборгованість за договором на виконання підрядних робіт № 01-08/06 від 01.08.2006р. та 43 870,60 грн. пені, 34 100,15 грн. збитків від інфляції, 5 900,36 грн. трьох відсотків річних.     

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 15.12.2008р. розгляд справи був призначений на 22.01.2009р.

У судове засідання, призначене на 22.01.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

01.08.2006р. між Спільним українсько-угорським підприємством «Інтерепос»(код 23167926) - «замовник»та ДП «Трансбуд-2»(код 32373468) - «підрядник»був укладений договір на виконання підрядних робіт № 01-08/06, відповідно до умов якого «замовник»зобов'язався отримати, а «підрядник»надати послуги на території «замовника»з виконання будівельних робіт.

Обсяги послуг та строки надання визначаються окремими актами, що є невід'ємною частиною договору.

Вартість робіт складає 2 000 000,00 грн. (п.2.1 договору).

Термін дії договору з 01.08.2006р. по 31.12.2006р. (п.3.1 договору).

Умовами договору передбачено, що «підрядник»складає акт виконаних робіт не пізніше 3 днів з моменту закінчення робіт, а «замовник»повинен прийняти роботу та в разі відповідності кількості та якості виконаної роботи завданню, провести оплату на протязі послідуючих трьох робочих днів (п.2.2 договору)

Сторонами по договору були складені та підписані акти приймання виконаних робіт за період з серпня 2006р. по жовтень 2007р. на загальну суму 1 864 735,75 грн., які свідчать про повне виконання позивачем власних зобов'язань та прийняття відповідачем виконаних робіт без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.         

Відповідач в свою чергу власні зобов'язання не виконав належним чином, за виконані роботи розрахувався частково.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, сторонами по договору був складений та підписаний акт звіряння взаєморозрахунків станом на 01.03.2008р., яким сторони встановили, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.03.2008р. становить 278 897,65 грн. (копія в матеріалах справи).  

Відповідач доказів проведених розрахунків у повному обсязі та у встановлений договором строк суду не надав.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 278 897,65 грн.

Згідно статуту позивача, ТОВ «Трансбуд-2»(код 32373468) є правонаступником Дочірнього підприємства, що було створено шляхом перетворення (п.1.1 статуту ТОВ «Трансбуд-2»), дата реєстрації змін 07.10.2008р.

Згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 20.01.2009р. найменування відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»(код 23167926), дата проведення реєстраційних дій 28.08.2006р.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 278 897,65 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  43 870,60 грн. пені, 34 100,15 грн. збитків від інфляції, 5 900,36 грн. трьох відсотків річних.

Згідно п.4.3.1 договору, у випадку прострочення «замовником»оплати, «замовник»сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми належної до сплати. Сплата пені не звільняє сторін від виконання своїх зобов'язань за даним договором.

Відповідно до ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в одних рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 2 статті 9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ст. 175 ГК України).

Нормами ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).        

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).     

З огляду на викладене, пеню слід розраховувати за період з 17.01.2008р. по 17.07.2008р.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в сумі 30 296,65 грн., в іншій частині вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені  слід відмовити.  

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору на виконання підрядних робіт № 01-08/06 від 01.08.2006р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у встановлений договором строк та у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем інфляційних у розмірі 34 100,15 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 5 900,36 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 34 100,15 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 5 900,36 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, доказів проведених розрахунків суду не надав, позовні вимоги не оскаржив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині  стягнення з відповідача 278 897,65 грн. основного боргу, 30 296,65 грн. пені, 34 100,15 грн. збитків від інфляції та 5 900,36 грн. трьох відсотків річних,  відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позову відмовити.   

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 9, 258, 267, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерепос" (01001, м.Київ, вул. Еспланадна, 32В; код 23167926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд - 2" (03113, м.Київ, вул. М.Василенка, 2; 04060, м.Київ, вул. Ризька, 73Б; код 32373468) 278 897 (двісті сімдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 65 коп. основного боргу, 30 296 (тридцять тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 65 коп. пені, 34 100 (тридцять чотири тисяч сто) грн. 15 коп. збитків від інфляції, 5 900 (п'ять тисяч дев'ятсот) грн. 36 коп. трьох відсотків річних, 3 491 (три тисяч чотириста дев'яносто одна) грн. 95 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяВ.С. Катрич