Рішення

від 26.02.2009 по справі 10915-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10915-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2009Справа №2-22/10915-2008

За позовом – ТОВ «Торгово - промислова компанія «Омега – Автопоставка», 62495, Харківська область, смт Васищево, вул. Промислова, 1

До відповідача – Малого підприємства «Кримдизельсервіс», 95034,  м. Сімферополь, вул. Шполянської, 13;  м. Сімферополь, вул. Надинського, 15

Про стягнення 295979,78 грн.

Суддя Калініченко А.А.

Представники:

Від позивача –   не з'явився  

Від відповідача –   Маргаритова О.А., представник, дов. від 26 січня 2009 року; Слукін С.М.,  директор, паспорт ЕС № 566841

Обставини справи:

Позивач -  ТОВ «Торгово  - промислова компанія  «Омега – Автопоставка» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Малого підприємства «Кримдизельсервіс», просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 295979,78 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором поставки № 4919/1 від 01 липня 2005 року, щодо оплати у повному обсязі поставленого товару.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги визнає частково, на суму 275000,00 грн., оскільки відповідачем частково погашено суму боргу.

Позивач в судове засідання не з'явився, 24 лютого 2009 року до Господарського суду АР Крим надійшло клопотання позивача  про розгляд справи за наявними матеріалами та проведення судового засідання без участі представника позивача.

В судовому засіданні відповідач надав суду платіжне доручення № 4870 від 24 лютого 2009 року на суму 20000,00 грн. в якості підтвердження погашення частини боргу перед позивачем.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення відповідача, суд -

встановив:

01 липня 2005 року між позивачем (продавець ) та відповідачем (покупець) укладений договір № 4919/1, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця: транспортні засоби, а покупець зобов'язується прийняти  товар та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що  покупець здійснює оплату  у порядку та на умовах, обумовлених сторонами в специфікаціях.

Відповідно до п. 8.1., договір вступає в силу після його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2006 року, але  в любому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

04 жовтня 2007 року та 18 грудня 2007 року між сторонами підписані специфікації до укладеного договору за №№ 82 та88, відповідно, а.с. 7-8.

Відповідно до витратних накладних № ХВ- 0009471 від 15 лютого 2008 року на суму 489619,00 грн. та № ХВ – 0016183 від 10 березня 2008 року, а.с. 9-10, позивачем відповідачу був поставлений товар за договором та, відповідно до узгоджених між сторонами специфікацій № 82 від 04 жовтня 2007 року та № 88 від 18 грудня 2007 року.    

Між сторонами складені та підписані акти приймання – передачі транспортних засобів, а.с. 13-15.

Однак, відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором поставки № 4919/1 від 01 липня 2005 року, щодо оплати у повному обсязі поставленого товару.

25 листопада 2008 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення боргу вих. № 3143, відповідно до якої вимагав погашення протягом семи днів боргу у розмірі 295979,78 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даної справи, відповідачем були надані суду платіжні доручення  № 4829 від 30 грудня 2008 року на суму 15000,00 грн., № 26 від 23 січня 2009 року на суму 3979,78 грн., № 31 від 23 січня 2009 року на суму 400,00 грн., № 4860 від 23 січня 2009 року на суму 1600,00 грн., № 4870 від 24 лютого 2009 року на суму 20000,00 грн., які підтверджують оплату відповідачем частини заборгованості  у розмірі  40979,78 грн.

Таким чином, сума боргу, що залишилась непогашеною, склала 255000,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 255000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі  40979,78 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню, виходячи з приписів п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Крім того, приймаючи до уваги те, що погашення заборгованості здійснювалось відповідачем після звернення позивача до суду та порушення провадження у справі, згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.  

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  03 березня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Малого підприємства «Кримдизельсервіс» (95034,                               м. Сімферополь, вул. Шполянської, 13;  м. Сімферополь, вул. Надинського, 15, рахунок № 26001301320705 в Кримському ЦВ ПІБ, м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 16322987) на користь  ТОВ «Торгово  - промислова компанія  «Омега – Автопоставка» (62495, Харківська область, смт Васищево, вул. Промислова, 1, рахунок № 260080018324 у АКРБ «Регіон – Банк», м. Харків,  МФО 351254, ЄДРПОУ 33010822) заборгованість в сумі 255000,00 грн.

3.           Стягнути з Малого підприємства «Кримдизельсервіс» (95034,                               м. Сімферополь, вул. Шполянської, 13;  м. Сімферополь, вул. Надинського, 15, рахунок № 26001301320705 в Кримському ЦВ ПІБ, м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 16322987) на користь  ТОВ «Торгово  - промислова компанія  «Омега – Автопоставка» (62495, Харківська область, смт Васищево, вул. Промислова, 1, рахунок № 260080018324 у АКРБ «Регіон – Банк», м. Харків,  МФО 351254, ЄДРПОУ 33010822) 2959,80 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Малого підприємства «Кримдизельсервіс» (95034,                               м. Сімферополь, вул. Шполянської, 13;  м. Сімферополь, вул. Надинського, 15, рахунок № 26001301320705 в Кримському ЦВ ПІБ, м. Сімферополь, МФО 324430, ЄДРПОУ 16322987) на користь  ТОВ «Торгово  - промислова компанія  «Омега – Автопоставка» (62495, Харківська область, смт Васищево, вул. Промислова, 1, рахунок № 260080018324 у АКРБ «Регіон – Банк», м. Харків,  МФО 351254, ЄДРПОУ 33010822) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.          Провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі  40979,78 грн. – припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.