Постанова

від 21.05.2013 по справі 33/796/700/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул.. Солом'янська, 2-а,

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року

Суддя Апеляційного суду міста Києва Васильєва М.А.,

при секретарі Горлачі Р.М.

за участю:

прокурора Жукова О.

захисника адвоката ОСОБА_1

особи, відносно якої

провадження у справі закрито, ОСОБА_2

розглянувши подання заступника прокурора Шевченківського району м. Києва Горуна С. на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 2 квітня 2013 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1, з вищою освітою, працюючого в.о.віце-президента Національної Академії аграрних наук України, який проживає: АДРЕСА_1,

за ч. 1 ст. 172-4 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з постанови суду, старшим оперуповноваженим в ОВС ГУБОЗ МВС України 22 лютого 2013 року складено протокол № 9 про адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, згідно з яким, ОСОБА_2, працюючи в Міністерстві аграрної політики та продовольства України, будучи державним службовцем 2 категорії 5 рангу, перебуваючи на посаді директора Департаменту економічного розвитку аграрного ринку, будучи суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, згідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» попереджений про спеціальні обмеження, встановлені законами України, в тому числі, про заборону виконувати роботу на умовах сумісництва, порушив обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону, а саме, перебуваючи на посаді в Міністерстві аграрної політики та продовольства України (повна ставка), одночасно працював за сумісництвом в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, Українському гуманітарному інституті, Ніжинському агротехнічному інституті Національного університету біоресурсів і природокористування України, де отримав дохід в сумі 40440 грн. 09 коп.

Так, відповідно до наказу з особового складу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15 березня 2011 року № 14-к, ОСОБА_2 з 22 березня 2011 року призначено на посаду директора Департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Міністерства аграрної політики та продовольства України з посадовим окладом 3321 грн. У зв'язку із введенням в дію нової штатної структури, наказом від 31 травня 2012 № 392-к з 1 червня 2012 року ОСОБА_2 переведений на посаду директора Департаменту економічного розвитку аграрного ринку даного Міністерства та виконує обов'язки відповідно до Положення про Департамент економічного розвитку аграрного ринку. 20 березня 2011 року ОСОБА_2 попереджений про обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням. Відповідно до наказу від 2 жовтня 2012 № 750-к ОСОБА_2 звільнений із займаної посади.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», особам зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, забороняється: займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України; входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Відповідно до Переліку робіт, що не є сумісництвом, який додається до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 18 червня 1993 № 43, усі працівники, крім основної роботи та роботи за сумісництвом, мають право виконувати такі роботи, які відповідно до чинного Законодавства не є сумісництвом, зокрема, педагогічну роботу з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік, керівництво аспірантами в науково-дослідних установах і вищих навчальних закладах науковців та висококваліфікованих спеціалістів, які не перебувають у штаті цих установ та учбових закладів, з оплатою їх праці в розрахунку 50 годин на рік за керівництво кожним аспірантом.

При цьому, обмеження щодо тривалості робочого часу сумісників, працюючих на державних підприємствах, установах та організаціях встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій». Згідно зі ст. 2 даної постанови тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не може перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Однак, відповідно до наданого витягу з наказу з кадрів від 23 лютого 2012 року № 161-к Національного університету біоресурсів і природокористування України, ОСОБА_2 був зарахований з 10 січня 2012 року на посаду професора кафедри державного управління за сумісництвом на 0, 25 ставки з посадовим окладом 985 грн. та доплатами у розмірі 25% посадового окладу за науковий ступінь доктора наук і 33% за вчене звання професора.

Відповідно до особового рахунку за 2012 рік, ОСОБА_2 за період з 1 січня 2012 по 1 жовтня 2012 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України нарахована заробітна плата на загальну суму 15242 грн. 05 коп. та виплачено грошові кошти в сумі 12165 грн. 81 коп.

Також, відповідно до витягу з наказу з кадрів цього ж навчального закладу від 26 березня 2012 року № 54т, ОСОБА_2 зараховано з 1 березня 2012 року на посаду старшого наукового співробітника теми за сумісництвом на 0, 25 ставки з посадовим окладом 868 грн. та доплатами у розмірі 25% посадового окладу за науковий ступінь доктора наук і 33% за вчене звання професора.

