Рішення

від 09.02.2009 по справі 10/172-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/172-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2009р.                                                                                                     Справа № 10/172-08

за позовом  Державного підприємства "Дослідне господарство Артемівської дослідної станції розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук", 84505, с. Ягідне, Артемівський р-н, Донецька обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник LTD", 36009, м. Полтава,  вул. Степана Кондратенка, 2, кв. 1

про стягнення 120 394,14 грн.

Суддя   Ківшик О.В.

Представники:

від позивача :  Данник Г.К., довіреність  № 04-01/2009 від 12.01.2009 р.;

від відповідача: Чукут А.М., дов. № 2 від 18.01.2007 р..

  Суть спору : Розглядається позов Державного підприємства "Дослідне господарство Артемівської дослідної станції розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук", с. Ягідне про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник LTD", м. Полтава 120 394,14 грн. заборгованості по сплаті за отриманий за поставлений позивачем товар (садженці яблуні в кількості 14 800 штук) на виконання умов контракту № 08-01/08 від 31.01.2008 р., в тому числі : 100 000,00 грн. основний борг,                       14 451,28 грн. пені, 4 136,46 грн. індексу інфляції, 1 806,41 грн. проценти за користування чужими грошима.

Позивач надав суду додаткову позовну заяву № 01-02/2009 від 02.02.2009 р.                  (вх. № 01674 від 05.02.2009 р.) про зменшення розміру позовних вимог в зв'язку з частковою сплатою боргу в сумі 19 000,00 грн., і просить суд стягнути з відповідача борг в сумі                      106 498,18 грн., в тому числі : 81 000,00 грн. основний борг, 15 697,18 грн. пені,                                 5 844,85 грн. індексу інфляції, 1 962,15 грн. проценти за користування чужими грошима та                 1 994,00 грн. судові витрати на відрядження  та участь представника позивача для участі у судових засіданнях Господарського суду Полтавської області по даній справі. До заяви залучено докази на підтвердження надсилання такої відповідачу.

Виходячи із змісту даної заяви  позивач фактично зменшив ціну позову. Відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

За викладеного, суд приймає дану заяву. Спір розглядається  в межах предмету позову в редакції прийнятої судом вищевказаної заяви № 01-02/2009 від 02.02.2009 р. (вх. № 01674 від 05.02.2009 р.) (судом враховано  п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року").  

Відповідач позов частково визнає за мотивами відзиву на позовну заяву № 6 від 27.01.2009 р. (вх. № 01112 від 28.01.2009 р.), а саме : в частині стягнення основного боргу в сумі  81 000,00 грн. та 9 945,39 грн. штрафних санкцій.

     Крім того, відповідач заявив клопотання про відстрочення виконання рішення до                    1 вересня 2009 року, але обґрунтування цього клопотання суду не надав.

        Суд відхилив дане клопотання як таке, що є невмотивованим.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

31.01.2008 р. між Державним підприємством "Дослідне господарство Артемівської дослідної станції розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук", с. Ягідне та  Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрник LTD", м. Полтава було укладено контракт № 08-01/08, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати товар (садженці яблуні в кількості 14 800 штук), а відповідач відповідно до п. 5.3 договору зобов'язувався оплатити вартість товару (п. 5.1. Договору) до 20.02.2008 р. - 20%  передоплати та 80% - по факту поставки, але не пізніше 05.05.2008 р..

Позивач на виконання договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму на суму 207 200,00 грн., що підтверджується наявною у справі видатковою накладною     № П-04-000056 від 04.04.2008 р..

Факт отримання товару представником відповідача Прудченко І.І., підтверджується крім наявної у справі видаткової накладної № П-04-000056 від 04.04.2008 р., яка підписана сторонами, довіреністю на отримання товароматеріальних цінностей ЯОЖ №402470 від 03.04.2008 р. (копії наявні у матеріалах справи).

На виконання умов контракту позивачем 04.04.2008 р. відповідачу був виставлений рахунок-фактура № П-04-00060 на суму 207 200,00 грн..

