Рішення

від 22.05.2013 по справі 910/6867/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6867/13 22.05.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Сервіс» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» простягнення 182 528,73 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Калько О.Ю. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрут Сервіс» (надалі - «ТОВ «Фрут Сервіс») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (надалі - «ТОВ «Ділайт-Україна») про стягнення 182 528,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №К-301 від 04.01.2012 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 182 528,73 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.05.2013 р.

Представник позивача в судове засідання 22.05.2013 р. з'явилася, надала документи на виконання вимог ухвали суду та докази часткової сплати заборгованості відповідачем.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №25517494 від 18.04.2013 р., подав через відділ діловодства клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки ст. 28 Господарського процесуального кодексу не обмежує коло представників сторін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2012 р. між ТОВ «Ділайт Україна» (покупець) та ТОВ «Фрут Сервіс» (постачальник) було укладено договір №К-301 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору і в кількості, передбаченій Замовленнями на товар.

Згідно п. 2.4 Договору ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, визначаються також у видатковій накладній, яка має відповідати замовленню. Відступи у видатковій накладній від змісту замовлення допускається тільки за згодою покупця.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що товари поставляються за цінами, вказаними в специфікаціях, які підписуються повноважними представниками сторін є невід'ємними частинами Договору. Ціни вказуються в національній валюті України, включаючи ПДВ і включають вартість доставки товарів Постачальником в місце поставки, зазначене у замовленні і розвантаження товару на рампу в місці поставки.

Відповідно до п. 4.3 Протоколу узгодження розбіжностей до Договору №К-301 покупець оплачує поставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 (робочих) днів з дати поставки товару.

На виконання умов Договору у період з 11.01.2013 р. по 08.03.2013 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 199 221,91 грн., що підтверджується видатковими накладними за вказаний період, в той же час було здійснено повернення товару на загальну суму 16 693,18 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 182 528,73 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткові накладні у період з 11.01.2013 р. по 08.03.2013 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 199 221,91 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 4.3 Протоколу узгодження розбіжностей до Договору №К-301, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар по факту підписання сторонами документів на відвантаження, тобто після підписання видаткової накладної.

У період з 11.01.2013 р. по 08.03.2013 р. відбулося повернення товару на суму 16 693,18 грн., що підтверджується накладними на повернення товару за вказаний період.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 182 528,73 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар у розмірі 182 528,73 грн.

В судовому засіданні 22.05.2013 р. представником позивача надано банківські виписки, з яких вбачається, що 08.05.2013 р. відповідачем перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за Договором та 18.05.2013 р. відповідачем перераховано на користь позивача 10 000,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву №1 від 25.03.2013 р. позивачем було подано до суду 04.04.2013 р., що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті.

Відповідач погасив суму основної заборгованості у розмірі 60 000,00 грн. 08.05.2013 р. та 18.05.2013 р., тобто після подання позовної заяви.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 60 000,00 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Ділайт-Україна» на користь ТОВ «Фрут Сервіс» заборгованості у розмірі 122 528,73 грн.

Провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 60 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Сервіс» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12; ідентифікаційний код 35847906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрут Сервіс» (83049, м. Донецьк, вул.. Хірургічна, 4А; ідентифікаційний код 37254851) заборгованість у розмірі 122 528 (сто двадцять дві тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 73 коп. та судовий збір у розмірі 3 650 (три тисячі шістсот п'ятдесят) грн. 57 коп. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 60 000,00 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.05.2013 р.

Суддя В.П. Босий