Відповідно до відомості про виплату заробітної плати, ОСОБА_2 за період з 1 березня 2012 по 01 жовтня 2012 року нарахована заробітна плата на суму 9880 грн. 52 коп., виплачено заробітної плати на загальну суму 7886 грн. 13 коп.

Одночасно, відповідно до витягу з наказу з кадрів від 19 грудня 2011 року № 52/1 ВК Українського гуманітарного інституту, ОСОБА_2 зарахований з 10 січня 2012 року на посаду професора кафедри менеджменту за сумісництвом на 0,27 ставки з посадовим окладом 1230 грн.

Відповідно до довідки щодо нарахованої та виплаченої заробітної плати за період з 1 січня 2012 року по 1 липня 2012 року, ОСОБА_2 в Українському гуманітарному інституті була нарахована заробітна плата на загальну суму 7380 грн. та виплачено кошти у розмірі 6047 грн. 17 коп.

Відповідно до витягу з наказу з кадрів від 1 вересня 2012 року № 294-к Ніжинського агротехнічного інституту Національного університету біоресурсів і природокористування України, ОСОБА_2 зарахований з 1 вересня 2011 року на посаду професора кафедри менеджменту за сумісництвом на 0, 45 ставки з посадовим окладом 2333 грн., та відповідно до наказу з кадрів від 31 серпня 2012 № 245-к цього ж навчального закладу зарахований з 1 вересня 2012 року на посаду професора кафедри менеджменту за сумісництвом на 0, 25 ставки з посадовим окладом 2937 грн.

Відповідно до особових рахунків по виплаті заробітної плати за період з 1 січня 2012 року по 1 жовтня 2012 року, ОСОБА_2 в Ніжинському агротехнічному інституті Національного університету біоресурсів і природокористування України нарахована заробітна плата на загальну суму 17967 грн. 75 коп. та виплачено коштів у розмірі 14340 грн. 98 коп.

Згідно Індивідуальної відомості про застраховану особу (форма ОК-5), виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, страхувальником - Національним університетом біоресурсів і природокористування України (код ЄДРПОУ 00493706) за період з 1 січня 2012 року по 1 жовтня 2012 року подано дані про загальну суму заробітку (із нарахуванням єдиного соціального внеску та прибуткового податку) ОСОБА_2 за вказаний період в розмірі 25123 грн. 02 коп.

Одночасно, згідно вищенаведеної відомості, страхувальником - Міністерством аграрної політики та продовольства України (код ЄДРПОУ 37471967) за період з 1 січня 2012 року по 1 жовтня 2012 року подано дані про суму заробітку ОСОБА_2 за вказаний період в розмірі 94959 грн. 86 коп.

Також, згідно вищенаведеної відомості, страхувальником - Українським гуманітарним інститутом (код ЄДРПОУ 30366752) за період з 1 січня 2012 року по 1 жовтня 2012 року подано дані про суму заробітку ОСОБА_2 за вказаний період в розмірі 7380 грн. 00 коп.

Крім цього, згідно вищенаведеної відомості, страхувальником - Ніжинським агротехнічним інститутом Національного університету біоресурсів і природокористування України (код ЄДРПОУ 34492238) за період з 1 січня 2012 року по 1 жовтня 2012 року подано дані про суму заробітку ОСОБА_2 за вказаний період в розмірі 17967 грн. 75 коп.

Загалом, за період з 1 січня 2012 року по 1 жовтня 2012 року, ОСОБА_2 отримано винагороду за роботу за сумісництвом у вищих навчальних закладах на загальну суму 40440 грн. 09 коп.

Згідно чинного законодавства робота за сумісництвом не повинна перевищувати 0,5 ставки.

В порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», тривалість роботи за сумісництвом ОСОБА_2 перевищувала 4 години на день та за лютий - червень, вересень 2012 року ним отримано дохід від такої діяльності на загальну суму 20388 грн. 15 коп.

