Рішення

від 11.02.2009 по справі 7/11/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/11/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.09                                                                          Справа №  7/11/09

Суддя   Кутищева Н.С.

Позивач      Відкритого акціонерного товариства “Дніпроенерго”,  м. Запоріжжя

Відповідач Комунального підприємства “Тепло-водоканал”,  м. Енергодар, Запорізька область     

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача         Неумитих В.В., дов. 3 10/14600-590 від 31.12.2008р. .   

Від відповідача     Фінько А.А., дов. 3 118 від 10.02.2009р.  

          Василенко І.М., дов. №  732 від  30.12.2008р.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 251126грн. 15коп. заборгованості за договором № 30 від 19.01.2006р., яка складається з 216553 грн. 02 коп. основного боргу, 24918 грн. 43 коп. суми пені, 3114грн. 80 коп. суми 3% річних, 6539 грн. 90 коп. суми індексу інфляції.   

Позивач обґрунтував свої вимоги обставинами, викладеними в позовній заяві, як на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог посилається на договір № 30 від 19.01.2006р.,  ст. ст. 526, 527,  546, 635 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України.  

Ухвалою суду від 15.12.2008р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 11.02.2009р.     

 Представником  позивача, в судовому  засіданні  11.02.2009р., заявлено клопотання про  припинення провадження у справі в частині  стягнення суми основного боргу, в зв'язку з відсутністю предмет спору, судові витрати в даній частині  покласти  на відповідача, поскільки сума боргу погашена (перевод боргу) після подачі  позовної заяви  до господарського суду  Запорізької області.

Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом задоволена.

 Відповідачем заявлено клопотання про зменшення суми пені, поскільки  враховуючи специфіку підприємства  відповідача, а також фінансове  положення  підприємства  покладення на відповідача повної суми  штрафних санкції неблагоприятно сприятиме на  роботу підприємства.   

Клопотання подано згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнято до розгляду.

 Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

              Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.                       

За  клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

Судовий процес завершено 11.02.2009р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін,  суд  

ВСТАНОВИВ:        

Між ВАТ «Дніпроенерго»(позивач) і КП «ВК «Тепло-водоканал»(відповідач)  був укладений договір № 30 від 19.01.2006р. на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води і по відпусканню хім. очищеної води.

За умовами договору, позивач зобов'язався поставляти відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води за тарифами, затвердженими розпорядженням Запорізької облдержадміністрації від 08.04.2004 р. № 143 по 54,60 грн. га 1 Г/кал( у т.ч. ПДВ).

Згідно з п. 5.4  договору, відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти і сплатити надані послуги згідно встановлених тарифів у строки, обумовлені цим договором.  

Згідно п. 5.1. договору, при зміні тарифів урядовими і державними органами України, сума оплати за відпущену теплову енергію перераховується з моменту введення нових тарифів і доводиться до споживача.

05.10.2006р. Постановою № 1304 Національною комісією регулювання електроенергетики України у сфері теплопостачання (НКРЕ) введений новий тариф на теплову енергію для Запорізької ТЕС ВАТ «Дніпроенерго»- 126,56грн. за 1  Г/кал ( в т.ч. ПДВ 21,09 грн.).

Факт виконання  позивачем своїх  зобов'язань підтверджується актом на відпуск теплової енергії у вигляді   гарячої  води   від 31.05.08р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті спожитої теплової енергії у вигляді горячої води  в п'ятиденний строк від дати підписання акту не виконав.

              Згідно ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

  Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

                Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.              

          Згідно акту звірки взаєморозрахунків сторін, підписаного сторонами станом на 03.02.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 216553грн.02коп.,               

           Враховуючи клопотання  позивача щодо суми основного боргу, яка на момент розгляду спору по суті, відповідачем погашена (переведення боргу), на підставі викладеного, суд вважає за необхідне,  провадження по справі  припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору. Судові витрати в цій частині слід покласти на відповідач, поскільки зазначена сума погашена (переведення боргу) відповідачем після подачі  позовної заяви до господарського суду.    

          Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

           Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.

           Згідно з п. 6.2.2.  договору, несвоєчасне  виконання  розрахунків за теплову  енергію –пеня  в розмірі  0,5 % (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період  за який стягується пеня) від суми, що підлягає оплаті за кожен день прострочки платежу.  

          Позивачем пред'явлена до стягнення пеня  в розмірі 24918грн. 43 коп.  за травень  2008р.  Сума пені  пред'явлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

            Згідно п.  3 ст. 83 ГПК України, господарський су, приймаючи рішення, має право зменшувати  у виняткових випадках розмір  неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що  порушила зобов'язання. Таким чином,  враховуючи  клопотання відповідача і приймаючи до уваги  специфіку  господарської діяльності підприємства –відповідача,  суд вважає за можливе зменшити суму  пені до 10000 грн. 00 коп.

            Відповідно до ст. 625 ЦК України,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

           Позивачем пред'явленні до стягнення сума  3% річних в розмірі  3114грн. 80 коп. та  сума індексу інфляції в розмірі  6539 грн. 90 коп., суми перевірені  в судовому засіданні, заявлені обґрунтовано  та підлягають задоволенню.      

          З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.  

         Судові витрати, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України,  покладаються на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду

      На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230, 232 ГК України, ст. 526, 530 ЦК України,  ст. ст. 3, 22, 28, 33,  43, 44,  49,   82, п. 3 ст. 83, ст.ст. 84, 85 ГПК України,   суд:                                                                            

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

            Стягнути з  Комунального підприємства «Виробничий комбінат «Тепло - водоканал» вул. Курчатова,1, а/с 469 м. Енергодар,71504 п/с №26004183989 МФО 313827 в ЗОД ОАО «Райффайзен банк Аваль», код ЄДРПОУ 32400040 ІПН №324000408233)  на користь   Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго», юридична адреса: вул.Гребельна,2 м.Запоріжжя, 69096, поштова адреса: вул. Добролюбова, 20, м. Запоріжжя, 69006, р/р 26002301000076   у філії Запорізького обласного управління  ВАТ «Державний ощадний банк України»,  код ЄДРПОУ 00130872, МФО 313 957,  ІПН 001308708243) 10000 грн. 00 коп.  пені, 3114 грн. 80 коп.  3% річних,  6539 грн. 90 коп.   індексу інфляції, 2511 грн. 26 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

            Видати наказ.  

            В частині стягнення 216553грн.02 коп.  провадження у справі припинити.

            Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

             Дата  підписання рішення “20” лютого 2009р.

          Суддя                                                                             Н.С. Кутіщева