Рішення

від 16.02.2009 по справі 18/32/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/32/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.09                                                                                        Справа №  18/32/09

Суддя   Носівець В.В.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” (69035, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, 3)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Простір Плюс” (71310, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський р-н., с. Водяне, пров. Червоноармійський, 2А)

про стягнення 26811,17 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Замирайло А.О. - довіреність № 05/09 від 05.01.2009 р. паспорт СВ 627925 від 29.05.2002 р.

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 16.12.2008 року звернувся позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Простір Плюс” про стягнення 26811,17 грн., а саме: 18978,78 грн. - основного боргу, 611,48 грн. - пені, 6859,80грн. –штрафу, 76,43 грн. –3 % річних, 284,68 грн. - втрат від інфляції, на підставі договору поставки № КП290808/1 від 29.08.2008 р. та ст.ст. 15, 16, 509, 525, 526, 549, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 199, 230 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Ухвалою суду від 22.12.2008 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 18/32/09, судове засідання призначено на 16.02.2009 р.

У судовому засіданні 16.02.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги. Надав пояснення, в порядку ст. 22 ГПК України, які прийняті судом. Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, які направлялися відповідачу за вказаною в позовній заяві адресою, не поверталися до суду, таким чином відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” (надалі - постачальник, позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Простір Плюс” (надалі - покупець, відповідач) уклали договір поставки № КП290808/1, відповідно до якого, постачальник передає у власність покупця товар (Везувій 15 % в.р.к.), інформація про який вказана у п. 1.2. договору, а покупець приймає та оплачує його на умовах вказаних у договорі.

Відповідно до п. 1.4 договору вартість договору (в т.ч. ПДВ 20 %) складає 22866,00 грн.

Згідно зі п. 3.1. договору ... позивач зобов'язався повністю передати відповідачу товар не пізніше 29.08.2008 р.

Відповідач зобов'язався, відповідно до п. 3.3.1. договору, оплатити позивачу товар в українських гривнах у безготівковому порядку (шляхом перечислення грошових коштів платіжним дорученням на його поточний рахунок) в наступні строки: перший платіж: 17 % вартості договору (відповідно до п. 1.4. договору), тобто 3887,22 грн., у строк не пізніше 02.09.2008 р.; кінцевий платіж: 83 % вартості договору (відповідно до п. 1.4. договору), тобто 18978,78 грн. в строк не пізніше 20.10.2008 р.

Позивач, згідно умов договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 22866,00грн., що підтверджується видатковою накладною № А-00001032 від 29.08.2008 р.

Факт отримання відповідачем товару на загальну суму 22866,00 грн., підтверджується довіреністю серії ЯОХ № 959470 від 29.08.2008 р., виданої на ім'я Ізбенка І.В. на отримання цінностей від позивача.

Відповідно до умов договору (пункту 3.3.1. договору) відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 3887,22 грн., що підтверджується реєстром кредитових платежів від 02.09.2008 р.

Таким чином, відповідач прийняв товар від позивача, і сплатив за його вартість частково, вартість поставленого товару на суму 18978,78 грн. з боку відповідача залишається несплаченою, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 22.10.2008 р.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 18978,78 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму...

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України ...

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до норм ст. 610 ЦК України визначено, що: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, доведений позивачем у судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 18978,78грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 611,48 грн. пені за період часу з 21.10.2008 р. по 08.12.2008 р. та 6859,80 грн. штрафу.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони у договорі визначили, що за порушення строку платежу (п. 3.3.1. договору) відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,25 %, але не більше розміру, визначеного законодавством, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, а також додатково штраф у розмірі 30 % вартості договору за кожен факт порушення строку платежу (п. 4.3.1. договору).

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок суми пені та розрахунок суми штрафу, суд вважає обґрунтованим, а вимоги про стягнення цих сум із відповідача такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 76,43 грн. за період часу з 21.10.2008 р. по 08.12.2008 р., а також 284,68 грн. втрат від інфляції за листопад 2008р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних та розрахунок суми втрат від інфляції, суд вважає обґрунтованим, а вимоги про стягнення цих сум із відповідача такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Простір Плюс” (71310, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район., с. Водяне, пров. Червоноармійський, 2-А, р/р № 26009134364 банк Запорізька обласна дирекція “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 32905011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Агросинтез” (69035, м.Запоріжжя, пр. Маяковського, 3, р/р № 26008976712744 в Запорізькій філії “Перший Український міжнародний банк”, МФО 313623, код ЄДРПОУ 30345439) 18 978 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 78 коп. основного боргу, 611 (шістсот одинадцять) грн. 48 коп. - пені, 6 859 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 80 коп. - штрафу, 76 (сімдесят шість) грн. 43 коп. - 3 % річних, 284 (двісті вісімдесят чотири) грн. 68 коп. - втрат від інфляції, 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 11коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                                                                                            В.В. Носівець

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 17.02.2009 р.