Таким чином, ОСОБА_2, працюючи в Міністерстві аграрної політики та продовольства України, перебуваючи на посаді директора Департаменту економічного розвитку аграрного ринку, будучи державним службовцем 2 категорії 5 рангу, порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а саме, упродовж 2012 року працював за сумісництвом понад встановлений законодавством обсяг, внаслідок чого отримав дохід на загальну суму 20388 грн. 15 коп. та порушив встановлені законом обмеження щодо зайняття іншою оплачуваною діяльністю, чим вчинив адміністративне корупційне правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Закриваючи провадження у справі з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2, місцевий суд обґрунтував прийняте рішення тим, що під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2, будучи державним службовцем, за сумісництвом займався викладацькою діяльністю, що не суперечить положенням п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Крім того, як зазначено у постанові суду, твердження у протоколі про адміністративне корупційне правопорушення про те, що в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», тривалість роботи за сумісництвом ОСОБА_2 перевищувала 4 години на день та за лютий-червень, вересень 2012 року ним отримано дохід від такої діяльності на загальну суму 20388 грн. 15 коп., є неспроможним, оскільки вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, який суперечить змісту Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», оскільки останній в будь-якому разі, без виключень, не визнає викладацьку діяльність корупційною при її суміщенні з державною службою.

Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва Горун С., не погоджуючись з прийнятим рішення подав подання, в якому просить скасувати зазначену постанову суду, прийнявши нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, та накласти на нього стягнення в межах санкції передбаченої статті.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що ст.. 120 Конституції України передбачено, що керівники центральних та місцевих органів виконавчої влади не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час. Разом з тим, ОСОБА_2 займався педагогічною діяльністю як у робочий, так і позаробочий час, що підтверджується матеріалами справи: довідкою, складеною заступником начальника відділу Держфінінспекції в м. Києві ОСОБА_6, відповідно до якої за перевіркою та розрахунками доходів, отриманих від роботи за сумісництвом Директора Департаменту економічного розвитку аграрного ринку Міністерства аграрної політики та продовольства України ОСОБА_2 за період з 1 січня по 1 жовтня 2012 року отримано винагороду за роботу за сумісництвом у вищих навчальних закладах на загальну суму 40440,09 грн.; тривалість роботи за сумісництвом перевищувала 4 години на день та за лютий-червень, вересень 2012 року ним отримано доходів від діяльності, що перевищує 4 години на день за сумісництвом на загальну суму 20388,15 грн.

Крім того, навчальні заклади, в яких ОСОБА_2 працював за сумісництвом, знаходяться в різних регіонах України, що унеможливлює відвідання їх протягом дня при одночасному виконання своїх обов'язків за місцем основної роботи.

Також прокурор зазначає про те, що якщо скласти весь час, використаний ОСОБА_2 на посадах у навчальних закладах за сумісництвом за процентними ставками, складається висновку про те, що він , майже, постійно займався лише педагогічною та науковою діяльністю у процентній кількості робочого часу більш ніж на одну ставку, що не залишає часу на виконання посадових обов'язків за основним місцем роботи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, його захисника, які просили відмовити у задоволенні подання прокурора, прокурора, який вважав подання обґрунтованим та підлягаючим задоволенню, вивчивши матеріали справи та представлені додаткові документи, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, переглянувши справу в межах поданої апеляції, суд апеляційної інстанції вважає подану прокурором апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок судді в постанові про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Доводи прокурора, викладені в поданні, є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Як вбачається з довідки, складеною заступником начальника відділу Держфінінспекції в м. Києві ОСОБА_6, на яку посилається прокурор, під час перевірки не були досліджені належним чином обставини роботи ОСОБА_2 у вищих навчальних закладах, а є посилання тільки на суми винагороди, які отримані ним при виконанні цієї роботи, з вказівкою відсотку ставки посадового окладу, яку отримував ОСОБА_2 (ас. 11-15 т.1).

При цьому, під час провадження у справі не було встановлено, яку ж саму роботу виконував ОСОБА_2 у вишах, в чому безпосередньо вона полягала, які нормативи встановлені для кожного з видів роботи, яку виконував останній, на якій підставі та з яких розрахунків ОСОБА_6 прийшла до висновку про те, що тривалість роботи ОСОБА_2 за сумісництвом перевищувала 4 години на день, а у зв'язку із цим не перевірено, чи є робота ОСОБА_2 у вищих навчальних закладах роботою за сумісництвом.

Разом з тим, з'ясування цих обставин має істотне значення для справи.

Так, згідно з пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», (із змінами) сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярно оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», особам зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, забороняється: займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень законів України «Про засади запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» (справа про корупційні правопорушення та введення в дію антикорупційних законів) (Справа N 1-27/2010) 6 жовтня 2010 року N 21-рп/2010, передбачено, що Конституційний Суд України виходить з аналізу норм Конституції України (254к/96-ВР), визнання і дії в Україні принципу верховенства права, а також міжнародно-правових

норм і рішень міжнародних судових установ, які є обов'язковими для держави. При цьому необхідно враховувати, насамперед, що термін «корупція» означає «використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб» (абзац п'ятий частини першої статті 1 Закону N 1506) ( 1506-17).

