Рішення

від 12.02.2009 по справі 15/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15/74

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  15/74

12.02.09

За позовом         Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОК-С"

до                         Малого приватного підприємства  "Спеценергопідряд"

про                       стягнення 32 951,09 грн

Суддя  Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача –     Роженко В.В.

                               Радюк Т.П.

від відповідача –не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВОК-С” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Малого приватного підприємства „Спеценергопідряд” на користь позивача 32 951,09 грн. заборгованості (27 818,24 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 5 132,85 грн. пені)  за договором купівлі-продажу.

Позовну заяву 16.12.2008 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі       № 15/74.

У заяві про уточнення позовних вимог від 22.01.2009 позивач просив суд стягнути з відповідача, крім зазначеної у позовній заяві заборгованості, витрати по сплаті державного мита в сумі 329,51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Крім того, позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

З огляду на те, що позивачем не надано належного обґрунтування того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, у задоволенні вимог позивача про забезпечення позову судом відмовлено.

Відповідач двічі в судове засідання  не  з'явився, відзив  на позовну заяву не надав та викладені в позовній заяві доводи позивача не спростував, про причину нез'явлення господарський суд не повідомив, хоча про час і місце  розгляду справи  був повідомлений  належним чином.

Відповідно до ст. 75  Господарського процесуального кодексу України справа розглядається  за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, всебічно й повно дослідивши обставини справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір від 12.09.2008 № 12.09 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач реалізує та передає у власність (повне господарське володіння) відповідача товар, а відповідач зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.3 договору передача товару проводиться на складі позивача згідно з накладними на відпуск товару, а п. 2.2 договору передбачено, що ціни на товар узгоджуються між сторонами під час кожного замовлення партії товару.

На виконання зазначених умов договору позивач відповідно до видаткової накладної                 № РН-0700 та довіреності ЯЖЖ № 807723 відпустив 12.09.2007 відповідачу продукцію технічного призначення на загальну суму 22 324,72 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору розрахунок за отриманий товар здійснюється відповідачем з попередньої домовленості сторін, але остаточний розрахунок за товар відповідач здійснює не пізніше 10-го банківського дня з моменту отримання товару згідно з накладною.

Оскільки відповідач за отриманий товар не розрахувався, позивач направив відповідачу претензію від 12.03.2008 № 02 з вимогою погашення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та пені.

Проте відповіді на зазначену претензію позивач не отримав.

Отже, сума основного боргу відповідача склала 22 324,72 грн., що було засвідчено укладеним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 15.01.2009.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За наданим позивачем розрахунком основної суми боргу з урахуванням індексу інфляції за жовтень 2007 року –вересень 2008 року становить 27 818,24 грн.

На підставі викладених норм та розрахунку позивача з відповідача підлягає стягненню 27 818,24 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, сплата якої передбачено п. 2.3 договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За наданим позивачем розрахунком розмір пені за договором становить 5 132,85 грн.

Проте при здійсненні цього розрахунку позивач не врахував вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням зазначених вимог кількість календарних днів прострочки буде складати у 2007 році 97 днів (з 26.09.2007 по 31.12.2007) як і у розрахунку позивача. Але у 2008 році кількість таких днів становить 85 днів (з 01.01.2008 по 25.03.2008).

Оскільки облікова ставка Національного банку України у зазначених періодах 2007 та 2008 років склала 8% та 10% річних відповідно, розрахунок розміру пені за договором необхідно здійснювати наступним чином:

8 х 2 / 100 х 22 324,72 /365 х 97 + 10 х 2 / 100 х 22 324,72 /366 х 85 = 1 986,20 грн.

Отже, згідно з даним розрахунком з відповідача підлягає стягненню 1 986,20 грн. пені.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача складає 29 804,44 грн. (27 818,24 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 1 986,20 грн. пені).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивачем при поданні позову було сплачено 329,51 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 298,04 грн. витрат по сплаті державного мита та                            106,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства „Спеценергопідряд” (юридична адреса: 04107, м. Київ, вул. Тропініна, 4-Б, фактична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 72, офіс 74, код ЄДРПОУ 25293262, банківські реквізити: п/р 260033010935 в ТОВ „КБ „Актив-Банк”,                 м. Київ, МФО 300852), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВОК-С” (02225, м. Київ, вул. Ніколаєва, 9, кв. 92, код ЄДРПОУ 32978912, п/р 26000053104090 в Київському ГРУ „ПриватБанку”, м. Київ, МФО 321842)  27 818 (двадцять сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 24 коп. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 1 986 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 20 коп. пені,  298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 04 коп. витрат по сплаті державного мита та 106 (сто шість) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                 Хоменко М.Г.