Рішення

від 27.05.2013 по справі 904/2389/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.13р. Справа № 904/2389/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне оснащення промислових підприємств» (м. Донецьк)

до публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості

Суддя Татарчук В.О.

Секретар судового засідання Білан О.В.

Представники:

від позивача - Гиря М.М., дог. № 01-13Г від 16.01.13р.

від відповідача - Кузьменко Ю.М., дов. від 04.02.13р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технічне оснащення промислових підприємств» звернулось з позовом до публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 75600,00 грн. - основного боргу, 151,20 грн. - інфляційних втрат, 1429,15 грн. - 3% річних.

Також, позивач просить стягнути витрати на послуги адвоката в сумі 5000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 12-1624-02 від 20.09.2012 щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що:

- сторонами узгоджено підписання акту приймання-передавання продукції як доказ фактичної кількості поставленого товару;

- видаткова накладна № Т-00000017 від 26.09.2012 підтверджує тільки факт поставки продукції, але не підтверджує кількість поставленої продукції.

ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернувся до суду з клопотанням про розстрочку виконання рішення суду строком на три місяці.

Вказане клопотання обґрунтоване складним фінансовим станом товариства та тим, що виконання рішення суду може призвести до негативних наслідків для відповідача, а саме: зупинку інвестиційних проектів, зупинення проведення робіт з реконструкції та технічного переоснащення, неможливості придбання сировини для виробничого процесу тощо.

В судовому засіданні 21.05.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

20.09.2012 між ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (Покупець) та ТОВ «Технічне оснащення промислових підприємств» (Постачальник) укладено договір № 12-1624-02 на поставку продукції.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 договору постачальник приймає на себе зобов'язання здійснити поставку продукції, яка є його власністю, найменування, кількість, якість та строки поставки якої вказуються в специфікаціях до даного договору та є його невід'ємною частиною. Покупець бере на себе зобов'язання приймати вказану продукцію та сплатити згідно умов договору.

Постачальник поставляє продукцію в повному обсязі на умовах, зазначених в специфікації та додаткових умовах до договору (згідно з ІНКОТЕРМС - правилами трактування торгових термінів, в редакції 2000р.) за ціною та кількістю згідно специфікацій (п. 2.1 договору).

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір № 12-1624-02 на поставку продукції від 20.09.2012.

ТОВ «Технічне оснащення промислових підприємств» були виконані належним чином умови договору та передано відповідачу товар на суму 75600,00 грн. згідно видаткової накладної № Т-00000017 від 26.09.2012.

26.09.2012 позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № Т-00000012.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунок за продукцію проводиться за фактично поставлену кількість, визначену шляхом зважування на вагах покупця, що підтверджується актами прийому-передачі, з урахуванням документально підтверджених недостач та підтвердженого хімічного аналізу, проведеного технічним управлінням комбінату. Оплата здійснюється за фактом постачання впродовж 7 банківських днів після отримання результатів хімічного аналізу і пред'явлення рахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» не було оплачено товар в повному обсязі, заборгованість становить 75600,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків від 01.03.2013.

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність належного доказу щодо кількості поставленої позивачем продукції.

Згідно з п. 5 специфікації №1 до договору № 12-1624-02 від 20.09.2012 сторони визначили, що оплата здійснюється за фактом постачання, впродовж 7 банківських днів, після отримання результатів хімічного аналізу.

На видатковій накладній № Т-00000017 від 26.09.2012 міститься відмітка відділу сировини та палива ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» щодо якості відповідної продукції.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача розмір 3% річних за період з 04.10.2012 по 21.05.2013 складає - 1429,15 грн., інфляційних втрат за період з жовтня 2012 року по травень 2013 року - 151,20 грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання є підставою для задоволення позовних вимог.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду з таких підстав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Слід зазначити, що надання розстрочки виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках в разі наявності обставин, що ускладнюють таке виконання або роблять його неможливим.

Згідно з п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Викладені відповідачем обставини та матеріали справи не дозволяють стверджувати про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання.

Так, даний спір виник з вини відповідача, спірна сума заборгованості не погашалась заявником протягом значного періоду часу. Складне фінансове становище підприємства не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Відповідачем взагалі не наведено обставин і не надано будь-яких доказів стосовно можливості сплати частин заборгованості в разі надання розстрочки виконання рішення суду.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача.

На підставі ст. 48 ГПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката.

В матеріалах справи містяться копії договору № 01-13/Г про надання правової допомоги від 16.01.2013, укладеного між адвокатом Гиря М.М. та ТОВ «Технічне оснащення промислових підприємств», платіжного доручення № 643 від 08.04.2013 про сплату послуг адвоката, акт приймання-передачі юридичних послуг від 21.05.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне оснащення промислових підприємств» (83062, м. Донецьк, вул. 5 Олександрівка, 16, код ЄДРПОУ 34583749) 75600,00 грн. - основного боргу, 151,20 грн. - інфляційних втрат, 1429,15 грн. - 3% річних, 5000,00 грн. - витрат на послуги адвоката, 1720,50 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» про розстрочку виконання рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 27.05.2013.

Суддя В.О. Татарчук