Зайняття особами, вказаними у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 2 Закону N 1506 (1506-17) викладацькою, науковою та творчою діяльністю, медичною практикою, інструкторською та суддівською практикою із спорту кваліфікується як «корупційне правопорушення» у разі, якщо ця діяльність здійснюється цими особами у робочий час.

Однак Конституцією України (254к/96-ВР) громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості (частина перша статті 54) ( 254к/96-ВР). Відповідно до частини першої статті 41 Основного Закону України (254к/96-ВР) кожен має право розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ці конституційні гарантії розвинуті у відповідних законах.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» (554/97-ВР), статті 45 Закону України «Про освіту» (1060-12), статті 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1977-12) творча діяльність людини призводить до створення якісно нових духовних або матеріальних цінностей, яких потребує суспільство. Наукова і викладацька діяльність є видами інтелектуальної і творчої діяльності, що спрямована на одержання, поширення, використання нових знань, фахових навичок, їх практичне застосування.

Відповідно до частини першої статті 3 Конституції України ( 254к/96-ВР) людина визнається в Україні найвищою соціальною цінністю. В частині другій цієї статті (254к/96-ВР) вказується, що держава відповідає перед людиною за свою діяльність, зміст і спрямованість якої визначаються правами і свободами людини та їх гарантіями.

Оскільки за частиною першою статті 9 Конституції України (254к/96-ВР) чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, Конституційний Суд України звертає увагу на те, що у ратифікованих Україною Цивільній конвенції про боротьбу з корупцією 1999 року (994_102), Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією 1999 року (994_101), Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції 2003 року (995_c16 ) корупційна діяльність безпосередньо пов'язується з корисливими діями (бездіяльністю) посадової особи при виконанні покладених на неї службових обов'язків. Зазначене може прирівнюватися до давання чи отримання хабара, зловживання службовим становищем чи впливом, сприяння відмиванню отриманих від корупційних злочинів доходів, їх приховування, розкрадання чи нецільового використання майна, перешкоджання здійсненню правосуддя, а також незаконного збагачення як значного збільшення доходів, яке перевищує законні доходи особи і яке вона не може раціонально обґрунтувати, тощо.

Наведені положення унеможливлюють визнання законодавцем корупційними діями здійснення суто наукової чи викладацької діяльності, якщо вона є джерелом законного та раціонально обґрунтовуваного за розміром доходу, ніяк не пов'язана з корисливими діями (бездіяльністю) особи при безпосередньому виконанні покладених на неї службових обов'язків.

З метою ефективного використання робочого часу державними посадовими особами законодавцем можуть бути передбачені додаткові дозвільні механізми (регулятори), які унормовують їх участь у науковій і викладацькій діяльності не за основним місцем роботи, але не шляхом визнання цих дій корупційними і встановлення адміністративної відповідальності лише за сам факт здійснення її не в позаробочий час. Слід виходити з того, що будь-яке обмеження прав людини і громадянина повинне бути не тільки юридично обґрунтованим, а й соціально виправданим і адекватним.

Конституційний Суд України вважає, що визнання «корупційним правопорушенням» зайняття особами, вказаними у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 2 Закону N 1506 (1506-17), викладацькою, науковою та творчою діяльністю, медичною практикою, інструкторською та суддівською практикою із спорту в межах робочого часу, крім осіб, визначених у частині першій статті 120 Конституції України (254к/96-ВР ), не відповідає положенням статей 3, 22, 64, 78, 127 Конституції України (254к/96-ВР).