Відповідно до п. 5.3 Договору, оплата за поставлений товар повинна була бути по факту поставки товару, але не пізніше 05.05.2008 р..

В порушення ст. 692 ЦК України відповідач не повністю здійснив оплату за отриманий товар : часткова оплата в розмірі 126 200,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень № 283 від 03.03.2008 р. ( на суму  14 300,00 грн.), № 282 від 03.03.2008 р. (на суму 20 300,00 грн.), № 333 від 02.07.2008 р. ( на суму 72 600 грн.) та копією виписки по розрахунковому рахунку позивача № 35  від 28.11.2008 р. (на суму                     19 000,00 грн.).

На момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача складає              81 000,00 грн..

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що  договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526, ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України.  

Відповідно зі ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня),  розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 7.6 контракту передбачено, що в разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань по договору щодо проведення своєчасних розрахунків за отриманий товар, нараховується  пеня в розмірі 2,0% від суми прострочення платежу, за кожний день прострочки.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, вимоги  позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 15 697,18 грн.    за період з 06.05.2008 р. по 20.11.2008 р. відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд визнає правомірними.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 7.6 Контракту та п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача в частині стягнення 1 962,15 грн. 3% річних з простроченої суми,                   5 844,85 грн. інфляційних, які нараховані за період з травня 2008 р. по жовтень 2008 р., суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За викладеного, позові вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі                        81 000,00 грн., інфляційних нарахувань в сумі  5 844,85 грн. та трьох процентів річних в сумі 1 962,15 грн. та пені в сумі 15 697,18 грн. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем частково визнаються, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

В частині покладення на відповідача 1 994,00 грн. судових витрат на відрядження та участь представника позивача для участі у судових засіданнях Господарського суду Полтавської області по даній справі слід зазначити наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які  підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з  питань,  що виникають  під час розгляду справи (стаття 30 ГПК України).

Отже, дані витрати, понесені позивачем у зв'язку з реалізацією процесуальних прав при розгляді справи в господарському суді, не відносяться до складу судових витрат та не можуть бути стягнуті з відповідача в порядку ст.  49 ГПК України.

Відповідно до ст. 8  Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від  21.01.1993 року N 7-93 (зі змінами та доповненнями) судові витрати зі сплати державного мита підлягають поверненню позивачу в разі, коли державне мито сплачено у більшому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством, а в разі, якщо позивач в процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, судові витрати зі сплати державного мита в цій частині  поверненню позивачу не підлягають.

Платіжним дорученням № 811144 від 18.11.2008 р. позивач сплатив 1 235,04 грн. державного мита, первісна ціна позову складала 120 394,14 грн..

Таким чином судові витрати по оплаті державного мита в сумі 31,10 грн. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету як зайво сплачені, судові витрати з оплати державного мита в сумі 158,90 грн. покладаються на позивача, судові витрати з оплати  державного мита в сумі 1 045,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України,                   суд -

ВИРІШИВ :

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрник LTD" (36009,                          м. Полтава,  вул. Степана Кондратенка, 2, кв. 1), код ЄДРПОУ 31389299, п/р 260043937 в АБ "ПолтаваБанк", м. Полтава, МФО 331489 на користь Державного підприємства "Дослідне господарство Артемівської дослідної станції розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук" (84505, с. Ягідне, Артемівський р-н, Донецька обл.), код ЄДРПОУ 30099172, п/р 26009091854000 в ЗАТ "Донгорбанк", м. Донецьк, МФО 334970 –  81 000,00 грн. основного боргу, 15 697,18 грн. пені, 5 844,85 грн. індексу інфляції,                           1 962,15 грн. проценти за користування чужими грошима, 1 045,04 грн. витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Повернути Державному підприємству "Дослідне господарство Артемівської дослідної станції розсадництва Інституту садівництва Української академії аграрних наук", (84505, с. Ягідне, Артемівський р-н, Донецька обл., код ЄДРПОУ 30099172) з Державного бюджету 31,10 грн. зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням                     № 811144 від 18.11.2008 р..

4. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у її вступній частині.

СУДДЯ                                                                                                            О.В.КІВШИК