Рішення

від 11.03.2009 по справі 15/184/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/184/38

               Україна                                                                                                                                                                                                             

 Господарський суд    Чернігівської  області

 м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                              Тел.7-99-18  

Іменем України                                                 

                      РІШЕННЯ                

11.03.09.                                                                                    Справа  № 15/184/38.

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю „Союзметал”, 14033, м. Чернігів, вул. Червоногвардійська, 25 б.

До відповідача – Закритого акціонерного товариства „Ніжинський дослідно –механічний завод”, 16600, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 56.

Про стягнення 85 259,99 грн.     Суддя    Федоренко Ю.В.             

                                               Представники  сторін:

Від позивача  - Яковлєв А.Л., дов. від 01.12.08, 11.03.09 не з”явився.

Від відповідача –не з”явився.

                                                     СУТЬ  СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача боргу у сумі 83 719,56 грн., 1347,88 грн. пені та 192,55 грн. процентів річних за договором поставки металопрокату від 18.03.08 № 49.

Після порушення провадження у справі позивачем 10.03.09 подано заяву про зменшення позовних вимог до 33 719,56 грн. боргу, 1347,88 грн. пені та 192,55 грн. процентів річних яку мотивовано частковою сплатою боргу відповідачем. У заяві позивач також просить розглянути справу без участі його представника.

Заява відповідає вимогам ст.22 ГПК України, не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін, часткова оплата боргу відповідачем після порушення провадження у справі підтверджується доданими до заяви копіями банківських виписок, а тому зменшення позовних вимог позивачем приймається судом.

Відповідач у поясненнях по суті позовних вимог підтверджує наявність боргу у розмірі 83719,56 грн. на період подання позовної заяви, вказує на часткову оплату боргу та на узгодження з позивачем графіку погашення заборгованості ( а.с.48 ).

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача суд встановив таке.

Між сторонами 18.03.08 укладено договір № 49 за яким позивач зобов”язався передати у власність відповідача товар, а останній його оплатити шляхом перерахування 100% післяоплати на розрахунковий рахунок позивача по цінам, які діяли на момент поставки, на протязі 15 календарних днів по факту відвантаження товару на склад відповідача.

Умовами договору передбачено, що за порушення строків оплати відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період її нарахування, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення ( п. 7.3 ).

Факт поставки відповідачу товару підтверджується доданими до позовної заяви копіями видаткових накладних та довіреностей на отримання товару (а.с. 10-17 ), розрахунки відповідача за отриманий товар копіями виписок з банківських рахунків ( а.с. 18-39 ).

Сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків від 24.11.08 за яким сума боргу на користь позивача складає 83719,56 грн.

24.11.08 відповідачу направлено претензії за № 855, 856 про оплату боргу.

Доказів про оплату заборгованості у сумі 33 719,56 грн. суду не надано.

 Відповідно до вимог закону –ст.525, 526 Цивільного кодексу України –зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, а тому сума боргу - 33 719,56  грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до п.7.3 договору на користь позивача слід стягнути пеню за період прострочення оплати з 18.11.08 по 10.12.08 у сумі 1347,88 грн.

Згідно з вимогами ст.625 Цивільного кодексу України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

   Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв”язку з цим на користь позивача слід стягнути і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов”язання в 23 дні у сумі 192,55 грн.

На підставі викладеного позов підляє повному задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача з вини якого виник спір.

 Керуючись ст.  49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України  господарський суд,-

                                              В И Р І Ш И В:  

       Позов задовольнити повністю і стягнути з Закритого акціонерного товариства „Ніжинський дослідно – механічний завод”, м. Ніжин, вул. Носівський шлях, 56, код 35505991, ( р/р 26002961721101 в ЧОФ АКБ „Укрсоцбанк” ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзметал”,  м. Чернігів, вул. Червоногвардійська, 25 б, код 34258963, ( р/р 26001098859700 в АКБ „Укрсиббанк” м. Харків ), 33 719,56 грн. боргу, 1 347,88 грн. пені, 192,55 грн. процентів річних, 852,60 грн.  державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.     

     Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                            Ю.В.Федоренко           

11.03.09