Рішення

від 24.02.2009 по справі 11/159

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/159

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

24.02.09 р.                                                                                                       Справа № 11/159                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота     

при секретарі судового засідання Руденко Ю.В.

За участю представників:

від позивача: Позєєва Н.Г. – за довіреністю

від відповідача: Прокопчак М.І. – за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Український Рітейл” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗОДЧИЙ XXI”   м. Донецьк

про стягнення безпідставно отриманої суми з урахуванням індексу  інфляції в розмірі  78 050,00грн., 3% річних  в розмірі 1 294,52грн.

за зустрічним позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗОДЧИЙ ХХІ” м.Краматорськ Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Український рітейл” мДонецьк

про:  стягнення суми в розмірі 15 767грн. 02коп.

В С Т А Н О В И В:

          Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю „Український Рітейл” м. Донецьк звернувся до господарського суду до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗОДЧИЙ XXI”   м. Донецьк  про стягнення  безпідставно отриманої суми з урахуванням індексу  інфляції в розмірі  78 050,00грн., 3% річних  в розмірі 1 294,52грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію ухвали Господарського суду Донецької області від 03.12.2007р по справі № 3/281пд,  копію постанови  Донецького апеляційного господарського суду від 26.02.2008р. по справі № 3/281пд,  копію постанови Вищого Господарського суду України від 03.06.2008р. по справі № 3/281пд, копію рахунку № 7060401 від 04.06.2007р., копію платіжного доручення № 0000003215 від 04.06.2007р.,  копії розрахунків 3% річних, суми боргу з урахуванням індексу інфляції, ст. 1212 ЦК України.

Відповідач заперечує проти позовних вимог.

Позивач надав клопотання № 2553 від 24.12.2008р., в якому просить ознайомитися з матеріалами справи. Суд розглянув клопотання та задовольнив.

Позивач  надав лист № 2508 від 17.12.2008р., в якому в обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 1212, 1213 ЦК України.

Позивач, за первісним позовом, не надав доказів у розумінні ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, тобто не довів підстав забезпечення позову та доказів про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, тому клопотання про накладення арешту на грошові кошти відповідача в рамках позову, безпідставне.

          16.12.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗОДЧИЙ ХХІ” м.Краматорськ Донецької області звернулося до суду із зустрічним позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Український рітейл” м.Донецьк про стягнення суми в розмірі 15767грн.02коп.

В обґрунтування  зустрічних позовних вимог посилається на  копію договору  будівельного підряду від 29.05.2007р., копії актів приймання виконаних підрядних робіт, копії видаткових накладних.

Ухвалою від 18.12.2008р. зустрічну позовну заяву прийнято для сумісного розгляду з первісним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом, надав відзив №08 від 12.01.2009р., в якому проти зустрічних позовних вимог заперечує посилаючись на те, що договір будівельного підряду                С№ 7060401 від 29.05.2007р. є неукладеним.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

 У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Справа слуханням була відкладена, згідно ст.ст.  69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що  згідно платіжного доручення № 0000003215 від 04.06.2007р. позивач здійснив передплату відповідачу у розмірі 70 000,00грн., в якому зазначено призначення платежу: „Предоплата за ремонтные работы на магазине 108, согл. сч. № 7060401 от 04.06.2007г., в т.ч. ПДВ 11 666,67грн.».

Відповідачем був висталений рахунок № 7060401 від 04.06.2007р. як передплата на поточний ремонт будівельної частини приміщення магазину м. Краматорськ, б. Краматорський, 30 згідно п. 3.3.3 договору С№ 7060401.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.12.2007р. по справі № 3/281пд за позовом ТОВ „Український Реінтел” до ТОВ „Зодчий XXI” про визнання договору будівельного підряду С№7060401 від 29.05.2007р. недійсним, провадження по справі було припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від  26.02.2008р. по справі               № 3/281пд,  ухвалу  Господарського суду Донецької області від 03.12.2007р.  по справі № 3/281пд залишено без змін.

Постановою Вищого  Господарського суду України від 03.06.2008р. по справі № 3/281пд,  ухвалу  Господарського суду Донецької області від 03.12.2007р. та  постанову Донецького апеляційного господарського суду від  26.02.2008р. по справі № 3/281пд, залишено без змін.

За справою № 3/281пд договір  будівельного підряду С№7060401 від 29.05.2007р. визнаний неукладеним.

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що іншого договору, крім договору  С№7060401 між сторонами не укладено.

