Рішення

від 04.02.2009 по справі 27/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний завод «ЗАЛІЗНИЧНИК»

доДержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

простягнення  29 197, 24 грн.

                                    Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Гуров А.В. –представник за довіреністю № 02 від 14.01.2009 року;

Від відповідача:Глоба К.В. –представник за довіреністю № 332-НЮ від 03.02.2009 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний завод «ЗАЛІЗНИЧНИК»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»про стягнення 27 672, 96 грн. основної суми заборгованості та пені у сумі 1524, 28 грн. за договором поставки № ПЗ/НХ-082158/НЮ від 17.07.2008 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.12.2008 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.01.2009 року.

У зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М.А. на лікарняному, судове засідання призначене на 14.01.2009 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.01.2009 року розгляд справи призначено на 04.02.2009 року.

У судове засідання 04.02.2009 року позивач надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання 04.02.2009 року з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не надав, проте усно заперечував проти заявлених позовних вимог, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

17.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний завод «ЗАЛІЗНИЧНИК»(надалі –постачальник) та Державним територіально-галузевим об'єднанням «Південно-Західна залізниця» (надалі –замовник) було укладено договір № ПЗ/НХ-082158/НЮ (надалі –Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність замовнику певну продукцію, відповідно до специфікації, а замовник зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату відповідно до умов договору.

На виконання зазначеного Договору, позивач передав відповідачу товар на суму 27 672, 96 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЗА –0000062 від 01.09.2008 року та актом приймання-передачі товару від 01.09.2008 року, копії яких залучені до матеріалів справи. Даний товар був отриманий уповноваженим представником відповідача закусило О.М. на підставі довіреності серія НБЛ № 438783 від 01.09.2008 року.

Відповідно до п. 7.2 Договору замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 15-ти банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту приймання-передачі товару.

Судом встановлено, що сторони підписали акт приймання-передачі товару 01.09.2008 року, отже відповідач повинен був здійснити оплату за поставлений товар в строк до 22 09.2008 року включно.

Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, докази оплати за поставлений товар суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 27 672, 96 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 1 524, 28 грн. за період з 23.09.2008 року по 15.12.2008 року.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 3.3 договору № 06/9801-122 від 30.06.2006 року встановлено, що при несвоєчасному поверненні суми вкладу та нарахованих процентів банк сплачує вкладнику пеню за кожний день прострочення від не перерахованої суми в розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в цей період.

   Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був розрахувати за поставлений товар до 22.09.2008 року включно, тому пеня повинна нараховуватися з 23.09.2008 року.

Отже, позовна вимога щодо стягнення пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню згідно розрахунку позивача у сумі 1 524, 28 грн.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 626, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

     2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»(01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6; код ЄДРПОУ 04713033), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний завод «ЗАЛІЗНИЧНИК»(01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 4; р/р 26009005997601 в Печерському відділенні ВАТ «Сведбанк», код ЄДРПОУ 24919498) основну суму заборгованості у розмірі  27 672 (двадцять сім тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 96 коп., пеню у сумі 1 524 (одна тисяча п'ятсот двадцять чотири) грн. 28 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 276 (двісті сімдесят шість) грн. 73 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 11.02.2009 року