Крім того, відповідно до п.п. 3,5,6,7,8 Переліку робіт, які не є сумісництвом, який є додатком до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінфіну від 28 червня 1993 р. №43), не є сумісництвом: педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік; керівництво аспірантами в науково-дослідних установах і вищих навчальних закладах науковців та висококваліфікованих спеціалістів, які не перебувають у штаті цих установ та учбових закладів, з оплатою їх праці в розрахунку 50 годин на рік за керівництво кожним аспірантом; завідування кафедрою висококваліфікованими спеціалістами, у тому числі тими, що займають керівні посади в навчальних закладах і науково-дослідних установах з оплатою в розрахунку 100 годин за навчальний рік, проведення консультацій науковими працівниками науково-дослідних інститутів, викладачами вищих навчальних закладів та інститутів удосконалення лікарів, головними спеціалістами органів охорони здоров'я в лікувально-профілактичних установах в обсязі до 240 годин на рік з погодинною оплатою праці, робота за договорами провідних наукових, науково-педагогічних і практичних працівників по короткостроковому навчанню кадрів на підприємствах і в організаціях; робота без зайняття штатної посади на тому самому підприємстві, в установі, організації, виконання учителями середніх загальноосвітніх та викладачами професійних навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладів обов'язків по завідуванню кабінетами, лабораторіями і відділеннями, педагогічна робота керівних та інших працівників учбових закладів, керівництво предметними та цикловими комісіями, керівництво виробничим навчанням та практикою учнів і студентів, чергування медичних працівників понад місячну норму робочого часу і т.ін.

При цьому, даним Переліком передбачено, що виконання робіт, зазначених у пункті 8, здійснюється залежно від характеру робіт як в основний робочий час, так і за його межами, а виконання робіт, зазначених у пунктах 2 - 7, допускається в робочий час з дозволу керівника державного підприємства, установи, організації без утримання заробітної плати.

Як вбачається з листа Національного університету біоресурсів і природокористування України за № 1577 від 17 травня 2013 року, у період з 1 березня 2012 року до 31 жовтня 2012 року ОСОБА_2 працював на посаді старшого наукового співробітника теми 110/460-ПР та виконував роботу, яка полягає у підготовці фахівців вищої наукової кваліфікації - кандидатів та докторів наук. Зокрема, здійснював керівництвом аспірантами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 по - 50 год. на кожного з аспірантів, а також здійснював наукове консультування докторантів ОСОБА_11, ОСОБА_12 - по 50 год. на кожного.

Відповідно до листа Українського гуманітарного інституту за № 79 від 15 травня 2013 року, ОСОБА_2 з 19 грудня 2011 року по 30 червня 2012 року виконував викладацьку та науково-методичну роботу, яка полягала:

14 год. - лекційній заняття (7 занять на заочній формі навчання по неділях);

60 год. - підготовка наукових доповідей і статей;

80 год. - підготовка робочої програми з дисципліни «Управління проектами» (30 год.), участь у розробці програми практики (10 год.), підготовка тематики дипломних робіт (10 год.), розробка методичних вказівок для виконання курсових робіт (40 год.).

Згідно з листом Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Ніжинський агротехнічний інститут» № 327 від 8 травня 2013 року, ОСОБА_2 протягом 2012 року відповідно до наказу від 1 вересня 2011 року виконував викладацьку та науково-дослідну роботу, яка полягала в керівництві курсовими та дипломними роботами, проведенні лекційних занять, консультацій та прийманні екзаменів, та ним було затрачено в період з 1 січня 2012 року по 30 червня 2012 року 212 год., з яких:

106 год. - керівництво дипломними роботами;

76 год. - керівництво курсовими роботами;

12 год. - проведення консультацій;

18 год. - прийняття екзаменів.

Навчальне навантаження на 2-12-2013 рік у період з 1 вересня 2012 року по 31 грудня 2012 року становить 149 год.; станом на 31 жовтня 2012 року - 70 год., з яких:

24 год. - лекційні (заняття проводяться по суботах);

46 год. - керівництво курсовими роботами.

Дані, викладені у зазначених листах, підтверджуються матеріалами, наявними у справі (ас.82-207, 209-217 т.1, ас. 52-65 т.2).

З огляду на викладене, виконувана ОСОБА_2 у вищих навчальних закладах викладацька, науково-методична та науково-дослідна робота не є роботою за сумісництвом, тим більше, не перевищувала встановлений діючим законодавством часовий регламент щодо виконання цієї роботи, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.

Враховуючи достатність матеріалів, які надають можливість з усією повнотою встановити дійсні обставини у справі, які місцевий суд повно та всебічного з'ясував, надав їм об'єктивну оцінку та прийшов до правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, постанова місцевого суду є законною, обґрунтованою, винесена на підставі повно та всебічно досліджених наявних у справі доказів, а тому підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим подання прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 2 квітня 2013 року, якою провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-4 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення - залишити без зміни , а подання заступника прокурора Шевченківського району м. Києва Горуна С. - без задоволення .

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду м. Києва М.А.Васильєва