Тому, суд дійшов висновку, що  договір  будівельного підряду С№7060401 від 29.05.2007р. та договір  С№ 7060401, який зазначений у рахунку   № 7060401 від 04.06.2007р., є  тотожними.

Відповідно до ч.  2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідач доказів  у розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України, щодо повернення суми в розмірі 70 000,00грн. позивачу, до матеріалів справи не надав.

Позивачем не надано доказів направлення листа з вимогою про повернення суми в розмірі 70 000,00грн. на адресу  відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач утримує суму в розмірі 70 000, 00грн. без достатніх правових підстав та  про часткове задоволення позовних вимог.

Позивач просить повернути суму з урахуванням індексу  інфляції та 3% річних.

За умовами ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Але, позивачем не надано доказів у розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України, щодо  встановлення строку для такого погашення,  а тому  й  правові підстави для  нарахування індексу інфляції та 3% річних, відсутні.

Кожна сторона повинна довести ті обставити, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги  про стягнення безпідставно отриманої суми з урахуванням індексу  інфляції в розмірі  78 050,00грн., 3% річних  в розмірі 1 294,52грн., підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 70 000,00грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення індексу інфляції в розмірі 8 050,00грн. та 3% річних в розмірі 1 294,52грн.

16.12.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗОДЧИЙ ХХІ” м.Краматорськ Донецької області звернулося до суду із зустрічним позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Український рітейл” м.Донецьк про стягнення боргу в розмірі 15767грн.02коп.

В обґрунтування  зустрічних позовних вимог посилається на  копію договору  будівельного підряду С№7060401 від 29.05.2007р., копії актів приймання виконаних підрядних робіт, копії видаткових накладних.

ТОВ „ЗОДЧИЙ ХХІ”  посилається на  виконання підрядних робіт  у червні 2007р. на суму 85 767,02грн. відповідно до Договору С№7060401 від 29.05.2007р., за актами приймання виконаних підрядних робіт, які підписані тільки з боку ТОВ „ЗОДЧИЙ ХХІ”, видатковими накладними.

Але, доказів у розумінні ст. ст. 33, 36 ГПК України, надсилання даних актів  виконаних підрядних робіт на адресу  ТОВ „Український рітейл”, до матеріалів справи не надано.

Враховуючи, що за справою № 3/281пд договір  будівельного підряду С№7060401 від 29.05.2007р. визнаний неукладеним у зв'язку з тим, що сторонами не визначено перелік робіт, які підлягають виконанню (предмет договору), не  надано ТОВ „Український рітейл” технічне завдання, тому не доведено які саме роботи виконувалися ТОВ „ЗОДЧИЙ ХХІ”.

Суд не приймає як докази по справі посилання ТОВ „ЗОДЧИЙ ХХІ” на видаткові накладні, оскільки з даних видаткових накладних не зрозуміло на виконання якого договору  було здійснено закупівлю матеріалів.

Отже, роботи, які виконані  ТОВ „ЗОДЧИЙ ХХІ”  не прийняті  ТОВ „Український рітейл” відповідно до вимог ст.ст. 853, 882 ЦК України, тому відповідач не довів суду фактичного виконання сторонами умов саме спірного Договору.

З огляду на вищевикладене,  зустрічні позовні вимоги  задоволенню  не підлягають.

Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 1212  Цивільного кодексу України  та на підставі  ст.ст.42, 43, 22, 33, 35, 36, 43, 49, 60, 66, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги  – задовольнити  частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗОДЧИЙ XXI”   м. Донецьк (вул. Карпинського, 22, кв. 8, м. Краматорськ, Донецька область, 84311, вул. Дворцова, 28, кв. 16,   м. Краматорськ, Донецька область, 84300, п/р № 26009031350600 у відділенні № 277 АКІБ „УкрСибБанк” м. Краматорськ, МФО 351005, код 32026281) на  користь   Товариства з обмеженою відповідальністю „Український Рітейл” м. Донецьк  ( вул. Арктики, 1В, м. Донецьк, 83058, вул. Хірургічна, 5, м. Донецьк, 83096, п/р № 26008959969121 в філії ЗАТ „ПУМБ” в  м. Донецьку, МФО 335537, код 34604386) безпідставно отриману суму в розмірі 70 000,00грн.,  витрати по сплаті державного мита в розмірі 700,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104,10грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 8 050,00грн., 3% річних в розмірі 1 294,52грн.

У задоволенні зустрічних позовних вимог – відмовити.

Видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 5 примірників:

позивачу 2

відповідачу 2

у справу № 11/159